ЛЕКСИКОЛОГІЯ

Чергування приголосних фонем

а) чергування /г/ - /ж/, /к/ - /ч/, /х/ - /ш/:

досить поширене в сучасній українській літературній мові. Відбувається в таких словах: книга - книжечка, друг - дружити, рік - річний, наука - учити, сухий - сушити, горох - горошина. Зміна задньоязикових /к/, /х/ і гортанного /г/ на /ж/, /ч/, /ш/ перед голосними переднього ряду відома в мовознавстві під назвою перше перехідне пом’якшення приголосних, або перша палаталізація (лат. palatum - піднебіння).

б) чергування /г/ - /з’/, /к/ - /ц’/, /х/ - /с’/:

відбувається в іменниках перед закінченням -і, причому в іменниках жіночого роду - в давальному і місцевому відмінках однини, в іменниках чоловічого та середнього роду - у місцевому відмінку однини. Приклади:

книга - у книзі, берег - на березі, рука - у руці, бік - на боці, око - в оці, стріха - у стрісі, вухо - у вусі. Зміна /г/ - /з’/, /к/ - /ц’/, /х/ - /с’/ відома в мовознавстві під назвою друге перехідне пом’якшення приголосних, або друга палаталізація. Поширюється і на слова іншомовного походження: універмаг - в універмазі, студентка - студентці, психіка - психіці.

в) зміни приголосних під впливом давньої суфіксальної /й/:

зміна свистячих /з/, /с/ перед /й/ на шиплячі: лазити - лажу, возити - вожу, писати - пишу, носити - ношу, ноша;

зміна проривних /д/, /т/ перед /й/ на шиплячі африкати /дж/, /ч/: бродити - броджу, ходити - ходжу, твердити - тверджу, платити - плачу, світити - свічу, свіча.

г) чергування однієї приголосної фонеми із звукосполученням з двох приголосних:

– /б/ -/бл’/, /п/ - /пл’/, /м/ - /мл’/, /в/ - /вл’/, /ф/ - /фл’/ (вабити - ваблю, зробити - зроблять, купити - куплю, поновити - поновлю, осоромити -осоромлю, розграфити - розграфлю);

– /б/ -/бй/, /п/ - /пй/, /м/ - /мй/, /в/ - /вй/, /ф/ - /фй/ (бити - б’ю, пити - п’ю, вити - в’ю, імені - ім’я, сімей - сім’я, верф - верф’ю, слива - слив’янка, голуб - голуб’ята, хлопець - хлоп’ята, дерево - дерев’яний, солома - солом’яний, риба - риб’ячий);

– чергування 1 приголосної фонеми зі сполученням двох таких самих фонем (знання - знань, заняття - занять, обличчя - облич, знаряддя - знарядь; ніч - ніччю, піч - піччю, повідь - повіддю, мазь - маззю, подорож - подорожю, сіль - сіллю, тінь - тінню, вісь - віссю, постать - постаттю, міць - міццю, суміш - сумішшю).

Тема 7

1. Предмет і завдання лексикології української мови. Слово як основна одиниця лексичної системи. Поняття лексеми.

2. Однозначні та багатозначні слова. Пряме та переносне значення слів. Типи переносних значень.

3. Омоніми та пароніми в сучасній українській літературній мові.

4. Синоніми та антоніми.

Література:

Волох О.Т. Сучасна українська літературна мова. – К.: Вища шк., 1986.

Дорошенко С.І., Дудик П.С. Вступ до мовознавства. – К.: Вища шк., 1974.

Жовтобрюх М.А., Кулик Б.М. Курс сучасної української літературної мови. – І ч. – К.: Рад. школа, 1965.

Сучасна українська літературна мова / За ред. М.Я.Плющ. – К.: Вища шк., 2001.

Сучасна українська мова / За ред. О.Д.Пономарева. – К.: Либідь, 2001.

Шкуратяна Н.Г., Шевчук С.В. Сучасна українська літературна мова. – К.:Літера, 2000.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Фонематична транскрипція	\|	Предмет і завдання лексикології української мови. Слово як основна одиниця лексичної системи. Поняття лексеми

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.006 сек.