• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема № 2.

Об’єкти цивільних правовідносин.

1. Поняття та види об’єктів цивільних правовідносин.

Цивільні правовідносини – це майнові та особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права, які виникають між юридично рівними та майново відокремленими суб’єктами.

Ознаки цивільних правовідносин:

• це майнові та особисті немайнові відносини, врегульовані нормами цивільного права;
• учасники цих відносин володіють майновою відокремленістю та є юридично рівними;
• підставою їх виникнення виступає, як правило, вільне волевиявлення учасників;
• зміст цивільних правовідносин реалізується на власний розсуд суб’єктів відповідно до положень законодавства, умов правочину.

Цивільні правовідносини мають загальні ознаки, які властиві й іншим видам правовідносин, а саме:

а) вони є конкретним суспільним зв’язком, що виникає між його учасниками, які мають суб’єктивні права та обов’язки;

б) здійснення суб’єктивних прав і обов’язків забезпечується можливістю застосування державного примусу.

Елементами цивільних правовідносин є:

• суб’єкти;
• об’єкти;

* зміст.

Отже, об’єктами цивільних прав визнаються матеріальні та нематеріальні блага, стосовно яких між суб’єктами цивільного права виникають відносини, що складають предмет цивільно-правового регулювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 178 ЦК України об’єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватись або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або є невід’ємними від фізичної чи юридичної особи.

Оборотоздатність об’єктів цивільних прав означає допустимість вчинення правочинів та інших дій, спрямованих на їхню передачу в межах цивільно-правових відносин.

Об’єкти цивільних правовідносин поділяються на три групи:

а) ті, що вільно перебувають в обігу;

б) обмежені в обігу;

в) вилучені з обігу.

2. Речі як об’єкти цивільних правовідносин.

Речі – це існуючі незалежно від суб’єкта предметні явища матеріального світу як в їх природному стані, так і створені людиною для задоволення її потреб.

Відповідно до ст. 180 ЦК України тварини є особливим об’єктом цивільних прав. На них поширюється правовий режим речі, крім випадків, встановлених законом. Тварини, віднесені до Червоної книги України, можуть бути предметом цивільного обороту лише у випадках та порядку, встановленому законом.

Речі поділяються на такі види:

1) рухомі та нерухомі;

2) подільні та неподільні;

3) речі, визначені індивідуальними та родовими ознаками;

4) речі споживні та неспоживні;

5) головна річ та приналежність;

6) складові частини речі;

7) складні речі;

8) продукція, плоди і доходи;

9) майно;

10) підприємство як майновий комплекс.

3. Гроші та валютні цінності як об’єкти цивільних правовідносин.

Гроші- це нормативно визначені та виражені у емітованих в обіг паперових і металевих знаках або у безготівковій формі умовні вартісні одиниці (гривні, копійки, одиниці іноземної валюти), які мають забезпечений на законодавчому рівні примусовий курс, що полягає у обовязковості їх приймання за відповідною номінальною вартістю, які визначають міру вартості речей, робіт, послуг, інших матеріальних і нематеріальних благ, а також втрат(майнової та немайнової шкоди), визначаються у цивільному обороті законним платіжним та кредитним засобом і забезпечуюють здійснення всіх видів платежів та розрахунків у цивільному обороті, виконуючи функції загального еквівалента, обігу і нагромадження.

Законним платіжним засобом, обов’язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України — гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Гроші являють собою особливе рухоме майно і належать до категорії подільних речей.

До валютних цінностей належать:

· іноземна валюта;

· цінні папери в іноземній валюті;

· дорогоцінні метали – золото, срібло, платина і матеріали платинової групи (паладій, іридій, родій, рутеній і осмій) у будь-якому вигляді і стані, за винятком ювелірних і інших побутових виробів, а також брухту таких виробів.

Порядок здійснення угод з валютними цінностями визначається Декретом КМУ „Про систему валютного регулювання і валютного контролю” від 19.02. 1993 р.

Іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України

Банківські метали - це золото, срібло, платина, метали платинової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

4. Поняття та основні види цінних паперів.

Відповідно до ст. 194 ЦК України цінним папером є документ встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчує грошове або інше майнове право і визначає взаємовідносини між особою, яка його випустила (видала), і власником та передбачає виконання зобов’язань згідно з умовами його випуску, а також можливість передачі прав, що випливають з цього документа, іншим особам.

До особи, яка набула право власності на цінний папір, переходять у сукупності усі права, які ним посвідчуються.

Відповідно до ст. 195 ЦК України в цивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

б) інвестиційні сертифікати.

д) векселі.

3) похідні цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов’язаний з правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, цінних паперів, інших фінансових та (або) товарних ресурсів;

4) товаророзпорядчі цінні папери, які надають їхньому держателю право розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.

Крім вище вказаних, ст 3 ЗУ «Про цінні папери та фондовий ринок» передбачає ще такі види цінних паперів:

5. Послуги та дії як об’єкти цивільних правовідносин.

Дії та послуги є об’єктами цивільних прав переважно у зобов’язальних правовідносинах. Об’єктами цивільних прав є лише правомірні дії. В свою чергу дії поділяються на дві групи:

а) ті, внаслідок яких створюється нова річ або відновлюються чи поліпшуються властивості існуючих речей (результат роботи);

б) ті, внаслідок яких задовольняються потреби інших осіб, вони пов’язані з одержанням немайнового результату (послуги).

Під послугою розуміється:

1) дія, вчинок, що дає користь, допомогу іншому;

2) діяльність підприємств, організацій та окремих осіб, виконувана для задоволення чиїх-небудь потреб;обслуговування.

Отже, послуги – це дії суб’єктів цивільного права внаслідок здійснення яких задовольняються відповідні потреби інших осіб. Їхній кінцевий результат завжди є немайновим.

Особисті немайнові блага – це блага, позбавлені майнового змісту, нерозривно пов’язані з суб’єктом права, визнані суспільством і потребують правової охорони. Вони не можуть бути відчужені.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є: здоров’я, життя; честь, гідність і ділова репутація; ім’я (найменування); авторство; свобода літературної, художньої, наукової і технічної творчості, а також інші блага, які охороняються цивільним законодавством.

Відповідно до Конституції України життя і здоров’я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Особисті немайнові права поділяються на дві групи:

1) особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи;

2) особисті немайнові права, що забезпечують соціальне буття фізичної особи.

Переглядів: 1015