Помилки, небезпеки і ускладнення при гемотрансфузії

Догляд за хворими під час і після переливання гемотрансфузійних рідин

Методи і техніка гемотрансфузії

Протипоказання до переливання крові

Показання і протипоказання до гемотрансфузії

Показання до переливання крові пов’язані з механізмом дії крові, яку переливають. Абсолютним показанням до переливання крові є гостра крововтрата. Кількість крові, що переливається, залежить від об’єму втраченої. Залежно від стану хворого кров переливають до спинення кровотечі, під час операції і після неї. Основну масу втраченої крові поповнюють після остаточного спинення кровотечі. Переливання крові показане при хронічній анемії, гнійні інтоксикації, сепсисі, деяких інфекційних захворюваннях, при злоякісних новоутвореннях, геморагічному діатезі. Показане для профілактики і лікування шоку, для підготовки хворих до тяжчих операцій і під час її проведення. При гострих отруєннях (феномен, аніліном, чадним газом та ін. роблять кровопускання (500-800мл) з наступним переливанням крові.

1) Тяжкі порушення функції печінки і нирок

2) Декомпенсація серцевої діяльності, ендокардинт, гострий тромбофлебінт

3) Алергічні захворювання

4) Активні АВС у стадії інфільтрату

5) Крововилив у мозок і тяжка травма черепа

Гемотрансфузія може бути прямою і непрямою. Кров можна переливати без посередньо від донора. Хворому з допомогою спеціальних апаратів. Це пряма гемотрансфузія

Вона не набула широкого застосування. Найчастіше застосовують непряме переливання консервованої або свіжоцетратної крові.

Під час і після гемотрансфузії за хворим встановлюють щільний нагляд. Зміна стану хворого, його поведінки або поява будь-яких скарг повинні розцінюватись як перші прояви ускладнення. Після переливання крові призначається ліжковий режим на 2-3 години. Через 2 години вимірюють температуру, стежать за Rhі сечовипусканням. Після переливання крові протягом 2-3 годин не дозволяють приймати їжу. При підвищені температурі й ознобі хворого укривають ковдрами, кладуть грілки до ніг, повторно вимірюють температуру. При погіршані стану хворого одразу повідомляють лікаря. На другий день після переливання обов’язково досліджують сечу і кров хворого.

Гемотрансфузія може викликати тяжкі ускладнення у зв’язку з помилковим введенням несумісності крові (іншої групи або Rh не сумісності), порушенням асептики і техніки переливання (повітряна емболія), переливанням недоброякісної крові (інфікованої, неправильно збереженої). Порушенням техніки гемотрансфузії може спричинити до повітряної емболії або закупорки кров’яними згустками судин легені, серця і головного мозку. Ці тяжкі ускладнення призводять до спинення дихання серцевої діяльності до швидкої смерті хворих. Лікування полягає в негайному проведенні штучного дихання, зовнішнього масажу серця. Хворим надають положення. Тренделенбурга, опустивши головний кінець операційного столу, вводять серцеві, а також засоби, що збуджують дихальний центр, і забезпечують їх достатньою кількістю кисню. Профілактика цих складнень полягає суровому додержані всіх правил гемотрансфузії. Переливання несумісної крові швидко, через 1-3¹викликає симптоми гемотрансфузійного шоку внаслідок гемолізу еритроцитів. Хворі скаржаться на біль у попереку, загальну слабкість, стають неспокійними. Спостерігають почервоніння обличчя, озноб, прискорення Ps утруднення дихання, задишка. В подальшому АТ низьке, погіршується серцева діяльність, хворий втрачає свідомість. Як що не вжити відповідних заходів, настає смерть внаслідок тяжких змін нирок, печінки і серцевого м’яза.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Механізм дії перелитої крові	\|	Документація пов’язана з переливанням гемотрансфузійних рідин.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.