Основні принципи лікування кровотеч

Залежно від умов надання медичної допомоги і кваліфікації медичного працівника зупинка кровотечі може бути: тимчасова і остаточна

Тимчасова зупинка кровотечі і її засоби:

а) стискальна пов’язка. Накладається при кровотечі із вен і невеликих артерій.

б) згинання кінцівки в суглобі.

Проводять при кровотечах із стегнової артерії в паховому згині, підколінної артерії в колінному суглобі, плечової артерії в ліктьовому суглобі.

в) притискання судини в рані

г) туга тампонада рани

д) накладання затискача на судини

е) притискання судин.

При кровотечах із великих судин.

1) підключичну артерію притискають до першого ребра в точці, що розташовується над ключицею ззовні від місця прикріплення кидального м’яза до рукоятки грудини

2) сонну артерію можна стиснути, притискаючи її пальцем до поперечного відростка 6 шийного хребця

3) стегнову артерію притискають до горизонтальної чітки лобкової кістки нижче середини аортової зв’язки

ж) накладання джгута. Найчастіше використовують джгут Есмарха.

Перед накладанням джгута кінцівку покривають одягом, або обгортають рушником, бинтом. Джгут розтягують і обгортають кінцівку. Необхідно слідкувати, щоб руки джгута не перехрещувались, а розташовувались поряд. Кінці джгута закріпляють. Під одним із турів необхідно залишити затиску із зазначенням часу накладання джгута.

При правильному накладанні – кінцівка блідні, зникає пульсація нижче джгута, кровотеча зупиняється.

При недостатньому – кінцівка стає синюшною, пульс не зникає, кровотеча продовжується.

Слід пам’ятати, що при надто тугому затягуванні джгута може настати параліч кінцівки внаслідок травматизації нервів.

Артеріальний джгут може бути залишеним не більше як на 1.5-2год.

При повторному накладанні артерію притискають пальцем на 3-5хв, а потім знов накладають джгут вище або нижче попереднього місця.

При відсутності спеціального джгута, можна використовувати підручний матеріал, ремінь, мотузку, хустинку і паличну закрутку.

При венозній кровотечі застосовують «венозний» джгут. Його накладають нижче місця пошкодження на термін до 6 годин. При правильному накладанні пульс зберігається, кінцівка синіє, а кровотеча зупиняється.

Остаточна зупинка кровотечі проводять в хірургічному стаціонарі.

І) Механічні методи:

1. Накладання затискача і лігатури

2. Промивання судини вранці

3. Накладання лігатури на відстані

4. Накладання судинного шва.

ІІ) Фізичні методи:

1. Найчастіше застосовують холод

2. Електрокоагуляцію (як правило проводять під час операції)

3. Застосування гарячого 60-80⁰cізотонічного розчину. Теж в основному під час операціях на грудній клітці, черевній порожнині і в нейрохірургії

ІІІ) Хімічні методи

1. Судинозвужувальні препарати адреналін, норадреналін та ін..

2. Препарати, що викликають підвищення згортання крові (фібриноген елсилоаміно-капронову кислоту, хлорид кальцію 10%, вікасол, розчин пероксиду водню).

Тампони і накладають на рану.

ІV) Біологічні методи

Грунтуються на властивостях тканин організму сприяти тромбоутворенню їх ділять дві группи.

1. Препарати місцевого застосування: суха плазма, фібринна, гемо статична, желатинова губка, фібринна плівка, тромбін та ін.

2. Для в/в вливання: свіжо заготовлена кров, фібриноген, плазма, кріонрецинітат, антигемофільний глобулін, антигемофільна плазма та інші

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кровотеча – вихід крові з кровоносних судин при їх ушкодженні або порушенні проникності стінки.	\|	Геморагічний шок

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.01 сек.