• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Вміст сухих розчинних речовин у коренеплодах цукрових

буряків:

+18 …25%;

50…56%;

60… 75%;

80…83%.

80. Визначають вміст сахарози:

хроматографом;

+поляриметром;

приладом Журавльової;

термометром.

81. Процес інверсії – це:

утворення краплиннорідкої вологи на поверхні продукції;

утворення нерозчинних цукрі;

збільшення вмісту азотистих речовин;

+гідроліз сахарози під дією ферментів і її подальший розклад до моносахаридів.

82. Видобуток із складної речовини одного або декількох компонентів за допомогою розчинника, який має вибіркову здатність розчиняти тільки речовини, що піддаються екстрагуванню– це:

+дифузія;

дефекація;

змішування;

сатурація.

83. Не впливають на зміну вмісту інвертного цукру:

умови зберігання цукрових буряків;

заморожування і розморожування;

різка зміна температури в кагатах;

+ розмір кагатів.

84. До нерозчинних компонентів хімічного складу цукрових буряків відноситься:

+целюлоза, геміцелюлоза, протопектин, білкові речовини;

фруктоза;

сахароза;

лактоза.

85. До пектинових речовин відносять:

розчинні в соку цукри, які негативно впливають на вміст сахарози;

високомолекулярні групи білкової природи;

нерозчинні у воді жири, що легко гідролізуються під дією ферментів,

кислот, підвищеної температури;

+пектин та протопектин.

86. У партії коренеплодів буряків допускаються:

в'ялі коренеплоди;

почорнілі та приморожені коренеплоди;

муміфіковані коренеплоди;

+ забрудненість.

87. Показник, який застосовується для характеристики якості клітинного соку буряків і всіх проміжних продуктів цукрового виробництва:

вміст сухих розчинних речовин;
+ показник доброякісності;

вміст сахарози;

вміст крохмалю.

88. Оптимальна температура для зберігання цукрових буряків у кагатах:

+1…2°C;

8…10°C;

15…18°C;

20…25°C.

89. Оптимальна відносна вологість повітря для зберігання цукрових буряків:

45…50%;

54…58%;

70…80%;

+ 93…95%.

90. Заглиблена в землю залізобетонна ємність для зберігання невеликого запасу буряків– це:

+ бурячна;

мийка;

гідротранспортер;

жолоб для подачі жому.

91. Розвантажують бурячні:

дифузорами;

вручну;

+ струменем води;

кулачковими мийними машинами.

92. Обладнання, яке застосовують для відмивання цукрових буряків від забруднення землею:

барабанні мийні машини;

+кулачкові мийні машини;

відцентрові мийні машини;

домішки не відмивають.

93. Обладнання, яке застосовують для одержання бурякової стружки:

апарат шнекового типу;

кутери;

вовчки;

+ центробіжні бурякорізки.

94. Подається добута бурякова стружка:

у випарний апарат;

+ удифузійний апарат;

у сушарку;

у сатуратор.

95. Проводять процес дифузії за реакції середовища:

сильно кислої;

сильно лужної;

+ слабо кислої;

слабо лужної.

96. Проводять екстрагування бурякової стружки:

у мийних машинах;

у варильних котлах;

у парових плитах;

+в апаратах шнекового типу.

97. Дифузійний сік – це:

біла рідина приємного запаху;

розчин сахарози з ледь помітними кристаликами;

чистий сік, очищений від нецукрів;

+ каламутна рідина, яка швидко темніє на повітрі.

98. Сатурація включає етапи:

попередня, завершальна;

+ перша, друга;

основна, додаткова;

початкова, заключна.

99. Колір дифузійного соку під час очищення:

темніє;

+ стає більш світлим і прозорим;

стає каламутним;

не змінює кольору.

100. Для знебарвлення та зменшення в’язкості відсатурований сік піддають:

дефекації;

сатурації;

фільтрації;

+ сульфітації.

101. Сироп у цукровому виробництві – це:

+ концентрований сік із вмістом сухих речовин 65%;

перенасичений розчин кристалів сахарози і міжкристальної рідини;

відтік першого утфелю;

відтік другого утфелю.

102. Густа і в’язка маса, яка складається з кристалів цукру і міжкристальної рідини з вмістом сухих розчинних речовин 92…93% :

дефекат;

+ утфель;

жом;

меляса.

103. Перший утфель для відокремлення твердої фази від рідкої відправляють на:

кристалізацію;

випарювання;

осадження;

+ центрифугування .

104. Міжкристальна рідина, що відокремлюється від кристалів І-го утфелю називається:

біла патока;

+зелена патока;

меляса;

сироп.

105. Рідина, що відділяється після пробілювання цукру – це:

меляса;

+біла патока;

зелена патока;

сік.

106. Клерування – це:

відбілення кристалів цукру шляхом промивання їх гарячою водою;

вивантаження з центрифуги білого цукру;

+розчинення жовтого цукру соком II-ї сатурації;

уварювання зеленої патоки.

107. Відтік ІІ-го утфелю називають:

+ меляса ;

зелена патока;

жом;

цукор-рафінад.

108. Вихід жому від маси перероблених цукрових буряків:

16…20%;

+ 75…80%;

56…60%;

50%.

109. Не можна використовувати жом:

сухий;

+сульфітований;

свіжий;

кислий.

110. Вміст цукру у мелясі:

у середньому 10%;

+ у середньому 50%;

у середньому 30%;

у середньому 90%.

111. Для одержання чистої сахарози використовують:

+ рафінування;

сатурацію;

сульфітацію;

озонування.

Переглядів: 1654