• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Вміст сухих розчинних речовин у коренеплодах цукрових

буряків:

+18 …25%;

50…56%;

60… 75%;

80…83%.

80. Визначають вміст сахарози:

хроматографом;

+поляриметром;

приладом Журавльової;

термометром.

81. Процес інверсії – це:

утворення краплиннорідкої вологи на поверхні продукції;

утворення нерозчинних цукрі;

збільшення вмісту азотистих речовин;

+гідроліз сахарози під дією ферментів і її подальший розклад до моносахаридів.

82. Видобуток із складної речовини одного або декількох компонентів за допомогою розчинника, який має вибіркову здатність розчиняти тільки речовини, що піддаються екстрагуванню– це:

+дифузія;

дефекація;

змішування;

сатурація.

83. Не впливають на зміну вмісту інвертного цукру:

умови зберігання цукрових буряків;

заморожування і розморожування;

різка зміна температури в кагатах;

+ розмір кагатів.

84. До нерозчинних компонентів хімічного складу цукрових буряків відноситься:

+целюлоза, геміцелюлоза, протопектин, білкові речовини;

фруктоза;

сахароза;

лактоза.

85. До пектинових речовин відносять:

розчинні в соку цукри, які негативно впливають на вміст сахарози;

високомолекулярні групи білкової природи;

нерозчинні у воді жири, що легко гідролізуються під дією ферментів,

кислот, підвищеної температури;

+пектин та протопектин.

86. У партії коренеплодів буряків допускаються:

в'ялі коренеплоди;

почорнілі та приморожені коренеплоди;

муміфіковані коренеплоди;

+ забрудненість.

87. Показник, який застосовується для характеристики якості клітинного соку буряків і всіх проміжних продуктів цукрового виробництва:

вміст сухих розчинних речовин;
+ показник доброякісності;

вміст сахарози;

вміст крохмалю.

88. Оптимальна температура для зберігання цукрових буряків у кагатах:

+1…2°C;

8…10°C;

15…18°C;

20…25°C.

89. Оптимальна відносна вологість повітря для зберігання цукрових буряків:

45…50%;

54…58%;

70…80%;

+ 93…95%.

90. Заглиблена в землю залізобетонна ємність для зберігання невеликого запасу буряків– це:

+ бурячна;

мийка;

гідротранспортер;

жолоб для подачі жому.

91. Розвантажують бурячні:

дифузорами;

вручну;

+ струменем води;

кулачковими мийними машинами.

92. Обладнання, яке застосовують для відмивання цукрових буряків від забруднення землею:

барабанні мийні машини;

+кулачкові мийні машини;

відцентрові мийні машини;

домішки не відмивають.

93. Обладнання, яке застосовують для одержання бурякової стружки:

апарат шнекового типу;

кутери;

вовчки;

+ центробіжні бурякорізки.

94. Подається добута бурякова стружка:

у випарний апарат;

+ удифузійний апарат;

у сушарку;

у сатуратор.

95. Проводять процес дифузії за реакції середовища:

сильно кислої;

сильно лужної;

+ слабо кислої;

слабо лужної.

96. Проводять екстрагування бурякової стружки:

у мийних машинах;

у варильних котлах;

у парових плитах;

+в апаратах шнекового типу.

97. Дифузійний сік – це:

біла рідина приємного запаху;

розчин сахарози з ледь помітними кристаликами;

чистий сік, очищений від нецукрів;

+ каламутна рідина, яка швидко темніє на повітрі.

98. Сатурація включає етапи:

попередня, завершальна;

+ перша, друга;

основна, додаткова;

початкова, заключна.

99. Колір дифузійного соку під час очищення:

темніє;

+ стає більш світлим і прозорим;

стає каламутним;

не змінює кольору.

100. Для знебарвлення та зменшення в’язкості відсатурований сік піддають:

дефекації;

сатурації;

фільтрації;

+ сульфітації.

101. Сироп у цукровому виробництві – це:

+ концентрований сік із вмістом сухих речовин 65%;

перенасичений розчин кристалів сахарози і міжкристальної рідини;

відтік першого утфелю;

відтік другого утфелю.

102. Густа і в’язка маса, яка складається з кристалів цукру і міжкристальної рідини з вмістом сухих розчинних речовин 92…93% :

дефекат;

+ утфель;

жом;

меляса.

103. Перший утфель для відокремлення твердої фази від рідкої відправляють на:

кристалізацію;

випарювання;

осадження;

+ центрифугування .

104. Міжкристальна рідина, що відокремлюється від кристалів І-го утфелю називається:

біла патока;

+зелена патока;

меляса;

сироп.

105. Рідина, що відділяється після пробілювання цукру – це:

меляса;

+біла патока;

зелена патока;

сік.

106. Клерування – це:

відбілення кристалів цукру шляхом промивання їх гарячою водою;

вивантаження з центрифуги білого цукру;

+розчинення жовтого цукру соком II-ї сатурації;

уварювання зеленої патоки.

107. Відтік ІІ-го утфелю називають:

+ меляса ;

зелена патока;

жом;

цукор-рафінад.

108. Вихід жому від маси перероблених цукрових буряків:

16…20%;

+ 75…80%;

56…60%;

50%.

109. Не можна використовувати жом:

сухий;

+сульфітований;

свіжий;

кислий.

110. Вміст цукру у мелясі:

у середньому 10%;

+ у середньому 50%;

у середньому 30%;

у середньому 90%.

111. Для одержання чистої сахарози використовують:

+ рафінування;

сатурацію;

сульфітацію;

озонування.

Переглядів: 1711