Економічні наслідки ВГВ

– “революція цін”, що призвела до перерозподілу доходів та активного первинного нагромадження фінансових ресурсів; зміцнення позицій міської та сільської буржуазії, що зароджувалася;

– формування колоніальної системи;

– початок формування світової торгівлі та сучасного світового господарства;

– початок великого переселення європейців до Америки;

– поява на європейському ринку та у господарстві нових товарів, сільськогосподарських культур (картопля, просо, кукурудза, тютюн, какао та ін.) і птахів (індики та ін.);

– активна работоргівля до с. XІX ст.;

– руйнація європейцями та занепад автохтонних хліборобських культур (майя, тальтеки, ацтеки, інки).

Цивілізація вже виступає в планетарному масштабі. Виникає світовий ринок. Спостерігається величезний попит не тільки на предмети споживання і розкошів, а й на знаряддя праці, на техніко-технологічні вдосконалення. Відбувається взаємопроникнення, взаємонакладання цивілізацій Індії, Китаю та Західної Європи. Великі географічні відкриття обумовили приплив у Європу золота, срібла, коштовностей, прянощів; відкрилися безмежні ринки збуту для ситцю, вовняних тканин, металевої продукції. Ринки збуту вирізняються своїми регіональними особливостями. Варто згадати Новий Світ — Північну Америку, де оселяються вихідці з Англії, Франції, Голландії; Південну Америку — вихідці з Іспанії та Португалії. Але колонізація інтенсивно проходить і на півночі. Емігранти-європейці, як правило, найбільш працездатного віку, активно освоюють навколишнє середовище далеко не завжди гідними християн способами. Вони — землероби, купці-авантюристи, гірники, грабіжники, рабовласники. їм потрібні знаряддя праці, предмети тривалого користування, культури, побуту. Для південних колоній, крім цього, життєво необхідні раби, і работоргівля стає вигідною справою. Виробляється бавовна, потрібна промисловості Англії, цукор і тютюн, необхідні всій Європі.

Великі географічні відкриття покінчили з багатьма догмами християнства. Земля — планета, населена людьми різних культур і рас, які мають свій особливий, створений на даному ґрунті світогляд, у тому числі економічне мислення. Подорожування показали, що знання в цьому світі мають першорядне значення, тож потрібні були університети. Християнству було завдано удару. Собори в Європі розв'язали цю кризу. З’являється лютеранство, кальвінізм, пуританство та інші світоглядні концепції. Визволено розум людини з пут, визволена її ініціатива; людині потрібне земне життя з тим самим християнством, але Богові угодна її земна трудова діяльність, її раціональне світосприйняття. У філософії відбувається переворот, який здійснюють Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк. Їхні основоположні праці з’являються напередодні революції 1642—1648 pp. Новий метод пізнання ґрунтується на почуттях, а предметом є пізнана реальність і досвід, які спираються на експеримент. Досвід, а не богословські вчення, стає базою пізнання [60].

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні географічні відкриття	\|	Мануфактурне виробництво як основний аспект генези індустріального суспільства

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.