• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

На січень 2009 року

Попередільний (попроцесний|) метод калькуляції. Застосовується на підприємствах, де схожий матеріал в процесі виробництва минає|проходить,спливає| декілька переділів (фаз). До таких виробництв відносяться металургійна, деревообробна, харчова промисловість і ін., де з|із| однієї сировини в одному технологічному процесі отримують|одержують| декілька різних видів продукції. Калькуляція собівартості при попередільний| методі може бути виконана двома варіантами: з|із| напівфабрикатами і без напівфабрикатів.

Простий метод калькуляції. Застосовується підприємствами, що випускають однорідну продукцію і що не мають напівфабрикатів і незавершеного виробництва. Собівартість виготовленої продукції складають всі витрати на її виготовлення, понесені підприємством за місяць. Собівартість одиниці продукції обчислюють|вичисляють,обчисляють| шляхом ділення|поділки| всієї суми виробничих витрат|затрат| на кількість одиниць випущеної продукції.

Методи калькуляції.

Всі витрати підприємства в цілях їх відображення в обліку|урахуванні| і фінансовій звітності розподіляються згідно|згідно з| вимогам П(С) БО 16 «Витрати» і розробленим у відповідності П(С) БО галузевим рекомендаціям.

Для калькуляції собівартості продукції застосовуються різні методи обліку|урахування| витрат на виробництво – залежно від галузі і типа|типу| виробництва, особливостей технологічного процесу, номенклатури і характеру продукції, що випускається.

Основними методами калькуляції є|з'являються,являються|:

· простий

· позамовний|

· попередільний| (попроцесний|)

· нормативний

Позамовний метод калькуляції. Застосовується на підприємствах, де виробничі витрати враховуються по окремих замовленнях (договорам, контрактам) на виріб (групу однакових виробів) або роботах. Цей метод застосовується в індивідуальному і дрібносерійному виробництві, при виконанні будівельних, ремонтних, науково-технічних інших робіт і послуг.

При позаказному| методі калькуляцію фактичної собівартості складають після закінчення виконання замовлення. Вся сума витрат|затрат| за замовленням складатиме його собівартість.

При першому варіанті собівартість продукції визначають по кожному переділу. Така собівартість включає собівартість продукції (напівфабрикатів) попередньої межі і витрати чергового переділу на даній фазі. Собівартість продукції останнього переділу є|з'являється,являється| собівартістю готової продукції.

При другому (безнапівфабрикатному|) варіанті обчислюється собівартість готової продукції на етапі останнього переділу. По кожному переділу визначають свою собівартість кожного виду продукції. Якщо ж в результаті|внаслідок,унаслідок| обробки початкової|вихідної| сировини отримують|одержують| декілька видів готової продукції, то суму витрат|затрат| розподіляють між ними по встановлених|установлених| коефіцієнтах.

Нормативний метод калькуляції. Забезпечує виявлення відхилень від норм (витрати сировини і матеріалів) у момент їх виникнення, встановлення причин, місць виникнення і винних, а також визначає вплив цих відхилень на собівартість продукції.

За допомогою цього методу можна легко розподілити фактичні витрати: 1) по нормах; 2) понад|зверх,над| або менш норм; 3) в разі|у разі| змін нормативів витрат, оскільки|тому що| будь-який вид відхилень від норм по встановлених|установлених| шифрах фіксується у витратних документах. Собівартість розраховується на основі норм і нормативів, а в процесі виробництва фіксуються відхилення, які враховуються при визначенні фактичної вартості одиниці продукції.

Цей метод калькуляції собівартості застосовується як на підприємствах з|із| масовим крупно-| або дрібносерійним виробництвом, так і в будь-яких інших виробництвах.

3. Правила калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг)..

Калькуляція собівартості продукції (робіт, послуг) виконується в строгій|суворій| відповідності із|із| затвердженими нормативними актами і згідно|згідно з| затвердженим лімітам, нормам і нормативам в цілях як бухгалтерського, так і податкового обліку|урахування|.

Особливості обліку|урахування| калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг) в окремих галузях економіки (промисловість, транспорт, торгівля і ін.) передбачені низкою відомчих нормативних актів. Загальними нормативами визначені витрати:

· на відрядження (мешкання і добові);

· утримання автотранспорту (ПММ, автошини);

· відрахування по зарплаті в ПФУ і фонди|фундації| ЗДСС;

· амортизацію (знос) необоротних активів і МБ і ін.

Всі витрати і норми повинні підтверджуватися необхідними документами і розрахунками.

При калькуляції необхідно знати які витрати відповідно до П(С) БО 16 «Витрати» відносяться до виробничих, а при списанні витрат|затрат| на собівартість продукції (робіт, послуг) треба обов'язково перевірити:

1) до якого виду діяльності відносяться витрати;

2) чи передбачені технологією виготовлення конкретного виробу ті або інші витрати|затрати|;

3) до якого виду витрат|затрат| відносяться витрати, понесені підприємством.

Головне|чільне| завдання|задача| калькуляції – забезпечення своєчасного, повного|цілковитого| і достовірного відображення фактичних витрат|затрат| на виробництво, визначення фактичної собівартості кожного виду продукції і встановлення належного контролю за раціональним використанням в процесі виробництва ресурсів підприємства.

Підприємство ТОВ «Робітниця»

Калькуляція (умовна)

(період)

Шифр показників Плитка облицювальна (20 см х 20 см)

для зовнішніх облицювальних робіт

(повне|цілковите| найменування продукції, вироби)

Договірна (відпускна|відпустка|) ціна за партію продукції 15 960 грн.

Валовий випуск 5 000 шт.

Приватне підприємство «Малахіт», договір № 14 від 10.01.09 р.

(замовник, договір №, дата висновку|ув'язнення,укладення|)

Головний|чільний| бухгалтер Іванченко Е. І. _____________ 02 лютого 2009 р.

12. ОБЛІКОВІ РЕГІСТРИ, ТЕХНІКА, ФОРМИ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ НА ПРОМИСЛОВИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

1. Поняття облікових регістрів, їхня класифікація , порядок

2.Поняття форм бухгалтерського обліку. Класифікація форм бухгалтерського обліку.

3. Характеристика журнально-ордерної форми обліку

4. Характеристика меморіально-ордерної форми обліку

5. Характеристика форми обліку "Журнал - Головна"

6.Характеристика спрощеної форми бухгалтерського обліку ( підприємства малого бізнесу).

1. Поняття облікових регістрів, їхня класифікація , порядок

Облікові регістри - це рахункові таблиці визначеної форми, побудовані з економічним угрупованням господарських засобів підприємства і джерел їх утворення. Облікові регістри призначені для хронологічного і систематичного нагромадження, групування й узагальнення інформації про господарські операції, що міститься в первинних документах, прийнятих до обліку. Облікові регістри складаються щомісяця , підписуються виконавцем і головним бухгалтером. Ведення облікових регістрів здійснюється з застосуванням як мінімум коду класу рахунків і коду синтетичного рахунка. Господарські операції відбиваються в облікових регістрах при надходженні первинних документів чи підсумками за місяць у залежності від характеру і змісту операції.

Способи усунення помилок такі ж як і в документах. Облікові регістри ведуться відповідно до методологічних рекомендацій із застосування регістрів бухгалтерського обліку, затверджених Мінфіном України від 29.12.2000 №356

Облікові регістри класифікуються по наступним ознаках:

1 По характері бухгалтерських записів:

1.1 Систематичні облікові регістри застосовують для записів господарських операцій у систематизованому виді по однорідних ознаках. До систематичних облікових регістрів відносять регістри аналітичного і синтетичного обліку. Приклад - головна книга (систематизується по рахунках)

1.2 Хронологічні облікові регістри застосовують для обліку господарських операцій у календарній послідовності їхнього здійснення (Журнал реєстрації господарських операцій).

1.3 Комбіновані облікові регістри (журнал)

2. По обсягу змісту

2.1 Синтетичні облікові регістри відбивають господарські операції в загальному виді і тільки в грошовому вираженні (Журнал реєстрації господарських операцій, журнально-ордерна форма обліку).

2.2Аналітичні. Кожна операція записується з необхідною деталізацією і повнотою в двох показниках - у натуральних і у вартісних (книги, карти аналітичного обліку)

2.3 Комбіновані облікові регістри. Присутні ознаки і синтетичних і аналітичних регістрів. (журнально-ордерна форма обліку)

3. По зовнішньому вигляді

3.1 Бухгалтерські книги (касова, товарна, головна)

3.2 Картки ( аналітичного обліку), для обліку основних засобів, товарно-матеріальних цінностей - інвентарна картка.

3.3 Відомості аналітичного і синтетичного обліку, відкриваються до журналів (шахова, перевертня)

3.4 Листка-розшифровки, вільні мітки

2.Поняття форм бухгалтерського обліку. Класифікація форм бухгалтерського обліку.

Форма бухгалтерського обліку - сукупність облікових регістрів для відображення господарської операції у визначеній послідовності й угруповання відповідними прийомами записів.

Форма бухгалтерського обліку вибирається підприємством самостійно виходячи з особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних.

В Україні для ведення бухгалтерського обліку застосовують наступні форми бухгалтерського обліку:

1. Журнально-ордерна (найбільш складна , але і найбільш поширена)

2. Меморіально-ордерна (проста, але має велику кількість облікових регістрів)

3. Спрощена форма

4. Автоматизована

3.Характеристика журнально-ордерної форми обліку

В основі журнально-ордерної форми обліку полягають принципи: нагромадження і систематизації даних в облікових регістрах, що дозволяють забезпечити синтетичний і аналітичний облік господарських засобів підприємства і джерел їхнього утворення, та господарських процесів.

При цій формі обліку ведуться наступні облікові регістри:

1.Журнали

2.Відомості до журналів, накопичувальні та групировочні відомості

3.Картки - відомості аналітичного обліку

4.Головна книга

Журнали - бланки, виготовлені типографічним способом, у яких указуються шифр і найменування кореспондуючих рахунків по операціях, що враховуються в даному журналі.

Рис 2 Класифікація облікових регістрів

Журнали відкриваються на місяць і ведуться в розрізі кореспондуючих рахунків. Кожному журналу привласнюється постійний номер. Форми журналів затверджені наказом Мінфіну України від 29.12.2000 року № 356. Усього 7 журналів.

Читайте також:

1. Оборотна відомість за аналітичними рахунками до синтетичного рахунка “Матеріали” за січень 2000р.
2. Січень 1906 р. — червень 1907 р. — спад.

Переглядів: 699