• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

ДНК хромосом

Хромосоми

КОМПОНЕНТИ ЯДРА

Ядра клітин містять наступні компоненти

а) ядерну оболонку,

б) ядерний білковий матрикс,

в) хромосоми,

г) пов'язані з хромосомами ядерця,

д) ядерний сік.

Ядерна оболонка і ядерний матрикс

Ядерна оболонка включає дві мембрани - внутрішню і зовнішню. Між ними знаходиться перинуклеарний простір шириною 20-50 нм.

У основі кожної мембрани лежить, як завжди, ліпідний бішар.

Мембранні білки можуть бути інтегральними (пронизують ліпідний бішар наскрізь) і периферичними (пов’язані з будь-якою з поверхонь мембрани).

Зовнішня ядерна мембрана з боку цитоплазми нерідко покрита рибосомами. При цьому вона може безпосередньо переходити в мембрани ендоплазматичної сітки.

З внутрішньою поверхнею внутрішньої мембрани пов’язана тонка пластинка (ядерна ламіна) білкової природи. Ця пластинка утворена так званими проміжними філаментами (d =10 нм) і розглядається як компонент ядерного матрикса.

Крім того, матрикс включає внутрішньоядерну фібрілярну сітку. До ядерної ламіни і внутрішньоядерної сітки кріпляться хромосоми, а також різноманітні білкові комплекси з ферментативною або регуляторною функцією.

Для забезпечення транспорту великих макромолекул (як у одну, так і в інший бік) в ядерній оболонці є пори. У області кожної пори внутрішня і зовнішня оболонки зливаються, а в отвір вбудований так званий комплекс пори.

Один з компонентів такого комплексу - тонка діафрагма, що закриває отвір. По периферії пори, з обох сторін від діафрагми, розташовані білкові гранули, які більші за розміром рибосоми. Ще одна гранула знаходиться в центрі пори і пов'язана периферичними фібрилами.

У результаті структура нагадує велосипедне колесо.

У самій дифрагмі, що закриває пору, можуть утворюватися тимчасові циліндричні канали, через які відбувається транспорт речовин.

Кількість пор в ядерній оболонці тим більша, чим інтенсивніше йдуть в клітині синтетичні процеси.

У ядрі диплоїдної клітини людини - 46 хромосом (22 пари аутосом і 2 статеві хромосоми).

У пресинтетичний (постмітотичний) період життєвого циклу клітин, що діляться, а також завжди в клітинах, які не діляться, кожна хромосома містить лише одну молекулу ДНК.

Остання пов'язана з основними (гістоновими) і кислими (негістоновими) білками. Також у складі хромосом є молекули РНК, які або є незавершенними продуктами транскрипції, або виконують регуляторні, структурні або інші функції.

Загальна довжина усіх 46 молекул ДНК, що знаходиться в ядрі клітини людини, - близько 190 см. Ці молекули істотно відрізняються за розміром; середня ж довжина однієї з них приблизно 4 см.

Кожна з цих молекул включає 2 полінуклеотидні ланцюги, що утворюють подвійну спіраль.

У свою чергу, кожен ланцюг - це лінійна послідовність нуклеотидів (точніше, дезоксирибонуклеотидів) чотирьох видів : дАМФ, дГМФ, дЦТФ і дТМФ.

Будь-який з названих нуклеотидів має 3 компоненти (мал. 1.1) :

а) азотиста основа - пуринова: аденін (А) або гуанін (Г), або піримідинова: цитозин (Ц) або тимін (Т);

б) дезоксирибозу;

в) один фосфатний залишок.

Азотиста основа, пов'язана з пентозою, називається нуклеозидом: для ДНК це, відповідно, д-аденозин, д-гуанозин, д-цитидин і д-тимідин.

Виходячи з цього, і складаються назви нуклеотидів ДНК : дАМФ -дезоксиаденозин монофосфат, дГМФ - дезоксигуанозинмонофосфат, дЦМФ - дезоксицитидинмонофосфат, дТМФ - дезокситимідинмонофосфат.

У ланцюзі ДНК нуклеотиди зв'язуються з допомогою фосфатних груп

5´кінець 3´кінець

3´кінець 5´кінець

Як видно з мал. 1.2, основа ланцюгів утворюється залишками пентози і фосфату, які чергуються. При цьому фосфатні залишки розташовані між 5'- і 3 '- положеннями пентоз сусідніх нуклеотидів. (У нумерації атомів вуглецю пентози використовують штрихи.)

Азотисті ж основи ланцюгів звернені один до одного, спарюються за принципом комплементарности : А з Т, а Г з Ц.

Принципове значення для процесів, що протікають на ДНК, має полярність ланцюгів.

На так званому 5'-кінці ланцюга вільне (не бере участь в утворенні міжнуклеотидного зв'язку) 5´-положення кінцевого нуклеотиду.

Відповідно, на 3'- кінці в утворенні міжнуклеотидного зв'язку не бере участь 3'- положення крайнього нуклеотиду.

З представленої схеми також видно, що ланцюги в молекулі ДНК є антипаралельними.

При "горизонтальному" зображенні ДНК прийнято розташовувати її так, щоб у верхнього ланцюга ліворуч знаходився 5^´-конец; наприклад:

(5’) -АТТГАЦАГГЦ-(3’)

(3’)-ТААЦТГТЦЦГ-(5’)

У подвійній спіралі на 1 виток приходиться 10 нуклеотидних пар.

Довжина витка - 3,4 нм

Гістони і організація ДНК в хромосомах

Приблизно 60-80 % хромосомних білків представлені гістонами. Останні збагачені амінокислотами з основними (аргінін, лізин) і гідрофобними (валін і тому подібне) радикалами. Завдяки основним радикалам, гістони взаємодіють з ДНК, а завдяки гідрофобним радикалам - один з одним.

Ці взаємодії призводять до утворення нуклеосоми. Основа нуклеосоми - глобула з 8 білкових молекул (октамер): вона включає по 2 молекули гістонів чотирьох видів (Н2А, Н2В, Н3 і Н4). Навколо однієї такої глобули молекула ДНК робить приблизно 2 оберти, що і утворює у результаті нуклеосому (мал. 1.3).

Читайте також:

1. А. Це наявність в однієї людини кількох ліній клітин з різним набором хромосом.
2. Будова хромосоми.
3. Будова хромосоми.
4. Визначення локалізації генів у хромосомах. Генетичні карти.
5. Геномні хвороби, зумовлені зміною кількості хромосом.
6. Залежність ознак статі від хромосомного балансу у дрозофіли
7. Організація генів еукаріот у хромосомах.
8. Синдром Шерешевського-Тернера- моносомія за Х-хромосомою.
9. Тема: Хромосомна теорія спадковості. Зчеплене успадкування.
10. Хромосоми.
11. Хромосомна теорія спадковості та її основні положення.

Переглядів: 971