• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Захист прав на комерційне найменування

Зміст права на комерційні найменування

Суб'єкти прав на комерційні найменування

Власниками прав на комерційні найменування можуть бути лише юридичні особи — суб'єкти підприємницької діяльності. Це випли­ває зі ст. 90 ЦК України, де юридична особа, що є підприємницьким товариством, може мати комерційне найменування.

Не можуть виступати у цивільному обороті під своїм комерційним найменуванням об'єднання осіб, пов'язаних між собою лише догово­ром про спільну діяльність, представництва і філії юридичних осіб та інші їхні відособлені підрозділи (цехи, відділення, ділянки тощо). Усі вони мають виступати в цивільному обороті від імені юридичної особи, яка їх утворила, і відповідно користуватися її комерційним найменуванням.

Не можуть мати комерційних найменувань ті установи, які вико­нують функції некомерційного характеру, тобто не здійснюють під­приємницьку діяльність, зокрема фонди, асоціації, громадські та ре­лігійні організації, споживчі кооперативи, а також їх об'єднання.

Право на комерційне найменування гарантує можливість під­приємницькому товариству виступати в цивільному обороті під власним найменуванням. Організація може бути власником прав лише на одне фірмове найменування. Юридична особа, яка є влас­ником прав на комерційне найменування, має право використовува­ти його, а також перешкоджати, забороняти будь-яким іншим осо­бам неправомірно використовувати своє комерційне найменування. Майнові права на комерційне найменування передаються іншій осо­бі лише разом з цілісним майновим комплексом особи, якій ці пра­ва належать, або його відповідною частиною (ст. 490 ЦК України).

Юридична особа під своїм комерційним найменуванням укладає ци­вільно-правові угоди, реалізує особисті немайнові права, захищає свої порушені права або права, що оспорюються, здійснює інші юридичні дії. Використанням комерційного найменування також може бути його розміщення на вивісках, бланках, рахунках, прейскурантах, у публіка­ціях рекламного характеру, оголошеннях, анотаціях тощо.

Абсолютний характер права на комерційне найменування озна­чає, що всі інші юридичні особи не мають права порушувати прав на дане найменування. Однак заборонити використання різними ко­мерційними організаціями того самого чи схожого комерційного найменування дуже важко через обмеженість його спеціальних ознак. Щоб заборонити використання такого найменування іншими юридичними особами, власник має підтвердити пріоритет набуття прав на нього. Також необхідно обґрунтувати, чому використання того самого найменування іншою комерційною організацією пору­шує його законні інтереси.

Комерційне найменування тісно пов'язане з діловою репутацією організації. У цьому відношенні права на комерційне найменування пов'язані з правом на захист честі і гідності осіб, які є власниками комерційних організацій. Вони подібні до особистих немайнових прав. Поряд з цим права на комерційні найменування можуть мати вартісну оцінку, що зумовлює відшкодування заподіяних збитків у Разі їх порушення.

Права на комерційні найменування охороняються на всій тери­торії України. Відповідно до положень Паризької конвенції з охоро­ни промислової власності правова охорона надається їм у всіх краї­нах, які є її учасниками.

Момент набуття права на комерційні найменування у законодав­стві не вирішено. Відповідно до ЦК України право на відповідне ко­мерційне найменування є чинним з моменту першого його викорис­тання та охороняється без обов'язкового подання заявки чи його ре­єстрації і незалежно від того, є чи ні комерційне найменування частиною торговельної марки.

Захист прав на комерційні найменування у цивільно-правовому порядку полягає в реалізації передбачених законом заходів щодо відновлення своїх порушених прав, припиненні їх порушення та за­стосуванні до порушника відповідних санкцій (ст. 432 ЦК України). Захист прав на комерційні найменування може здійснюватися у су­довому порядку.

До порушень прав на комерційне найменування належить непра­вомірне використання спеціальної частини комерційного наймену­вання, призначеної для розрізнення комерційних організацій. При розгляді спору про порушення прав на комерційне найменування суд враховує наявність чи відсутність реальної небезпеки переплу­тування комерційних організацій з тотожними або схожими найме­нуваннями.

Права на комерційне найменування можуть бути порушені та­кож через використання комерційного найменування в знаку для товарів і послуг, власником прав на який є інша комерційна орга­нізація. Згідно з п. З ст. 6 Закону України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» не допускається реєстрація знаків відо­мих на території України комерційних найменувань або їх частини, права на які належать іншим особам, що одержали права на ці най­менування до дати подання заявки на знак щодо однорідних товарів і послуг.

Якщо вид діяльності власника прав на комерційне найменуван­ня і власника прав на знак для товарів та послуг не збігається і вони не перетинаються на ринку, то використання в знаку елементів чу­жого комерційного найменування порушенням прав не буде. Проте маркування знаком, близьким до комерційного найменування орга­нізації, що випускає аналогічну продукцію, може бути визнано ак­том недобросовісної конкуренції, забороненої законом.

Порушенням прав на комерційне найменування вважається та­кож перекручування іншими особами справжнього комерційного найменування організації. Власник комерційного найменування, права якого порушені і йому заподіяна шкода, має право на її від­шкодування у повному обсязі.

Читайте також:

1. III. Захист інтересів клієнта
2. IV. Вартість знака для товарів і послуг та фірмового найменування
3. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
4. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
5. Адміністративний захист об’єктів інтелектуальної власності від недобросовісної конкуренції
6. Адміністративно-правовий захист об’єктів інтелектуальної власності
7. Адміністративно-правовий захист права інтелектуальної власності
8. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
9. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
10. Акустичні засоби|кошти| захисту
11. Антитерористична захист об'єкта.
12. Базові напрями організації захисту інформації ІКСМ.

Переглядів: 3485