Володимир Великий, Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі

З ім’ям Володимира Святославовича (бл.960–1015) розпочинається поширення християнської культури. По всій країні розгорнулося будівництво церков, при яких відкривалися школи. Найголовнішим храмом Київської Русі часів Володимира стала церква Різдва Богородиці (Десятинна). В ній розмістилися ікони, церковні речі і високошановані у всьому християнському світі мощі святого Климента ІV, які князь привіз із Херсонеса. В церкві перезахоронили прах княгині Ольги.

Закінчивши будівництво Десятинної церкви, князь розпочав будівництво Софійського собору за новим плануванням на великій ділянці верхнього міста. Композиційний задум цього величного храму був орієнтований на прославлення шлюбу Володимира та Анни. Закінчення будівництва Софії Київської, як і всієї системи укріплень Верхнього міста із Золотими воротами, настало в роки правління сина Володимира Святославовича – Ярослава.

Князь Володимир відкрив нову еру в історії східних слов’ян і заклав міцний духовний фундамент історії України, Росії та Білорусі. За ці заслуги церква визнала його святим і рівноапостольним.

Князь Ярослав Володимирович, син князя Володимира Святославовича, названий сучасниками Мудрим (980–1054), продовжував справу батька у духовному розвої Київської Русі.

Ярослав розгорнув монументальне будівництво. У 1037 р. були закінчені розпочаті князем Володимиром роботи по створенню нового кільця оборонних споруд навколо Києва. Крім валів, ровів і оборонних башт, вони мали декілька воріт. Парадними вважалися знамениті Золоті ворота, над якими знаходилася церква Благовіщення. До цього часу був закінчений і ансамбль вже давно діючого Софійського собору з рядом комплексних будівель митрополії. Тоді ж відбулося святкування з приводу завершення робіт, які співпали з святкуванням 500-річчя Софії Константинопольської, яку освятили у 537 році і яка вважалася “матір’ю” Софії Київської.

Вздовж центральної вулиці міста, між Золотими воротами і площею перед Софійським собором, були зведені два великі собори на честь небесних покровителів князя (Георгіївський) і його дружини (Ірининський), при них були засновані монастирі. Після 1037 р. неподалік був побудований ще один величний кам’яний собор, не згаданий у літописі, але виявлений під час археологічних розкопок. Тоді ж були зведені величні храми Софії у Новгороді і Полоцьку, а також Спасо-Преображенський собор у Чернігові.

Роки правління Ярослава пов’язані із становленням на Русі монастирського життя, яке ледь розпочиналося за Володимира. Південніше Києва, на високому березі Дніпра преподобний Антоній заснував знаменитий Печерський монастир. При Софії Київській і її митрополичій кафедрі Ярослав організував освітній центр, де була створена перша на Русі бібліотека та розгорнулася широка перекладницька діяльність. З грецької на старослов’янську мову перекладалися книги як церковного, так і світського змісту. Провідну ідейну і організаційну роль в цій культурно-просвітницькій роботі відігравав соратник Ярослава – Іларіон. Навколо Ярослава та Іларіона при Софії Київській утворилася своєрідна академія – гурток добре підготовлених книжників, які, окрім переписування та перекладу старих текстів, складали нові літературні твори. Тут у 1037 р. був складений перший на Русі літописний звід, який став основою для майбутнього давньоруського літописання.

Багато часу князь відводив на читання церковних книг і благочесних бесід із священиками та монахами. Часто зустрічався із преподобним Антонієм Печерським. З іменем Ярослава пов’язано створення видатної пам’ятки вітчизняного середньовічного права – зводу законів “Руська Правда”. За любов до знань, передбачливе керування державою Ярослава прозвали в народі “Мудрим”. Цей поетичний епітет став назавжди невіддільним від його імені.

Саме в роки правління Ярослава були закладені ті основи вітчизняної культурної традиції, які, відображаючись в архітектурі, історіографії, образотворчому мистецтві, суспільній думці, книжній освіті і монастирському житті, продовжували розвиватися східнослов’янськими народами протягом всіх наступних століть.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Запровадження християнства, його вплив на розвиток культури Київської Русі	\|	Образотворче мистецтво Київської Русі: іконопис, фреска, мозаїка, книжкова мініатюра

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.