• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Пил і його дія на організм людини

Шкідливими вважаються речовини, які при контакті з організмом людини за умов порушення вимог безпеки можуть призвести до виробничої травми, професійних захворювань або розладу стану здоров'я (ГОСТ 12.1.007-76).

Вплив шкідливих речовин на організм людини.

Для створення нормальних умов виробничої діяльності необхідно забезпечити не лише оптимальні метеорологічні умови, а й необхідну чистоту повітря. Внаслідок виробничої діяльності у повітряне середовище приміщення можуть надходити різноманітні шкідливі речовини, що використовуються в технологічному процесі.

Шкідливі речовини (ШР) можуть проникати в організм через:

- шкіру (бензол, толуол, ціаніди, тобто переважно рідкі речовини);

- перорально (при вживанні їжі потрапляють в шлунково-кишковий тракт);

- дихальні шляхи (випари, гази та пилоподібні речовини потрапляють в легені і кров, розносяться по всьому організму).

Ступінь отруєння залежить від таких основних факторів: токсичності речовини ; концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони ; шляху проникнення в організм; метеорологічних умов; індивідуальних особливостей організму; тривалості дії; дисперсності частинок; форми частинок; хімічного складу; розчинності в органічних рідинах; електричного заряду частинок.

Гострі отруєння виникають в результаті одноразової дії великих доз шкідливих речовин (чадний газ , випари ртуті, марганцю тощо).

Хронічні отруєння розвиваються внаслідок тривалої дії на людину невеликих концентрацій шкідливих речовин (випарів свинцю, ртуті, марганцю).

Шкідливі речовини, потрапивши в організм, розподіляються в ньому нерівномірно. Найбільша кількість свинцю накопичується в кістках, фтору – в зубах, марганцю – в печінці. Такі речовини мають властивість утворювати в організмі так зване “депо” і затримуватись в ньому тривалий час.

У санітарно-гігієнічній практиці прийнято поділяти шкідливі речовини на хімічні речовини (випари, гази тощо) та промисловий пил.

Хімічні речовини (шкідливі та небезпечні) відповідно ГОСТ 12.0.003-74 за характером фізіологічної дії на організм людини поділяються на:

- загальноотруйні, які викликають отруєння всього організму (ртуть, свинець, толуол, оксид вуглецю, ціаністі з’єднання, стирол, бензол, миш’як і його з’єднання, фосфор, олово);

- подразнювальні, які викликають подразнення дихальних шляхів та слизових оболонок (хлор, аміак, сірководень, озон, ацетон, окисли азоту, двоокис сірки);

- сенсибілізуючі, які діють як алергени (альдегіди, розчинники та лаки на основі нітросполук);

- канцерогенні, що спричиняють ракові захворювання (ароматичні вуглеводні, аміносполуки, нікель і його з'єднання, окисли хрому, пил азбесту);

- мутагенні, які викликають зміни спадкової інформації (свинець, марганець, радіо активні речовини, формальдегід);

- речовини , які впливають на репродуктивну (дітородну) функцію (бензол, свинець, марганець, стирол, нікотин, радіоактивні речовини);

- наркотичні, які викликають збудження нервової системи, а потім її виснаження (метиловий спирт, метан, хлороформ, ацетон, кофеїн, нікотин, новокаїн, морфін, папаверин, промедол, ефедрин).

Пил – цетонко дисперсні тверді частинки, які перебувають у повітрі в зваженому стані.

Пил може здійснювати фіброгенну дію, при якій в легенях відбувається розростання сполучних тканин, що порушує нормальну функцію органу.

Як відомо, випари і гази утворюють разом з повітрям суміші, а тверді і рідкі частинки дисперсні системи аерозолі.

Аерозолі поділяються на такі види:

- дим – тверді частинки розміром < 1 мкм;

- туман – рідкі частинки розміром < 10 мкм;

- пил: а) грубо дисперсний , розмір частинок (рч) якого > 50 мкм;

б) середньо дисперсний, розмір частинок якого 10 мкм < рч ≤ 50 мкм;

в) дрібнодисперсний, розмір частинок якого 1 мкм < рч ≤ 10 мкм.

Дрібнодисперсний пил поділяється на :

- тонко дисперсний (5 мкм < рч ≤ 10 мкм);

- пил „витання” (1 мкм < рч ≤ 5 мкм).

Читайте також:

1. II. МЕХАНІЗМИ ФІЗІОЛОГІЧНОЇ ДІЇ НА ОРГАНІЗМ ЛЮДИНИ.
2. V Такі негативні особистісні утворення, як самовпевненість і нерозвиненість автономії та ініціативи, обумовлюють неадаптивне старіння людини.
3. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
4. АДАПТАЦІЯ ОПОРНО-РУХОВОГО АПАРАТУ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНИХ СИСТЕМ ОРГАНІЗМУ ДО ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕНЬ
5. Адаптація організму до змін чинників зовнішнього середовища
6. Адаптація організму до зовнішніх факторів середовища.
7. Адаптація функціональних систем організму спортсменів
8. АДАПТИВНІ РЕАКЦІЇ МІКРООРГАНІЗМІВ НА СТРЕСОВІ ДІЇ.
9. Адвокатура — неодмінний складовий елемент механізму забезпечення прав людини.
10. Актуальність безпеки життєдіяльності. Сталий розвиток людини
11. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
12. Акустичні поля людини

Переглядів: 1120