Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Екологічні проблеми ландшафтів Українських Карпат

Ландшафти Українських Карпат включають клас гірських та передгірських ландшафтів. Українські Карпати складаються із власне середньовисотних гір, Передкарпатської височини та Закарпатської низовини. Генетично ландшафтне різноманіття Українських Карпат представлене рядом ландшафтних ярусів: заплавно-нижньотерасовий, середньотерасовий, високотерасовий, горбисто-пасмовий передгірний, пологосхиловий низькогірний, крутосхиловий низькогірний, крутосхиловий, середньогірний, полонинський середньогірний, давньольодовиковий високогірний. Загалом ландшафтне різноманіття Українських Карпат представлене декількома областями:

I. Передкарпатська височинна область.

Райони: 1. Мостисько-Яворівський.

2. Добромильсько-Самбірський.

3. Дрогобицько-Меденицький.

4. Стрийсько-Жидачівський.

5. Долинсько-Калуський.

6. Завійсько-Ямницький.

7. Надвірнянсько-Печеніжинський.

8. Обертинсько-Гвіздецький.

9. Яблунівсько-Кутський.

10. Вижницько-Сторожинецький.

11. Вашковецько-Глибоцький.

II. Зовнішньо-Карпатська область.

Райони: 12. Старосамбірсько-Східницький.

13. Вигодсько-Битківський.

14. Космацько-Виженський.

15. Славсько-Сколівський.

16. Верхньосвіцько-Верхньобистрицький.

17. Криворівнянсько-Дихтинецький.

III. Вододільно-Верховинська область.

Райони: 18.Турківсько-Опорецький.

19. Торунсько-Лопухівський.

20. Ясінянський.

21. Ворохтянсько-Путильський.

22. Ужоцько-Жденівський.

23. Воловецько-Колочавський.

IV. Полонинсько-Чорногірська область.

Райони: 24. Стужинсько-Рунський.

25. Боржавсько-Краснянський.

26. Свидовецько-Чорногірський.

27. Гринявсько-Яровицький.

V. Мармароська область.

Район: 28. Рахівсько-Чивчинський.

VI. Вулканічно-міжгірно-улоговинна область.

Райони: 29. Невицько-Чинадіївський.

30. Туріївсько-Свалявський.

31. Угольсько-Нересницький.

32. Хустсько-Солотвинський.

33. Іршавський.

Вплив на ландшафти певної області здійснюється не тільки з того регіону на який проводиться вплив, але і з прилеглих територій через системи переносу речовин. Тому на екологію Карпатського регіону впливають і прилеглі території зі своїми обʼєктами впливу.

Основними проблемами ландшафтів даного регіону є: вирубка лісів, деградація ґрунтів, змінення водного режиму, відходи. Також треба звернути увагу на інші, не менш значущі проблеми, такі як забруднення атмосферного повітря від промислових підприємств та автотранспорту, проблема зберігання пестицидів, проблеми щодо утилізації відходів гірничодобувної промисловості і т. п.

У розрізі видів економічної діяльності найбільша питома вага обсягів викидів забруднюючих речовин припадає на підприємства з виробництва електроенергії, газу та води – 37,1 %, діяльності транспорту та звʼязку – 21,2 %, видобувної промисловості – 33,1 %, переробної промисловості – 7,5 %.

Рівень забруднення з розрахунку на один квадратний кілометр території області становить в середньому 5,2 т забруднюючих речовин на рік. З розрахунку на одного мешканця Львівської, Чернівецької, Івано-Франківської, Закарпатської областей, викидається в атмосферу в середньому 40 кг забруднюючих речовин.

Основними причинами порушення гідрологічного режиму малих річок регіону є і природні, й антропогенні фактори.

Основними природними факторами, які зумовлюють паводки в Карпатах, є: складна гідрометеорологічна ситуація (інтенсивні тривалі дощі по всій площі водозбору річкової мережі); геологічні та гідрологічні умови, які призводять до формування зсувів, обвалів та селей; надзвичайно сприятливі умови для швидкого стікання води (значна крутизна схилів, близьке залягання водонепроникних гірських порід); швидке танення снігу на верхніх частинах гірських схилів з підвищенням температури повітря.

Основними антропогенний факторами, які зумовлюють паводки в області: недостатня пропускна здатність річок; зарегульованість річкової мережі; забудова заплавних земель; безсистемна вирубка лісів; захаращення русел річок, розорення прибережних захисних смуг, несанкціонований забір гравію.

Сьогодні жодна структура країни не володіє точною інформацією про кількість та місця зберігання отрутохімікатів у Карпатах, адже щороку виявляються нові місця розташування пестицидів (за даними організації WETІ (Львів)).

Серед важливих екологічних проблем – нещадна експлуатація гірських лісів, незаконна їх вирубка, скиди неочищених стоків у ріки басейну Дунаю та Дністра, зростання інтенсивності проходження повеней на Закарпатті, масове всихання смереки, висушування заболочених територій, зменшення чисельності оленя і косулі, зникнення бурого ведмедя.

Впродовж останніх років значного попиту серед туристів набуло сходженням на гору Говерла. На жаль, це призводить до негативних екологічних наслідків:

– витоптується рослинність;

– руйнується поверхневий шар ґрунту;

– на схилах залишаються десятки кубометрів сміття.

Належним чином дотримуватись відповідних природоохоронних норм і правил під час цих заходів практично неможливо, та й рівень екологічної культури туристів, як показує досвід попередніх років, є вкрай низьким. Тим часом, ерозія ґрунтів та невпинне скорочення рослинності і без того є гострою проблемою для регіону і нині загрожують Карпатам незворотними наслідками, руйнуванням екосистеми.

Карпати – не тільки один із наймальовничіших куточків України. Це також один із найзначніших східноєвропейських оздоровчо-рекреаційних обʼєктів, зона цінних лісових масивів, які очищують повітряний басейн над величезною частиною Східної Європи – її «легені».

Рис. 67. Ландшафти Карпат

 

У Карпатах зосереджена третина лісових запасів України, лісистість цієї території одна з найвищих у країні – 53,5 %. Тут росте 2110 видів квіткових рослин (50 % генофонду судинних рослин України), багато цінних видів дерев і лікарських рослин.

Протягом останніх десятиліть Карпати зазнають дедалі більших втрат унаслідок діяльності людини. Карпатські ліси опинилися перед загрозою зникнення не тільки через лісорозробки, а й від хімічного забруднення, кислотних дощів, які йдуть і зі сходу, із заходу, від діяльності великих промислових центрів у містах Калуш, Стебник, Надвірна, Новий Роздол. Дрогобич, Бурштин. Особливо важких техногенних змін зазнало геологічнесередовище у регіоні Дрогобицько-Бориславського промислового району (Львівська область).

У Карпатах найгустіша в Україні гідромережа, у середньому складова 0,5–0,7 км на один квадратний кілометр. У Закарпаття вона ще щільніше – 1,7 км на квадратний кілометр. У цьому регіоні нараховується 9426 річок і потоків загальною довжиною 19793 км. Річний обсяг їхнього стоку перевищує 12 млрд м3. В умовах такої гідрометеорологічної ситуації і розсіченого рельєфу зрілі лісові масиви виконують важливу водо- і ґрунтозахисну функцію, що неможливо замінити ніякими гідротехнічними спорудженнями.

Протягом двох останніх сторіч лісистість у рівнинних районах і передгірʼях Карпат знизилася до 20,2 %, а в гірських районах – до 53,5 %. Найбільш сприятливим гідрологічним режимом відзначаються водозбори з лісистістю більше 60–70 %. Незадовільний він при лісистості нижче 35 %.

Отже, для поліпшення гідрологічного режиму в гірських районах потрібно збільшити лісистість хоча б на 10 %. У даний період у карпатських областях існує близько 60 тис. га чагарникових заростей і 113 тис. га безхазяйних земель антропогенного походження. Здебільшого вони знаходяться на території колишніх колгоспів. Отже, це той природний резерв, за рахунок якого можна збільшити лісистість.

Рис. 68. Сіножаті і городи на схилах Карпат

 

Відомо, що ліси за своїм призначенням виконують переважно екологічні і соціальні функції: водоохоронну, ґрунтозахисну, кліматорегулюючу, санітарно-гігієнічну, оздоровчу. Тому вони мають обмежене експлуатаційне значення.

Проаналізувавши викладене вище можна дійти висновку, що «вандальної» вирубки лісів не спостерігається, динаміка фактичної вирубки лісів хоча і нестабільна, але, за офіційними даними, іде на спад і не перевищує затверджену Міністерством розрахункову лісосіку.

Зрілі ліси необхідно вирубувати для народного господарства, але таким чином, щоб при цьому не знижувалися захисні функції гірських лісових масивів. Тому при обґрунтуванні обсягу лісосічного фонду і його розташування варто враховувати конкретну ландшафтно-екологічну ситуацію в кожному водозбірному басейні.

Мають місце також вибіркові вирубування коштовних деревних порід – черешні, явора, ясена, ільма, горіха, – деревина яких експортується. Це знижує біологічну стійкість гірських лісів, збіднює природний видовий склад, знижує їхню якість. Тому доцільно підсилити дисципліну охорони гірських лісів і заборонити експорт деревини коштовних порід.

Вирубка лісів в Українських Карпатах є інтегральною проблемою, з якої, як наслідок, виникають всі інші, не менш значущі проблеми, основними з яких можна вважати деградацію ґрунтового покриву та зміну початкового, первинного стану ландшафту внаслідок антропогенної діяльності. Інтегральною вона є тому, що, по-перше, вони є природним барʼєром, який зупиняє потоки води, робить поверхневий стік менше, приблизно на 40 %. По-друге, дерева, «чіпляючись» за ґрунт, укріпляють його, що зменшує ризик утворення селів, зсувів і т. п., а у гірських районах Карпат, де в деяких регіонах випадає приблизно 1500 мм опадів на рік, це дуже актуально, тому що вони зберігають природний ландшафт у його недоторканому стані, та запобігає деградації ґрунтів. Також дерева є «домівкою» для більшості організмів, як рослинного, так і тваринного світу.

Оскільки ця територія України має рекреаційний характер, існує проблема акумулювання значної кількості відходів на ділянках заповідних зон, що завдає значного дискомфорту як людині, так і природі.

VII. Закарпатська низовинна область.

Райони: 34. Чоп-Мукачівський.

35. Берегівсько-Мужієвський.

 




Переглядів: 4178

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Екологічні проблеми ландшафтів Південного берега Криму | Предметний покажчик

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.007 сек.