VI За клінічним перебігом

V За характером генералізації інфекції

IV За локалізацією первинного джерела

ІІІ За причиною виникнення

ІІ За збудженням

І За наявністю або відсутністю первинного джерела інфекції

Класифікація

Профілактика екстрена. Показання.

1) Травми з порушенням цілості шкірних покривів та слизових оболонок.

2) Відмороження та опіки ІІ – Ivст.

3) Прониклі ушкодження травного каналу.

4) Позагоспітальні аборти

5) Пологи поза медичним закладом

6) Гангрена або некроз тканин, абсцеси

7) Укус тварин.

Включає первинна хірургічна обробка рани і специфічна імунопрофілактика до 20-го дня від моменту отримання травми.

Сепсис –загальне інфекційне захворювання, що спричиняється різними мікроорганізмами та їх токсинами у зв’язку з прогресуванням та поширенням місцевого інфекційного процесу.

а) первинний (при відсутності джерела інфекції)

б) вторинний (при наявності).

а) аеробний

б) анаеробний

а) рановий

б) при гнійних захворюваннях внутрішніх органів (пневмонія, аднексит, ендометрит, хр. тонзиліт, отит та інш.)

в) післяопераційний

г) криптогенний (невідоме джерело).

а) отогенний

б) стоматогенний

в) урологічний

г) гінекологічний та інш.

а) септицемія – сепсис без гнійних метастазів

б) септикопіємії – сепсис з гнійними метастазами

а) блискавичний

б) гострий

в) підгострий

г) рецидивний

д) хронічний

Клінічні ознаки . Специфічних ознак сепсису немає, досить часто інфекційні захворювання викликають клініку близьку до сепсису. Найчастішими ознаками сепсису є: різкий головний біль, безсоння, може бути галюцінація, підвищення температури до 39-40⁰С із значним коливанням з ранку і ввечері «гектична температура», з’являється лихоманка, рясний піт, втрачається апетит, знижується артеріальний тиск, тахікардія, виникає порушення функції нирок, олігурія, знижується питомна вага сечі, з’являється білок, формені елементи крові. Порушується функція печінки, збільшується форма печінки, нерідко виникає паренхіматозна жовтяниця, В ЗАК зниження еритроцитів, зниження гемоглобіну, збільшення ШОЕ, збільшення лейкоцитів, з сув формули вліво. При посівах крові лише в 70-80% вдається видалити збудники.

Клінічний перебіг сепсису значною мірою залежить від його форми.

а) блискавичний сепсис розвивається бурхливо протягом 6-8 годин і має характер септичного шоку

б) гострий розвивається протягом 5-10 днів

в) підгостра форма протягом декілька тижнів

г) хронічний в’ялий перебіг слабкі клінічні прояви, які можуть спостерігатися місяцями а іноді роками

д) рецидивуючий період загострення передуються з ремісіями.

При бурхливому розвитку сепсису внаслідок масивного розмножування мікробів і надходження в кров їх токсинів розвивається септицемія.

При подальшому розвитку сепсису виникає бактеріемія з утворенням множинних гнійників у різних органах і тканинах. Ця форма сепсису називається септикопіємії.

Лікування: комплексне, спрямована в першу чергу на видалення гнійного джерела,

Боротьбу зі збудником, зменшення інтоксикації, підвищення захисних сил та покращення обмінних процесів в організмі. Найтяжчим і специфічним ускладненням сепсису є шок, який може виникнути у будь-якому його виді і в будь який період перебігу. Причина і механізм розвитку з’ясовані недостатньо, але визнаними вважається наступним:

1) масивне надходження у судинне русло мікроорганізмів з осередку інфекції;

2) стимуляція бактеріальними токсинами ефекторних β-рецепторів більшості органів з розвитком переферійного судинного спазму (централізація кровообігу)

3) виникнення під дією токсинів генералізованого внутрішньо судинного згортання крові.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Неклостридіальна інфекція	\|	ТЕМА: «ДОГЛЯД ЗА ОНКОЛОГІЧНИМИИ ХВОРИМИ».

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.032 сек.