Володимир Мономах

Держава за Ярославичів

Ярослав Мудрий поділив свою державу між синами і племінниками. Найбільш значні княжіння одержали старші сини.

Ізяслав Ярославич одержав Київ, СвятославЯрославич -Чернігів, ВсеволодЯрославич - Переяславль Південний.

Намагаючись перший час усіляко зберігати єдність Русі і діючи спочатку в тісному союзі, Ярославичі не змогли запобігти феодального розпаду держави.

Становище ускладнилося натиском половців, у битві з якими Ярославичі потерпіли поразку. Народне ополчення зажадало зброї для опору ворогові. Відмова князя призвела до повстання 1068 р. у Києві.

Ізяслав утік у Польщу до свого тестя короля Болеслава. Повсталі кияни на віче проголосили великим князем полоцького князя Всеслава Брячиславича, якого Ізяслав у наступному 1069 р. вигнав з Києва за допомогою польських військ.

Незабаром серед трьох Ярославичів виникли чвари, які призвели до повторної втечі Ізяслава в Польщу у 1073 р.

Він повернувся в Київ тільки після смерті Святослава в 1076 р., але вже у1078 р. був убитий у бою.

ВсеволодЯрославич, що став київським князем, (княжив у 1078-1093 рр.) не зміг стримати процес розпаду єдиної держави. Лише під впливом навал половців (1093-1196 і 1101-1103 рр.) було створено тимчасове об'єднання князів навколо київського князя для відбиття спільної небезпеки.

У найбільших центрах Русі в цей час княжили: Святополк Ізяславич у Києві, Олег Святославич у Чернігові, у Переяславлі - син Всеволода Ярославича -Володимир Мономах.

Володимир Всеволодович Мономах, правлячи прикордонним Переяславським князівством, бувнайбільш активним прихильником об'єднання князів для боротьби з половцями.

Скликані ним для цього з'їзди князів себе не виправдали (Любечський зЧзд 1097 р., Долобський з"ізд 1103 р.).

Після смерті Святополка (1113 р.) у Києві спалахнуло повстання. Мономах, запрошений на київське князювання, видав на поступку повсталим компромісний закон, що полегшував положення боржників, потім він підсилив свої позиції, утихомиривши новгородців.

Володимир Всеволодович активно боровся за відновлення державної єдності Русі.

Він зміг об'єднати навколо Києва майже три чверті земель Київської Русі: Київщину, Волинь, Турово-Пінську, Переяславську, Смоленську, Новгородську і Мінську землі. При Мономаху Київ на якийсь час знову став політичним центром великої держави.

Великий князь майже єдиновладно розпоряджався усіма військовими силами Русі, направляв їх не лише проти половців, але і проти непокірних васалів і сусідів.

У результаті половецька небезпека була тимчасово ліквідована.

При ньому зміцнилися міжнародні позиції Київського князівства. Сам князь був одружений з англійською принцесою Гітою.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Важливе місце при цьому приділялося так званій «сімейній дипломатії», тобто укладенню вигідних союзів і угод шляхом династичних шлюбів.	\|	Риторика.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.