• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тема 16. Економічна ефективність ЗЕД

1.Сутність і основні показники зовнішньоторговельної діяльності підприємства.

2. Показники ефективності зовнішнього інвестування і кредитування

3. Інтегральні показники ефективності ЗЕД.

1. На макроекономічному рівні економічна ефективність зовнішньої торгівлі відображається в економії національної праці, що досягається країною у результаті її участі в міжнародному поділі праці й зовнішньоторговельному то- варообігу. Більш конкретно це характеризують коефіцієнти експортної та імпорт- ної участі держави в торгівлі.

Коефіцієнт експортної участі відображається формулою

Ке = Е / ВВП,

де Е – сума національного експорту,

ВВП – сума відповідного макроекономічного показника.

Коефіцієнт імпортної участі відображається формулою:

Кі = І / ВВП,

де І – сума національного імпорту.

На мікроекономічному рівні під зовнішньоторговельною ефективністю ро- зуміють насамперед ступінь зростання доходу від операцій, зокрема прибутку.

До основних показників відносяться такі:

- зростання прибутку від реалізації продукції, балансового й чистого прибутку;

- рентабельність торгівлі в цілому, експорту та імпорту окремо.

Прибуток від реалізації в t-му році можна розрахувати за формулою

П = ВВt × К + ВРt – Сt,

де ВВt – валютна виручка від реалізації з відрахуванням валютних витрат на гарантійне технічне обслуговування і ремонт у інозем- ного споживача у t-му році;

К – офіційний валютний курс НБУ;

ВРt – виручка від реалізації на внутрішньому ринку;

Сt – повна собівартість усієї продукції, що реалізована.

Балансовий прибуток розраховується як сума прибутку від реалізації та позареалізаційних прибутків від ЗЕД за відрахуванням сплат за кредит, зокрема відсотки й штрафи.

Чистий прибуток є різницею між балансовим прибутком і податком на прибуток.

Ми свідомо не врахували особливості повернення ПДВ експортерам та інші податкові пільги й зобов`язання.

Рентабельність зовнішньоторговельних операцій розраховується як відно- шення обраного показника прибутку до повної собівартості.

Ефективність експорту в загальному вигляді має таке вираження:

Е = (Цe / Цoe) > 1,

де Це – чистий гривневий еквівалент валютної виручки за товар, що експортується, за відрахуванням додаткових витрат, які пов’язані з оформленням експортної операції.

Наведемо ще формулу:

Це = ВВ × К – Де – Ме,

де ВВ – валютна виручка за реалізацію даного товару;

К – курс валют;

Де – додаткові витрати, які пов`язані з експортом;

Ме – митні платежі за експорт.

Цое – оптова внутрішня гривнева ціна товару без ПДВ і акцизного збору.

Рентабельність експорту визначається за формулою

Ре = (Це / Се) × 100%,

де Се – повна собівартість експортного товару.

Методика визначення ефективності імпорту залежить від мети імпортування і має два підходи.

Перший підхід характерний для ситуації купівлі товару виробничого призначення іноземного походження як альтернативи закупці на внутрішньому ринку. У даному разі імпортер порівнює власні зовнішньоторговельні витрати з внутрішньою оптовою ціною аналогічного товару. Ефективність імпортної операції визначається так:

Еі = Цоі / Ці,

де Цоі – оптова ціна внутрішнього ринку;

Ці – грошові витрати імпортера на закупку даного товару з ура- хуванням митних та інших витрат на легалізацію зовнішньо- торговельної операції.

Імпорт є ефективним, якщо Еі > 1.

Другий підхід використовується при імпорті товару з метою подальшого перепродажу на внутрішньому ринку. При реалізації в оптовій торгівлі імпортер отримує оптову ціну з ПДВ. Але він сплачує не повну величину, а різницю між податковим зобов`язанням і податковим кредитом, зокрема сум ПДВ, які були сплачені при митній очистці товару. Тому чиста виручка імпортера при реа- лізації в оптової ланці складатиме Цоі – ПДВ бюдж. Показник ефективності імпорту визначається так:

Еі = (Цоі – ПДВ бюдж) / Ці,

де Ці – повні витрати на оприбуткування імпортного виробу.

Зрозуміло, що операція вважається ефективною при Еі > 1.

Якщо імпортер реалізує товар через роздрібну торгівлю, то чиста виручка Црі повинна зменшитися на ПДВ_бюдж як різницю між податковим зобов`язанням і податковим кредитом, але останній не враховує податкові сплати на митниці. Показник ефективності імпорту виглядає так:

Еі = (Црі – ПДВбюдж) / Ці.

Як і раніше, ефективною є операція з Еі > 1.

2. Показники ефективності інвестування докладно проаналізовані в посіб- нику «Управління зовнішньоекономічною діяльністю» за редакцією А. Кредісова. Тому пропонується самостійний аналіз таких показників:

1) оцінка чистої сьогоднішньої вартості (ЧСВ);

2) внутрішня норма рентабельності (ВНР);

3) метод періоду повернення вкладених інвестицій (ППВІ);

4) балансова норма рентабельності (БНР);

5) індекс прибутковості (ІП).

Розглянемо кредитний аспект зовнішньоторговельної діяльності. Унаслідок того, що підсумки й витрати при кредитних відносинах розірвані в часі й змінюються протягом терміну кредиту, вони набувають несумірність. Тому різночасові витрати й підсумки необхідно привести до однієї часової бази, наприклад до року поставки товару. Формула приведення до року Т валютної виручки при експорті й валютних витрат при імпорті в разі кредиту з урахуванням відсотків виглядає таким чином:

B = ( Sot + Sgt × Pк) × (1 + Рн),

де В – валютна виручка від експорту в кредит з приведенням до року Т;

Sot – валютна виручка в рахунок погашення основного боргу в t-й рік;

Sgt – сума заборгованості за попередню сплату відсотків у t-й рік;

Рк – річний відсоток за кредит;

Рн – норматив рентабельності або банківський відсоток за позику експортеру;

Т – рік приведення валютної виручки;

t – рік здійснення платежів у рахунок погашення кредиту і сплати відсотків.

Експорт на кредитних умовах у більшості дає менший ефект, ніж повний розрахунок під час реалізації, але часто тільки товарний кредит дає можливість реального збуту. Імпорт на кредитних умовах, навпаки, підвищує показник ефек- тивності.

Докладніше проаналізуємо умову валютної самостійності підприємства з іноземними інвестиціями. Вказана самостійність забезпечується при виконанні нерівності

Взt + Bвt + W вt + Vвt > Cвt + Квt + Бвt + Півt Х (1 –q) + Зівt + Зівпt,

де Взt – залишок іноземної валюти на рахунку підприємства з іноземними інвестиціями;

Ввt – виручка в інвалюті від реалізації в t-му році;

Wвt – надходження від сплати відсотків за використання вільних валютних коштів підприємства;

Vвt – кредит в інвалюті, одержаний в t-му році;

Свt – витрати в інвалюті на оплату елементів собівартості в t-му році;

Квt – капітальні витрати на розвиток і модернізацію в інвалюті в t-му році;

Бвt – виплати підприємства по інвалютним кредитам у t-му році;

Півt – прибуток іноземного партнера, який переказується за кордон в інвалюті в t-му році;

q – ставка податку на переказ прибутку за кордоном;

Зівt – зарплата іноземців, що сплачується в інвалюті або переказується у валютному вигляді за кордон у t-му році;

Зівпt – сума в інвалюті, що переказується за кордон на пенсійне забезпечення іноземних робітників у t-му році.

3. Інтегральний ефект діяльності підприємства, зокрема з іноземними інвестиціями при відокремленні ефективності участі вітчизняного й іноземного партнерів визначається за формулою

Еінт = (Дt – Вt) × (1 / (1 + Е)^t-1),

де Еінт – показник інтегрального ефекту або підприємства в цілому, або кожного учасника окремо;

Дt – показник доходів у t-му році;

Вt – показник витрат у t-му році;

Е – коефіцієнт дисконтування щодо визначення ступеня зниження цінності витрат і надходжень t-го року в міру їх віддалення від першого року розрахункового періоду.

Використання коефіцієнта дисконтування здійснюється згідно міжнародній практиці оцінки ефективності інвестицій, зокрема рекомендаціями ЮНІДО щодо підготовки промислових техніко-економічних досліджень.

Можливе використання таких значень Е:

- для розрахунку інтегрального макроекономічного національного ефекту – 0,1 (Ен);

- для визначення ефекту діяльності підприємства в цілому – рівень рентабельності кращих вітчизняних підприємств аналогічного профілю або процентна ставка на довготерміновому ринку капіталів країни іноземного партнера;

- для розрахунку ефекту витрат вітчизняного учасника – галузевий норматив ефективності капіталовкладень;

- для визначення інтегрального ефекту витрат іноземного партнера – процентна ставка на довготерміновому ринку капіталів його країни.

Читайте також:

1. Бюджет як економічна і правова категорія
2. Бюджет як економічна категорія
3. Бюджет як економічна категорія
4. Бюджет як економічна категорія та його складові
5. Бюджет як економічна категорія.
6. Взаємозв'язок сукупного попиту та сукупної пропозиції. Макроекономічна рівновага
7. Визначення поняття системи. Економічна система як особливий клас систем
8. Винагорода за брокерську діяльність та ефективність її здійснення
9. Виробничі потужності та ефективність їх використання у будівництві
10. ВИРОБНИЧО-ОРГАНІЗАЦІЙНА ТА ЕКОНОМІЧНА СТРУКТУРИЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА
11. Власність як економічна категорія
12. Власність як економічна категорія втілена в реальне економічне життя. Інтеграція виробництва — форма існування в реальному економічному житті усуспільнення виробництва.

Переглядів: 479