• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Лексикологія як розділ мовознавства. Предмет і завдання розділу

План

Предмет розділу “Лексикологія”. Слово як мовна одиниця. Лексичне значення слова, типи лексичних значень

1. Поняття про лексику. Словникове багатство української мови. Основний словниковий фонд української мови.

2. Лексикологія як розділ мовознавства. Предмет і завдання розділу.

3. Зв’язок лексикології з іншими розділами мовознавчої науки.

4. Слово як одна з основних мовних одиниць. Ознаки слова.

5. Номінативна функція слова. Слово і поняття.

6. Зміст слова. Лексичне значення слова.

7. Однозначність і багатозначність слова. Слова однозначні та багатозначні.

8. Типи лексичних значень багатозначного слова.

9. Слово і лексема.

10. Системність лексики.

Поняття про лексику. Словникове багатство української мови. Основний словниковий фонд української мови

За давньою традицією у структурі будь-якої мови чітко розмежовують звукову частину, словниковий склад і граматику. Звукову частину сучасної української мови, її одиниці та їх особливості було розглянуто у розділі „Фонетика сучасної української мови”.

Словниковий склад мови, або лексика (від гр. lexis – слово), – це сукупність усіх слів будь-якої мови. Під поняттям „сукупність усіх слів” треба розуміти не просту множину їх, а струнку й складну систему лексичних одиниць мови, їх взаємозв’язок і залежність, що виявляються у мовленні.

Словниковий склад української мови містить усі слова, вживані у ній, а слова, поширені в українській літературній мові, становлять словниковий склад української літературної мови.

Лексика української літературної мови надзвичайно багата. Свідченням тому є обсяг „Словника української мови в одинадцяти томах” (понад 134 тисячі слів), обсяг „Великого тлумачного словника сучасної української мови” (близько 170 тисяч слів), але й вони не здатні охопити всього словникового багатства української літературної мови.

Словниковий склад української мови об’єднує слова з різними лексичними значеннями, слова, різні за звуковим складом, морфемною будовою, з різними граматичними ознаками, різні за походженням, активністю вживання тощо.

До словникового складу мови належать слова основного словникового фонду – словникової бази мови, яка представлена словами, що називають найважливіші і найнеобхідніші предмети, поняття – назви істот, предметів рослинного світу та їх частин (людина, кінь, собака, серце, нога, дуб, гілка), назви людей за родинними стосунками (батько, мати, брат, дідусь), родом занять (учитель, учень, швець, сталевар), назви побутових предметів (стіл, стілець, ліжко, ложка, ніж), назви продуктів харчування (хліб, сіль, борщ, сало), назви знарядь праці (ручка, сокира, відро, голка), назви дій, станів (писати, бігти, думати, спати), назви ознак, властивостей, предметів та дій (високий, зелений, милий, легкий; швидко, весело, павпрошки, по-дружньому) тощо.

Основний словниковий фонд мови становить досить стійку частину лексики, хоча і в ньому відбуваються зміни: одні слова виходять з ужитку, інші з’являються.

Розділ мовознавства, що вивчає словниковий склад мови, називається лексикологією (від гр.lexis – слово і logos – вчення, слово).

Завдання розділу „Лексикологія” полягає в тому, щоб визначити й охарактеризувати слово як одну з основних мовних одиниць, визначити словниковий склад сучасної української літературної мови за обсягом, за походженням його одиниць, стилістичним уживанням, активністю та поширеністю використання.

Вивченням лексичної системи як форми організації та взаємодії слів займається описова, або синхронічна (від гр. synchronos – одночасний), та історична, або діахронічна (від гр. dia – через і chronos - час) лексикологія. Описова лексикологія вивчає лексику на певному, частіше сучасному, етапі розвитку мови, а історична лексикологія розглядає лексику від часу її виникнення до сьогодні. Ці два аспекти вивчення лексичної системи тісно зв’язані між собою, оскільки для правильного розуміння лексики сучасної мови потрібно знати історію її формування, становлення.

Об’єктом вивчення лексикології є слово, з яким пов’язані всі інші одиниці мови – фонема, морфема, словосполучення, речення. У зв’язку з цим слово вивчається і в інших розділах мовознавства (словотворі, морфології, синтаксисі), хоч і розглядається воно в них по-різному.

Лексикологія досліджує слово як елемент, одиницю лексичної системи. Тому її завданням є:

а) встановлення змісту слова (багатозначність та омонімія);

б) встановлення відношень, зв’язків між однаковими та різними за змістом словами (синонімія та антонімія);

в) визначення місця слова в лексичній системі мови з точки зору функціонально-стилістичного використання (стилістично нейтральна, книжна і розмовна лексика), сфери вживання (загальнонародна, діалектна, спеціальна, просторічна та жаргонна лексика), походження (власне українська та запозичена лексика), активного та пасивного запасу (архаїчна, історична та нова лексика).

Читайте також:

1. V. Завдання.
2. VІ. Підсумки уроку і повідомлення домашнього завдання.
3. А є А, тобто усякий предмет є те, що він є.
4. Абетково-предметний покажчик
5. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
6. Адаптація персоналу: цілі та завдання. Введення у посаду
7. Адвокатура в Україні: основні завдання і функції
8. Актив і пасив балансу складаються також з певних розділів.
9. Активи, що реалізуються повільно (А3) – це статті 2-го розділу активу балансу, які включають запаси та інші оборотні активи (рядки 100 до 140 включно, а також рядок 250).
10. АКТУАЛЬНI ПРОБЛЕМИ І ЗАВДАННЯ КУРСУ РОЗМIЩЕННЯ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
11. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
12. Аналіз бойових дій пожежних підрозділів

Переглядів: 14044