Цей метод володіє значно більш швидкою збіжністю, ніж метод простої ітерації. В основі методу Ньютона для системи нелінійних рівнянь лежить розкладання функцій у ряд Тейлора, з якого викидаються члени, що містять похідні другого та вищих порядків.
Нехай в результаті початкового наближення були отримані такі наближення невідомих системи (1): відповідно. Покладаючи
, , …, ,
отримуємо
(3)
Задача зводиться до знаходження приростів до значень невідомих.
Проведемо розкладання лівих частин (3) у ряд Тейлора, обмежуючись лише лінійними членами відносно приростів:
Оскільки згідно до (1) ліві частини цих виразів мають дорівнювати нулю, то прирівнюємо до нуля й праві частини. Отримуємо наступну систему лінійних відносно приростів алгебраїчних рівнянь:
(4)
Значення та їхні похідні обчислюються за умови
З коефіцієнтів системи (4) складаємо матрицю Якобі та знаходимо її визначник - якобіан:
Для існування єдиного розв’язку системи (4) необхідне виконання умови на кожній ітерації.
Таким чином, ітераційний процес розв’язання системи рівнянь (1) методом Ньютона полягає у визначенні приростів до значень невідомих на кожній ітерації. Ітераційний процес зупиняється, якщо всі прирости стають малими за абсолютною величиною:
У методі Ньютона також важливий вдалий вибір початкових наближень невідомих для забезпечення гарної збіжності.