Як слухати й конспектувати лекцію.

Не намагайтеся записувати дослівно. По-перше, це не можливо. Мова швидша ніж письмо. Тому ви маєте використовувати різні скорочення, найкраще власного винаходу. По-друге, хто намагається занотовувати дослівно, той більше зосереджується на словах ніж на змісті лекції. У результаті студент перетворюється на бездумний пристрій для запису. Причому пристрій дуже поганий, який часто скорочує слова. Часті скорочення можуть знищити увесь сенс речення, або серйозно його спотворити. Тому записуючи потрібно старатися уважно слухати й розуміти зміст лекції. Цьому сприяє записування власними словами. Саме вміння передачі думки іншими словами говорить про її розуміння. Вироблення цієї навички є також вправою в розумінні. На відміну від шкільних вчителів, які вимагаю від учнів дослівного запам’ятовування «правила» (краще забути це нещасне слово), університетські викладачі назагал дратуються коли студенти механічно відтворюють їхні власні слова. У таких випадках викладачі університету думають, що студенти нічого не зрозуміли, а лише зазубрили їхні слова на пам'ять. Але ж в університеті йдеться про інше. Освіта яка тут здобувається передбачає не «вбивання» в голову певних знань (вони є в книгах, в комп’ютерах, в інтернеті, на дисках), а отримання навичок їх використання. Дослівність бажана лише у випадку записування спеціальних термінів, які використовуються в ході лекції. Формулювання цих термінів та їхнє визначення необхідно занотовувати доволі точно.

Разом зі змістом лекції варто занотовувати ще й власні коментарі. Щоб добре зрозуміти лекцію її потрібно слухати активно. Це означає, що на лекції студент повинен вести себе не як людина яка підслуховує (що впаде до вух), а як людина яка прислухається (шукає знання з певною метою). Студент як слідчий повинен під час лекції задавати питання, щоб докладніше зрозуміти. Однак кількість питань які можна задати під час лекції сильно обмежена. Тому ви повинні задавати питання про пояснення різних частин лекції собі самому і пробувати формулювати відповіді.Якщо ви їх не запишете, то швидко забудете. А шкода, бо питання викладачеві можна поставити після лекції і зіставити його відповідь із власною. В такий спосіб ви можете або підтвердити власні здогадки, або зрозуміти де помилилися у своїх міркуваннях. І те й інше є надзвичайно повчальним. Навіть без допомоги викладача можна отримати надзвичайну користь від записування власних міркувань. Передовсім це дозволяє знову пригадати перебіг ваших думок, що через пару тижнів надзвичайно допомагає зрозуміти свої записи. Крім того, спроба виправлення власних коментарів до старих лекцій є доброю вправою в застосуванні отриманих пізніше знань. Але будьте обережні: щоб не змішувати більш-менш успішні спроби застосування студентського розуму зі словами викладача, власні коментарі належить старанно відокремлювати від головного конспекту, напр. записувати їх на полях, або чорнилом іншого кольору і т.п.

Нотатки повинні мати багато «світла» (напр., великі відстані між лініями), щоб їх можна було доповнити у разі потреби. Багато деталей які під час лекції здаються очевидними, інколи «вилітають з пам’яті» і їх не вдається реконструювати за нотатками. Для того щоб їх не втратити, ви повинні їх прочитати якомога швидше після лекції. Час дуже важливий. Психологи стверджують, що першого дня забувається близько 50% ново набутих знань, а впродовж тижня інші 50%. Якщо вони праві відносно т.зв. кривої забування, то великих втрат пам'ять зазнає вже підчас лекції. Невідкладне читання конспекту дозволяє їх суттєво зменшити. У будь-якому разі, відкладаючи читання нотаток до початку екзаменаційної сесії, ви втрачаєте багато користі від конспектування. Власні записи виглядають тоді по-іншому, як чужі.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Матеріально-технічне забезпечення ЦЗ	\|	Дослідження структури вузла другого рівня ієрархії

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.012 сек.