• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Класифікація мотивів

Існують різні підходи до класифікації мотивів.

1. У самому загальному вигляді мотиви поведінки людини поділяються на егоїстичні та альтруїстичні.

Перші направлені на підвищення добробуту індивідуума, другі – на підвищення добробуту сім’ї, колективу і суспільства в цілому.

При аналізі економічних систем зазвичай виходять з егоїстичних мотивів. Але людині органічно притаманні й альтруїстичні мотиви (піклування про старих, дітей, хворих, інвалідів).

Вивченню альтруїстичних мотивів велику увагу приділив П. Сорокін. Він виділив три типи альтруїстів:

1) природжені (Б. Франклін)

2) приголомшені або пізно проявлені. Їх життя ділиться на 2 етапи (доальтруїстський і етап після перебудови особистості на альтруїзм. Наприклад, Будда);

3) проміжний тип ( Св. Тереза, Рамакрішна).

Цінність цих досліджень полягає у виділенні мотивів, які допомагають забезпечити високоорганізаційну, ефективну колективну працю, яка основана на внутрішніх спонуканнях до досягнення загальної користі.

Слід відзначити, що альтруїстська мотивація у визначеній мірі була присутня праці на радянських підприємствах. Але її використання без урахування сукупності потреб, від реалізації яких за допомогою праці залежить життя і добробут робітника і його сім’ї, знецінювало таку мотивацію.

Завданням соціології праці є пошук шляхів поєднання альтруїстичних і егоїстичних мотивів у сучасній трудовій мотивації.

2. Залежно від потреб, які лежать в основі мотивів, їх поділяють на біологічні (фізіологічні) та соціальні.

3. За функціональною спрямованістю виділяють мотиви-спонукання – реальні сили, які впливають на вчинки і мотиви-судження, за допомогою яких пояснюють і обґрунтовують свою поведінку.

Мотиви спонукання виконують такі функції:

- мобілізуючу, яка полягає в мобілізації сил робітника і направлення його до певних дій;

- орієнтуючу функцію, змістом якої є направлення дій робітника у ситуації вибору необхідного варіанта поведінки, блокування одних дій і обумовлення інших;

- опосередковуючу, яка пов’язує зовнішні та внутрішні активізуючі сили.

Мотиви-судження виконують такі функції:

- цілеутворювальну, яка визначає значущість певного варіанта поведінки для її суб’єкта;

- пояснювально-обгрунтовуючу (з’ясувальну), тобто аргументуючу (для себе та інших) доцільність своїх дій у визначеній трудовій ситуації. В межах цієї функції виділяють:

а) функцію соціалізації, яка полягає в осмисленні соціальної ролі робітника в трудовому середовищі;

б) корегуючу функцію, як механізм уточнення старих і формування нових ідеалів, норм, ціннісних орієнтацій.

4. У залежності від того, які потреби (матеріальні, культурні, соціальні) домінують як пріоритетні, на тій або іншій фазі життєвого циклу виділяють такі групи мотивів:

а) пов’язані з обґрунтуванням вибору сфери професійної і трудової спеціалізації. До них належать такі мотиви:

- забезпечення життєво важливих благ (домінуюча орієнтація на заробіток, направленість на забезпеченість себе і членів сім’ї);

- покликання (домінуюча орієнтація на зміст праці, направленість на інтерес і задоволення трудовою діяльністю);

- престижу (домінуюча орієнтація на досягнення певного статусу);

б) пов’язані з реалізацією приписаних та інтернаціоналізованих соціальних норм (тобто прийнятих усіма соціальними групами, робітниками). Це цінності, які задаються соціально-економічною системою в цілому або конкретним колективом, або професійною групою. Серед них розрізняють:

- громадянські, морально-патріотичні та ідейно-політичні мотиви трудової поведінки;

- частні мотиви трудової поведінки (приналежності до організації, її цінностей, традицій);

- мотиви групової професійної солідарності, ділової поведінки та ін.

в) пов’язані з вибором індивідом соціальних і професійних цілей, оптимізацією життєвого циклу робітника. Це мотиви соціальної і професійної мобільності, вікової релаксації, переборювання статусно-рольової і соціально-психологічної дискомфортності.

Трудова поведінка підкоряється емоціональним і функціональним мотиваторам, а також мотиваторам поведінки, яка відхиляється від норм (егоїзм, деструкція та ін.).

5. Існують і інші класифікації мотивів. Наприклад, югославський соціолог Д. Маркович виділяє серед найбільш значущих такі мотиви:

- стадне почуття;

- потреба самоствердження;

- прагнення до успіху, самостійності, самореалізації;

- задоволення почуття альтруїзму;

- відчуття надійності та ін.

Читайте також:

1. II. Класифікація видатків та кредитування бюджету.
2. V. Класифікація і внесення поправок
3. V. Класифікація рахунків
4. А. Структурно-функціональна класифікація нирок залежно від ступеню злиття окремих нирочок у компактний орган.
5. Адміністративні провадження: поняття, класифікація, стадії
6. Аналітичні процедури внутрішнього аудиту та їх класифікація.
7. Банківська платіжна картка як засіб розрахунків. Класифікація платіжних карток
8. Банківський кредит та його класифікація.
9. Банківські ресурси, їх види та класифікація
10. Будівельна класифікація ґрунтів
11. Будівельні домкрати, їх призначення, класифікація та конструкція.
12. Будівельні лебідки, їх призначення, класифікація та конструкція.

Переглядів: 8405