Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник






Оборотна відомість за аналітичними рахунками до синтетичного рахунка “Матеріали” за січень 2000р.

Назва аналітичного рахунка Одиниця Ціна, грн. Залишок на 01. 01. Оборот за місяць   Надходження Витрати Залишок на 01.02.
      Кількість Сума, грн. Кількість Сума, грн. Кількість Сума, грн. Кількість Сума, грн.
Сталь т
Латунь т
Разом   -   - - -
    -                

 

Показники оборотної відомості за рахунками аналітичного обліку свідчать про рух (надходження, витрати) і залишки матеріальних цінностей кожного виду. Підсумки оборотної відомості за цією групою аналітичних рахунків порівнюють з оборотами й залишками синтетичного рахунка “ Матеріали”. Порушення рівності підсумків за синтетичним рахунком і відкритими до нього аналітичними рахунками в оборотній відомості свідчить про наявність таких помилок:

· операцію відображено на синтетичному рахунку, але пропущено в аналітичному обліку (або навпаки);

· на синтетичному рахунку за господарською операцією записано одну суму, а на аналітичних рахунках - іншу. Проте якщо операцію відображено не на тих аналітичних рахунках, а у групі синтетичного рахунка, що їх об’єднує, то помилку не можна виявити зазначеним раніше способом. Рівність підсумків рахунків аналітичного обліку та відповідного їм синтетичного рахунка в цьому разі не порушується. Такі помилки виявляють у процесі поточного обліку (наприклад, коли на матеріальному рахунку з’являється кредитове сальдо, якого не може бути ) за допомогою документів, що були підставою для записів інвентаризації.

Отже, підсумки оборотів і залишків за аналітичними рахунками мають дорівнювати оборотам за дебетом і кредитом, а також залишку синтетичного рахунка, який їх об’єднує.

Оборотні відомості за аналітичними рахунками використовують також для одержання детальної інформації, можна встановити, скільки та яких саме матеріальних цінностей надійшло в господарство, скільки їх використано, чи відповідають їх залишки встановленим нормативним запасам, у якому стані перебувають розрахунки з окремими дебіторами та кредиторами тощо. На підставі одержаної інформації приймають управлінські рішення, спрямовані на усунення недоліків, поліпшення роботи підприємства.

Отже, оборотні відомості за аналітичними рахунками є способом узагальнення даних аналітичного обліку з метою перевірки правильності облікових записів і одержання інформації, необхідної для оперативного управління.

За значної кількості товарно-матеріальних цінностей доцільніше складати сальдові відомості. Вони відкриваються на рік і за кожним видом цінностей містять дані (у натуральних і грошовому вимірниках) про їх залишки на перше число кожного місяця. Показники ж оборотів відсутні, і це значно спрощує їх складання. Контроль за правильністю облікових записів при цьому не погіршується, бо звіряння натуральних і вартісних залишків на рахунках дає такі самі результати, що й звіряння показників оборотних відомостей. Форму сальдової відомості наведено так.

Сальдова відомість за аналітичними рахунками до синтетичного рахунка “ Матеріали”

Назва аналітичного рахунку Одиниця Ціна, грн. Залишок на 01. 01. Залишок на 01. 02. Залишок на 01. 03.
      Кількість Сума, грн. Кількість Сума, грн. Кількість Сума, грн.
Сталь т
Латунь т
Разом - - - -  

 

Сальдові відомості широко використовують при оперативно-бухгалтерському (сальдовому) методі обліку товарно-матеріальних цінностей.

За окремих форм бухгалтерського обліку (наприклад, журнально-ордерної) поширюється такий порядок обліку, коли немає потреби складати оборотні відомості за аналітичними рахунками. Це досягається суміщенням підсумків за низкою рахунків синтетичного та аналітичного обліку в одному реєстрі, що дає змогу мати всі необхідні показники одночасно. Показники перевіряють безпосередньо під час підбиття підсумків в обліковому реєстрі за звітний місяць. Завдяки цьому економиться час на ведення обліку, підвищується достовірність показників.

 

  1. Класифікація рахунків бухгалтерського обліку.

Рахунки бухгалтерського обліку класифікують за призначенням, структурою та економічним змістом.

До основних належать рахунки обліку господарських коштів і джерел їх утворення, до операційних -рахунки обліку господарських процесів і фінансово-результатні, до регулювальних і додаткових - рахунки, що регулюють і доповнюють показники основних рахунків.

У групі рахунків обліку господарських коштів і джерел їх утворення об’єднано інвентарні, розрахункові, капіталу та грошові, тобто рахунки класів “Необоротні активи”, “Запаси”, “Кошти”, “Розрахунки”, “Інші активи”.

Рахунки, на яких обліковують предмети та знаряддя праці(основні засоби, матеріали, інвентар тощо), називають інвентарними, а ті, на яких обліковують грошові кошти підприємства в касі, на розрахунковому рахунку в банку тощо, - грошовими.

Рахунки, на яких обліковують розрахунки з різними контрагентами та фізичними особами, називають розрахунковими, а ті, на яких обліковують інвестиційний і статутний капітал та спеціальні кошти, - власного капіталу та забезпечення зобовязань.

До рахунків обліку господарських процесів належать збирально-розподільчі, калькуляційні та операційно-результатні.

Збирально-розподільчими називають рахунки, на яких за певний період відображають економічно однорідні витрати (на заробітну плату, обслуговування виробництва) для розподілу їх між об’єктами калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг).До збирально-розподільчих належать також рахунки “Витрати майбутніх періодів”, “Резерв сумнівних боргів” та ін. Калькуляційними називають рахунки, на яких обчислюють собівартість продукції (робіт, послуг), а операційно-результатними - ті, на яких обліковують процес реалізації продукції (робіт, послуг) і виявляють результати від реалізації (собівартість реалізації).

До фінансово-результатних належать рахунки, на яких обліковують фінансові результати господарської діяльності підприємства (фінансові результати, нерозподілені прибутки).

Рахунки, призначені для коригування показників основних рахунків і окремих статей балансу, називають регулювальними (їх поділяють на контрарні та додаткові). Основні рахунки коригують відніманням підсумку контрарного рахунка від підсумку основного рахунка.

Контрарні рахунки застосовують для регулювання підсумків активних і пасивних основних рахунків, тому їх називають відповідно контрактивними та контрпасивними. Регулювальні рахунки під час складання балансу наводять у рядках після основного рахунка і не включають до валюти балансу. До регулювальних рахунків належать також додаткові, які коригують сальдо основних рахунків. Додаткові рахунки бувають активні та пасивні.

Активні додаткові регулювальнірахунки коригують сальдо тих основних рахунків, у доповнення до яких вони ведуться. Дебетове сальдо додаткових активних рахунків показує збільшення суми відповідного основного активного рахунка, а кредитове сальдо - зменшення цієї суми.

Прикладом активного додаткового регулюючого рахунка є аналітичний рахунок “ Відхилення від облікових цін на матеріали, який ведеться у складі синтетичного рахунка “Виробничі запаси” як доповнення до субрахунків “Сировина та матеріали”, “Паливо”, “ Запасні частини” та ін. При цьому фактичну собівартість матеріалів за обліковими цінами та сальдо додаткового регулювального рахунка.

Пасивні додаткові регулювальні коригують сальдо тих основних пасивних рахунків, у доповнення до яких вони ведуться. Коригування сальдо основного пасивного рахунка за допомогою додаткових регулювальних рахунків здійснюють аналогічно коригуванню основних активних рахунків.

Згідно з класифікацією рахунків бухгалтерського обліку за економічним змістом їх поділяють на активні та пасивні. На активних рахунках обліковують господарські кошти, їх розміщення та цільове використання, на пасивних - джерела утворення господарських коштів (капіталу) та їх цільове призначення. До активних включають рахунки господарських коштів і господарських процесів, до пасивних - джерела власних і залучених коштів (капіталу, прибутків, збитків).

Розглянуті рахунки відображають в бухгалтерському балансі, тому називають балансовими.Проте крім них існують рахунки, які не відображають у бухгалтерському балансі. Оскільки сальдо цих рахунків показують після підсумку балансу, їх називають позабалансовими. На позабалансових рахунках відображають цінності, які тимчасово перебувають у користуванні чи на збереженні у підприємства, але йому не належать.

Особливість позабалансових рахунків полягає в одинарності виконаних на них бухгалтерських залишків 9операція відображається тільки на дебеті чи кредиті одного позабалансового рахунка).

 

  1. План рахунків бухгалтерського обліку.

 

Для одержання різнобічної інформації, необхідної для управління та контролю, велике значення має застосування науково обґрунтованого плану рахунків.

План рахунків - це систематизований перелік найменувань і кодів рахунків і субрахунків бухгалтерського обліку, які використовують для відображення діяльності підприємства, установи, організації.

На основі Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів Міністерство фінансів України наказом від 30 листопада 1999р. № 291 затвердило Інструкцію про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств та організацій (див. дод. 3).

План рахунків бухгалтерського обліку є переліком рахунків і схем реєстрацій та групування на їх основі фактів фінансово-господарської діяльності в бухгалтерському обліку. У ньому для визначення кодів (номерів) рахунків застосовується десяткова система. Синтетичні рахунки є рахунками першого порядку, субрахунки - другого. Перша цифра коду визначає клас рахунків, друга - номер синтетичного рахунка, третя - номер субрахунка. Наприклад, у коді 121 перша цифра “1” вказує на клас “Необоротні активи”, цифра “2” - синтетичний рахунок “Нематеріальні активи”, друга цифра “1” - субрахунок “Права користування природними ресурсами”.

Усі синтетичні рахунки мають двозначний код, а також найпоширеніші субрахунки за порядковою системою кодування в межах тризначного коду.

У плані рахунків синтетичні рахунки об’єднані за економічною ознакою однорідності та згруповані в такі класи:

1. “Необоротні активи”.

2. “Запаси”.

3. “Кошти, рахунки та інші активи”.

4. “Власний капітал та забезпечення зобов’язань”.

5. “ Довгострокові зобов’язання”.

6. “ Поточні зобов’язання”.

7. “ Доходи і результати діяльності”.

8. “ Витрати за елементами”.

9. “ Витрати діяльності”.

Окремим класом “0” представлені позабалансові рахунки та рахунки до них:

01 “Орендовані необоротні активи”.

02 “Активи на відповідальному зберіганні” (устаткування, прийняте для монтажу; матеріали, прийняті для переробки; матеріальні цінності на відповідальному зберіганні; товари, прийняті на комісію.; майно в дворічному управлінні).

03 “ Контрактні зобов’язання”.

04 “ Непередбачені активи і зобов’язання”.

05 “ Гарантії та забезпечення надані”.

06 “ Гарантії та забезпечення отримані”.

07 “ Списані активи”.

08 “ Бланки суворого обліку”.

План рахунків бухгалтерського обліку використовують усі суб’єкти господарювання.

  1. Подвійний запис, його суть і значення.

 

Кожна господарська операція спричинює в господарській діяльності підприємства два економічні явища, які в бухгалтерському обліку відображаються взаємопов’язано, тобто способом подвійного запису. За таким методом відображення інформації визначають взаємопов’язані рахунки , в яких відбулися зміни під впливом господарських операцій.

Подвійний запис є способом відображення кожної господарської операції двічі: у дебеті одного чи кількох рахунків і кредиті також одного чи кількох рахунків у одній і тій самій сумі. Контрольне значення подвійного запису випливає з того, що підсумок записів за дебетом усіх рахунків має дорівнювати підсумку записів за їх кредитом. Економічне значення подвійного запису полягає в тому, що він допомагає забезпечити контроль за збереженням майна господарства.

Взаємозв’язок рахунків, що виникає в результаті відображення на них господарських операцій подвійним записом, називається кореспонденцією рахунків,а рахунки - такими , що кореспондують.Оформлюють кореспонденцію рахунків складанням бухгалтерських проводок і записуванням їх у рахунок бухгалтерського обліку.

Бухгалтерською проводкою називають значення рахунка, який дебетується, рахунка, який кредитується, і суму відображуваної в обліку господарської операції.


Читайте також:

  1. Аудит операцій на рахунках у банку
  2. Визначення майбутньої вартості грошей у фінансових розрахунках
  3. Визначення теперішньої вартості грошей у фінансових розрахунках
  4. Виникнення людської свідомості. Мова і свідомість.
  5. Відкриття рахунка в установі банку.
  6. Відображення на рахунках операцій з іноземною валютою
  7. Відображення операцій з грошовими коштами на рахунках бухгалтерського обліку
  8. Відображення операцій з обліку продуктів харчування у бухгалтерії бюджетних установ на синтетичних та аналітичних рахунках бухгалтерського обліку
  9. ВІДОМІСТЬ
  10. Відомість 8 1 страница
  11. Відомість 8 10 страница
  12. Відомість 8 11 страница




Переглядів: 1825

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Оборотні відомості | Приклади.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.015 сек.