• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Види іонізуючих випромінювань

Всі іонізуючі випромінювання можна розділити на дві групи: електро­маг­нітні, до яких відносяться рентгенівське та γ-випромінювання, і корпускуляр­ні, або випромінювання різних видів ядерних частинок.

Гама-випромінювання утворюються під час радіоактивного розпаду ядер. Це електромагнітне випромінювання найкоротшого діапазону з довжиною хвилі λ<10^-7мм. Поширюється γ-випромінювання із швидкістю світла (с ≈ 3·10⁸ м/с) та викликає іонізацію атомів речовини. Чим вище енергія γ-випромінювання і відповідно менша довжина його хвилі, тим вище проникаюча здатність.

Гама-випромінювання володіє високою проникною здатністю. В атмосфері Землі, в залежності від енергії, гама-випромінювання може проникати на сотні кілометрів. В якості захисту від γ-випромінювання використовується свинець, бетон або інші матеріали з високою густиною.

Бета-випромінювання – це потік електронів або позитронів. Вони вини­кають в ядрах атомів під час радіоактивного розпаду та миттєво випроміню­ються. Їх проникаюча здатність така, що вони можуть проходити через шар повітря до 15 м та води товщиною 1-2 см. Для захисту від β-частинок, як правило достатньо листа алюмінію товщиною декілька міліметрів. Під час зовнішнього опромінення β-частинками на відкритих поверхнях шкіри людини можуть з΄явитися радіаційні опіки різного ступеню.

Альфа–випромінювання – це потік важких позитивно заряджених частинок. α-частинки – це ядра атома гелію: вони складаються з двох протонів та двох нейтронів та несуть два додатні заряди. Ці частинки утворюються під час радіоактивного розпаду деяких елементів з великим порядковим номером, в основному це трансуранові елементи з атомними номерами більшими за 92.

α-випромінювання мають велику іонізуючу здатність, але проникають в тканину людини на малу глибину (0,02-0,06 см). Проникна здатність α-частинок в повітрі не перевищує 11 см. Стан змінюється у випадку, коли джерела альфа-вииромінювання потрапляють в організм людини з їжею, водою або повітрям. В такому випадку вони є надзвичайно небезпечними.

Нейтрони – це частинки, які не мають електричного заряду. Ці частинки вилітають з ядер атомів під час деяких ядерних реакцій, зокрема, під час реакцій поділу ядер урану або плутонію. Іонізація середовища нейтронним випромінюванням відбувається зарядженими частинками, які утворюються під час взаємодії нейтронів з речовиною. Особливістю нейтронного випроміню­вання є здатність перетворювати атоми стабільних елементів в їх радіоактивніізотопи, що різко підвищує небезпеку нейтронного опромінення. Від нейтрон­ного випромінювання добре захищають матеріали в структуру яких входить водень (вода, поліетилен та ін.).

Всі захисні заходи від дії іонізуючих випромінювань базуються на знаннях властивостей кожного виду випромінювань, характеристиках їх проникної здатності, особливостей ефектів іонізації.

Читайте також:

1. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
2. Біологічна дія іонізуючих випромінювань
3. Біологічна дія іонізуючих випромінювань. Ознаки радіаційного ураження
4. Взаємодія електромагнітних випромінювань з речовиною
5. Види і властивості радіоактивних випромінювань
6. Вимірювання іонізуючих випромінювань
7. Вплив електромагнітних полів і випромінювань на живий організм.
8. Вплив електромагнітних полів та випромінювань на живі організми.
9. Вплив іонізуючих випромінювань на живий організм
10. Джерела іонізуючих випромінювань
11. Загальні характеристики іонізуючих випромінювань

Переглядів: 1553