Риторика.

Зміст лекції

План

Лекція 2. Риторика і мистецтво презентації

СЕМЕСТР

Друга дочка, Євфимія, була одружена з угорським королем Коломаном. Старший син Володимира був одружений з шведською принцесою Христианою, молодший - з донькою половецького хана.

Дочка Володимира, Маріца, була одружена з претендентом на візантійський престол Левом Діогеном.

Після свого вокняжіння в Києві Володимир Всеволодович уніс ряд змін і доповнень у законодавство - «Руську правду».

Так званий «Статут Володимира Мономаха» мав на меті усунути причини народних повстань. Він значно обмежував безконтрольну діяльність намісників і волостелей, що призводила до зубожіння міст і сіл.

Цей документ полегшував також становище боржників, обмеживши лихварські відсотки а також права бояр у відношенні закупів (звернених в особисту залежність боржників). Це обмежувало перетворення вільних людей у рабів.

У результаті народні виступи проти князівської влади на тривалий час припинилися.

Але, незважаючи на зусилля Мономаха, цілком об'єднати Київську Русь не вдалося.

Син Мономаха Мстислав Володимирович (що княжив у 1125-1132 рр.) зміг ще перемогти половців і вислати їхніх князів у Візантію (1129 р.), а також підтримувати відносну єдність держави.

Однак після смерті Мстислава у 1132 р. Київська Русь розпалася на ряд самостійних князівств.

1. Риторика.

2. Публічний виступ як засіб комунікації переконання.

3.Види публічних виступів.

4. Мистецтво аргументації.

5. Презентація як різновид публічного мовлення.

6. Культура сприймання публічного виступу.

7. Види запитань.

8. Монологічні виступи.

9.Діалогічні та полі логічні види публічних виступів. Інтерв’ю. Суперечка, дискусія. Диспут.

Публічне монологічне мовлення є предметом дослідження риторики – теорії ораторського мистецтва, науки красномовства, яку професор Києво-Могилянської академії Ф. Прокопович вважав «царицею душ», «княгинею мистецтв», вказуючи на такі її функції, як соціально-організаційну (засіб агітації), культурно-освітню, а також одержання знань, збудження почуттів, формування громадської думки тощо.

Поняття «ораторське мистецтво», або «красномовство», має два значення:

1) вид громадсько-політичної та професійної діяльності, мета якої – інформувати та переконувати аудиторію засобами живого слова;

2) високий ступінь майстерності публічного виступу, мистецьке володіння словом.

Від моменту свого зародження в античному світі ораторське мистецтво вважалося ефективним засобом переконання людей. Ще 335 р. до н.е. було створено першу теорію ораторського мистецтва, що зберегла своє значення й донині. Йдеться про «Риторику» Аристотеля, в якій він визначає її як мистецтво переконливого впливу, як здатність знаходити різні засоби впливу на кожний предмет.

Своєрідність ораторського мистецтва як засобу переконання полягає в тому, що будь-який публічний виступ має на меті викликати інтерес аудиторії, певним чином вплинути на неї. Метою переконання, на відміну від інших видів впливу на людей, є передавання інформації в такій формі, щоб вона перетворилася на систему настанов і принципів особистості або істотно вплинула на цю систему А це можливо лише за активної діяльності аудиторії, її критичного сприйняття думок оратора. Встановлюючи зворотний зв'язок, промовець залучає аудиторію до процесу спільної мислительної діяльності. Тому важливо, щоб присутні не просто погодилися з ним, а, критично осмисливши те, про що він говорить, свідомо сприйняли його інформацію. Тоді це буде вже власнй погляд, він відповідатиме їхнім цінностям, етичним нормам і правилам, вони керуватимуться ним у практичній діяльності.

Читайте також:

РИТОРИКА. НЕЙРОЛІНГВІСТИЧНЕ ПРОГРАМУВАННЯ.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Володимир Мономах	\|	Публічний виступ як засіб комунікації переконання.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.