Мислення взагалі — це вища абстрактна форма пізнання об’єктивної реальності.
Політичне мислення пов’язане передусім з пізнанням реалій, що разом становлять політичне життя в усій його різноманітності. Іншими словами, політичне мислення— це опосередковане й узагальнене відображення людиною (політиком) політичних явищ і процесів об’єктивної дійсності в їх історичних, часових зв’язках і відносинах.
Як і будь-яке інше, політичне мислення щонайтісніше пов’язане з мовою — основним знаряддям формування та способом існування думки (думок).
Політичне мислення уможливлює наукове пізнання всього, що зумовлює політику, її існування, пізнання суті та особливостей політичних явищ і процесів. Воно дає змогу не лише пізнавати, а й передбачати, прогнозувати розвиток політичних подій, сприяє формуванню особистості, її навичок, здібностей, політичної культури.
Політичне мислення політика розвивається і формується під час безпосередньої активної пізнавальної діяльності, під впливом і на основі всього досягнутого людством у процесі його історичного розвитку.
типів політичного мислення: послідовно-ситуаційного, лінійного та систематизованого.
Окремо слід згадати індивідуальні особливості політичного мислення. Вони зумовлені характером життя людини-політика, особливостями діяльності, типом нервової діяльності, співвідношенням сигнальних систем.
Коротко охарактеризуємо основні індивідуальні особливості мислення.