Аденофлегмона.

Гнійне розплавлення тканини лімфатичного вузла. Патологічний процес може поширюватися на підшкірну жирову клітковину.

Клінічний перебіг аденофлегмони має деякі особливості. У початковій стадії захворювання припухлість щільність з нерівною поверхнею, дещо рухлива. У зв’язку з глибоким розміщенням вогнища шкіра над ним спочатку не змінена. При поверхневій аденофлегмони спостерігається ознаки запалення: почервоніння, припухлість, болючість. Місцеве лікування в ранніх стадіях захворювання включає застосування холоду, діадинамофорезу, протеолітичних ферментів, антибіотикотерапія.

Якщо процес переходить у стадію гнійного розплавлення – показане оперативне втручання. Далі лікують так само, як і гнійну рану.

Флебіт – запалення стінки вени.

Тромбофлебіт – запалення стінки вени з одночасним утворенням у ній тромбу.

Флеботромбоз– утворення в просвіті вени тромбу без запалення її стінки.

Розрізняють: поверхневий, глибокий флебіти.

Характеристика поверхневого тромбофлебіту (клініка)

1) За ходом великої підшкірної вени пальпується болючий щільний інфільтрат у вигляді шнура.

2) Над інфільтратом може спостерігатися гіперемія шкіри з ущільненням підшкірної жирової клітковини.

3) Помірна болючість

4) Температура тіла субфебрильна, у крові У-тоз.

Лікування протизапальна терапія, антикоагулянти, антибіотикотерапія, а також препарати які поліпшують реологічні властивості крові.

На кінцівку накладають пов’язку з маззю Вишневського або гепариновою маззю. Теплові процедури, фізіотерапія.

Небезпечним для життя захворюванням є флеботромбоз глибоких вен.

Клінічно розрізняють тромбоз глибоких вен і ілеофеморальний (здухвинно-стегновий) флеботромбоз.

Саме з цих судин (80-90% випадків) емболи потрапляють у легеневу артерію.

Глибокий флеботромбоз супроводжується болем у кінцівці набряком гомілки або всієї нижньої кінцівки. Шкіра стає блискучою, чітко простукають контури підшкірних вен. Біль поширюється по внутрішній поверхні стопи, гомілки, стегна.

Позитивні симптоми Хоманса (поява болю у гомілці, при тильному згинанні стопи) і Мозеса (поява болю при стисканні гомілки у передньо-задньому напрямку) При тромбозі вен таза можуть спостерігатися незначно виражені перитонеальні симптоми, паретична кишкова непроходимість.

Діагноз тромбозу глибоких вен підтверджують дані флебографії доплерозгафії, УЗД,

Гострий бурсит –це гостре запалення навколо суглобової синовіальної сушки. Збудниками є переважно стафілококи і стрептококи. Вхідні ворота – садна, подряпини шкіри. Можливість гематогенний і лімфо генні шляхи інфікування. У разі проникнення інфекції в навколо суглобову сушку розвивається спочатку серозний, а потім гнійний бурсит.

Клінічно: округла болюча припухлість у проекції відповідної синовіальної сушки і гіперемію шкіри. Чітко визначається флуктуація, рухи в суглобі помірно болючі. Незначно виражені загальні симптоми запалення. Під час діагностичної пункції отримують ексудат.

Тендовагініт –це запалення синовіальних сухожилків. Може бути гострим і хронічним асептичним і гнійним. Рухи пальцями не можливі через сильний біль. Під час огляду виявляють набряк, паль парно-різка болючість за ходом сухожилка.

При гнійному запаленні виражена загальна інтоксикація організму.

Лікування: іммобілізація, фізіотерапевтичні процедури, анальгетики, антигістаміни.

Остеомієліт –гнійний, запальний процес, який уражує всі елементи кістки, як органа: кістковий мозок, власне кістку й окістя.

Розрізняють:

а) гематогенний,

б) травматичний остеомієліт.

1) посттравматичний

2) вогнепальний

3) післяопераційний.

За етіологією: а) неспецифічний (бональна гноєтворна мікрофлора); б) специфічний (£вс, люіs).

Гематогенний остеомієліт

1) гострий

2) хронічний.

Клініка: починається гостро як важке інфекційне захворювання, температура підвищується до 39-40⁰, сильний озноб.

Дещо пізніше скарги на розпиральний біль у кінцівці, який посилюється під час руху. Припухлості і почервоніння в цій ділянці немає. У разі поширення гнійного процесу під окістя (7-10 день) з’являється припухлість і почервоніння. У разі прориву гною назовні гострі явища стихають.

Лікування: місцеве і загальне.

Місцево-оперативне втручання. Загальне антибіотикотерапія, дезінтоксикаційна імунокорекцію, симптоматичну терапію.

Хронічний остеомієліт – перехід г. в хр. через 3-4 тижні.

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Карбункул.	\|	Неклостридіальна інфекція

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.011 сек.