Розвиток політичного мислення

Мислення взагалі — це вища абстрактна форма пізнання об’єктивної реальності.

Політичне мислення пов’язане передусім з пізнанням реалій, що разом становлять політичне життя в усій його різноманітності. Іншими словами, політичне мислення— це опосередковане й узагальнене відображення людиною (політиком) політичних явищ і процесів об’єктивної дійсності в їх історичних, часових зв’язках і відносинах.

Як і будь-яке інше, політичне мислення щонайтісніше пов’язане з мовою — основним знаряддям формування та способом існування думки (думок).

Політичне мислення уможливлює наукове пізнання всього, що зумовлює політику, її існування, пізнання суті та особливостей політичних явищ і процесів. Воно дає змогу не лише пізнавати, а й передбачати, прогнозувати розвиток політичних подій, сприяє формуванню особистості, її навичок, здібностей, політичної культури.

Політичне мислення політика розвивається і формується під час безпосередньої активної пізнавальної діяльності, під впливом і на основі всього досягнутого людством у процесі його історичного розвитку.

типів політичного мислення: послідовно-ситуаційного, лінійного та систематизованого.

Окремо слід згадати індивідуальні особливості політичного мислення. Вони зумовлені характером життя людини-політика, особливостями діяльності, типом нервової діяльності, співвідношенням сигнальних систем.

Коротко охарактеризуємо основні індивідуальні особливості мислення.

Самостійність мислення.

Критичність мислення.

Глибина мислення.

Гнучкість мислення.

Широта мислення.

Швидкість мислення.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Політична наука — це сукупність знань про політику, яку утворює, обґрунтовує розвинена система спеціалізованих наук і наукових дисциплін, що вивчають політичні явища і процеси.	\|	Творчість мислення.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.