Розглянемо гіпотезу 3 про однорідність виробничої регресії з економічної точки зору. Збільшимо обсяг факторів у будь-яке стале число l і прослідкуємо реакцію зміни обсягу випуску продукції на такі зміни факторів.
Нехай у деякий момент часу факториі показник мали значення x10, x20, y0, тобто Y0=a0X10a1X20a2.Після збільшення факторів у l разів отримаємо:
У даному випадку показник однорідності а дорівнює сумі частинних коефіцієнтів еластичності:
а = a1 + а2. (6.11)
Цей показник однорідності називаютьзагальним (сумарним) коефіцієнтом еластичності.На основі отриманих формул можна зробити висновки:
1) якщо сумарний коефіцієнт еластичності а = 1, то при збільшенні факторів виробництва в l (стале число більше одиниці) разів, обсяг виробництва збільшиться в стільки ж разів;
2) якщо значення загального коефіцієнта еластичності більше одиниці, то збільшення факторів виробництва в l (стале число більше одиниці) разів викличе збільшення обсягу виробництва в число разів більше за l, тобто в la1+a2, де a1 + а2 > 1. У даному випадку маємо економію ресурсів на масштабах виробництва;
3) якщо значення загального коефіцієнта еластичності менше одиниці, то збільшення факторів виробництва в l (стале число більше одиниці) разів викличе збільшення обсягу виробництва в число разів менше за l, тобто в la1+a2, де a1 + а2 < 1. Тобто в цьому випадку при зростанні обсягу виробництва зростають витрати на одиницю продукції.