Ремонт шлицевих з'єднань

Призначення шліцевих з'єднань аналогічно шпонковим, але на відміну від перших вони забезпечують передачу великих крутних моментів. Шліци невеликих деталей (валиків) звичайно не ремонтують і деталі зі зношеними шліцами заміняють новими.Ремонту піддаються шліци складних по конструкції деталей і трудомістких у виготовленні.

Ушкодження, що виникають у процесі роботи в цілому аналогічні

шпонковим.

Шліци ушкоджені чи зношені ремонтують такими способами:

• наваркою металу на бічні поверхні шліц з подальшою механічною обробкою відповідно до розмірів і розташування.

• ремонт шляхом роздачі шліц, коли з'єднання центрується по внутрішньому діаметру. Якщо шліци загартовані, необхідно вал відпалити, після чого роздати кожен шліц у подовжньому напрямку, доводячи ширину шліца до заданого розміру з припуском 0,1-0,2 мм для наступної механічної обробки.

Роздачу шліц виконують вручну, або на пресі спеціальними інструментами - зубилами і чеканкамі. (див. рис. 10 ,в). Роздачу шліц можна робити на токарному чи стругальному верстатах за допомогою оправок з обертовим конусним роликом. Оправку закріплюють у різцетримач, а деталь встановлюють у центра. Супорт з оправкою і роликом підводять до шліца деталі і поперечною подачею вдавлюють ролик у тіло шліца.

Після роздачі утворені канавки на поверхні шліц заварюють, додатково відпалюють і рихтують, далі здійснюють механічну обробку на даний розмір і піддають гартуванню.

Внутрішні шліци ремонтують також їх роздачею спеціальною прошивкою, яку продавлюють через шліцевий отвір на гідравлічному пресі. Після роздачі шліц отвір калібрують шліцевою протяжкою.

Рисунок 4.22— Ремонт шліц роздачею

а - канавка, отримана роздачею; б - чекан для роздачі шліц; в - зубило

Рисунок 4.23— Способи ремонту зношених шліців:

а- роздача шліців чеканом з наступною механічною обробкою шліців по профілю; б- роздача шліців чеканої в шліцевій втулці-оправці; в- двостороння роздача шліців; г- заварка канавок з наступною механічною обробкою; д- роздача шліців на токарному верстаті; е- встановлення росточенну ступи цю шліцевої втулки з приваркою її електрозваркою; ж- відновленням шліцевої втулки осадкою на шліцевому валу при допомозі матриці і пуансона.

5.4 Ремонт зварювальних з'єднань

Ремонт зварювальних з'єднань включає операції по виявленню дефектів з'єднання, підготовку дефектних місць під заварку і сам процес зварювання.

Способи виявлення дефектів різноманітні і залежать від характеру роботи з'єднання.

Найпростішим способом виявлення дефектів зварених швів є візуальний

огляд.

Дефектами можуть бути: пори, тріщини, непровари, прижоги й ін.

Щільність шва часто визначають за допомогою гасу. Для цього з зовнішньої сторони наносять тонкий шар розведеної у воді крейду і просушують. Далі на внутрішню поверхню з'єднання накладають ганчірку, ясно змочену гасом і витримують 10-15 хв. Якщо на шарі крейди з'являється потемніння, то це вказує на нещільність зварювального шва або тріщини. Цей ефект усувають подваркою.

Зварені з'єднання, що несуть великі навантаження, до якості яких висуваються високі вимоги, наприклад котли високого тиску, піддають рентгенівському просвічуванню, магнітному й ультразвуковому контролю.

Після виявлення дефектів зварені сполуки підготовляють до ремонту: маслені деталі промивають у розчині каустичної соди, а потім промивають плою водою. Іноді промивання роблять у розчинниках - гасі і ін.. Затверділе масло очищають піскоструйною обробкою. Після промивання і очищення деталі оглядають і при наявності тріщин по її кінцях свердлять отвори d 3-3,5 и для того, щоб тріщина не поширювалась далі (див. рис. 11, а), далі по всій довжині тріщини виконують фаску вручну зубилом, або на верстаті з однієї чи двох сторін (див. рис. 11, д, в), потім тріщину заварюють електродуговим чи газовим зварюванням.

З метою підвищення міцності звареного шва уздовж тріщини встановлюють кілька шпильок (див. рис. 11, г)

Дрібні тріщини на невідповідальних деталях зашпаровують короткими поперечними швами.

Тріщини на деталях товщиною до 10 мм не зашпаровують. Іноді при ремонті тріщин на деталях використовують накладки, краї яких повинні відстояти від тріщин на 25...30мм.(див. мал. 11, д).

Рисунок 4.24— Схема підготовки деталей для заварювання тріщин.

а- на кінцях тріщини насвердлені отвори;

б- знято фаску з однієї сторони;

в- фаски з двох сторін;

г- становлення шпильок;

д- при варення накладок.

Рисунок 4.25— Відновлення сваркою тонкостіних стальних деталей:

а- з відгином на 180⁰; б- з відгинами кромок на 90⁰; в- в стик без зазору; г- на не знімаїмій підкладці з сталі; д- з під варкою шву з іншого боку; е- на знімаїмій підкладці з меді; ж- з двома не знімаїмими накладками з сталі.

Рисунок 4.26— Залежність кута нахилу свар очної горілки до зварного шву від товщини зварюю мого метала.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Ремонт різьбових з'єднань	\|	Ремонт валів

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.