Перехід від одного завдання до іншого

Суть цього прийому полягає в наступному: поки суб’єкт працює над іншою проблемою, період інкубації рішень першого завдання продовжується, мозок переробляє отриману інформацію.

Тому коли ви повернетеся до першого завдання, процес його рішення піде вже швидше. І вирішуючи друге завдання, ви проводите “запилення” першого завдання ідеями, стимулами та іншою інформацією з другого завдання. Це дозволяє розширити поле пошуку ідей і збільшити вірогідність знайти нову й оригінальну ідею.

Цей прийом хороший тим, що не вимагає від вас ніяких зусиль. Ви просто дозволяєте своїй підсвідомості працювати над проблемою, поки ви зайняті іншим завданням.

Процес переходу від одного завдання до іншого можна активізувати. Попрацювавши над другим завданням, необхідно повернутися до першого, одночасно працюючи над двома завданнями.

Готовність піти назустріч стимулу

У творчості часто буває корисно не спеціально використовувати певні прийоми, а застосовувати те, що ви отримуєте зі свого оточення. Для цього необхідно прийняти як належне випадкові чинники. Замість відкидання інформації, яка, як представляється на перший погляд, не має відношення до справи, її необхідно прийняти за випадковий чинник. Це включає:

1. Готовність відгукнутися на ідеї інших людей, Наприклад, при “мозковому штурмі” роль випадкових чинників грають саме чужі ідеї, оскільки вони, хоча і відносяться до одного і того ж інформаційного поля, не є власними думками суб’єкта. Коли ми прислухаємося до думки оточуючих, нехай навіть і не згодні з нею, вона може стати тим випадковим чинником, який збудить нашу власну думку.

2. Готовність відгукнутися на ідеї, які висувають люди, сфера діяльності яких не має нічого спільного з нашою. Іноді подібний процес образно називають “перехресним запиленням”. Корисно також прислухатися до того, що інші люди говорять про власні заняття.

3. Треба бувати в таких місцях, де є безліч різнорідних об’єктів, здатних зіграти роль випадкових чинників. Наприклад, можна заглянути в який-небудь великий універмаг або в магазин іграшок. Можна відвідувати і виставки, тема яких не має нічого спільного з об’єктом наших інтересів.

Найважливіше, що слід мати на увазі, використовуючи даний метод − це те, що суб’єкт не повинен нічого видивлятися. Оскільки якщо суб’єкт шукає щось цілком визначене, то це означає, що у нього вже склалося уявлення про те, що йому необхідне. А подібне уявлення породжене не чим іншим, як його нинішнім поглядом на ситуацію.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Складання схеми думок	\|	Пошук альтернатив

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.