МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
||||||||||||||
Подання дисертації для попереднього розгляду в спеціалізованій вченій радіВидання автореферату Оформлення автореферату Примірники автореферату, які здобувач подає до спеціалізованої вченої ради разом з іншими документами та дисертацію, друкують за правилами для друкування дисертації з урахуванням певних особливостей. За обсягом автореферат (без урахування обкладинки і анотацій) становить 1,3—1,9 авторського аркуша (ЗО—32 сторінки друкованого тексту) для докторської та 0,7—0,9 авторського аркуша (14—16 сторінок друкованого тексту) для кандидатської дисертації і друкується українською мовою через 1,5 інтервала з розміщенням до 40 рядків на сторінці. Тобто приблизно обсяг автореферату становить для кандидатської дисертації 1,0 авторський аркуш (40 000 знаків), для докторської — 2,0 авторських аркуші. На лицьовому боці обкладинки автореферату подаються: назва організації, спеціалізована вчена рада якої прийняла дисертацію до захисту; прізвище, ім'я, по батькові здобувача; індекс УДК; назва дисертації; шифр і найменування спеціальності за переліком спеціальностей наукових працівників; підзаголовок "Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня доктора (кандидата) (галузь наук); місто, рік" (рис. 10.1). На зворотному боці обкладинки автореферату зазначаються: організація, в якій виконана дисертація; науковий ступінь, вчене звання, прізвище та ініціали наукового керівника і (або) консультанта, його місце роботи й посада; наукові ступені, вчені звання, місця роботи та посади, прізвища та ініціали офіційних опонентів; назва провідної установи із зазначенням підрозділу (кафедри, відділу), де розглядалася дисертація; дата і час проведення захисту, шифр спеціалізованої вче-
Рис. 10.1. Обкладинка автореферату ної ради та адреса організації, при якій її створено; бібліотека, в якій можна ознайомитися з дисертацією; дата розсилання автореферату; підпис ученого секретаря спеціалізованої вченої ради (рис. 10.2). Серед учених звань наукового керівника і опонентів не слід вказувати їхнє членство в громадських (недержавних) академіях наук. Автореферат не має титульного аркуша. Номери сторінок проставляються в центрі верхнього поля сторінки. Нумерація починається з цифри 1 на першій сторінці, де міститься загальна характеристика роботи. Структурні частини автореферату не нумерують, їх назви друкують великими літерами симетрично до тексту. Автореферат дисертації виготовляють друкарським способом або на копіювальних апаратах і видають у виЛІяді брошури тиражем 100 примірників із обов'язковим зазначенням вихідних відомостей. Формат видання 145 х 215 мм (формат паперу і частка аркуша 60 х 90/16) з друкуванням тексту на обох зворотах аркуша. Дисертацією є (рукопис, монографія) Робота виконана в_____________________________________ (назва організації, відомча підпорядкованість) Науковий керівник (консультант)_________________________ Офіційні опоненти Провідна установа (науковий ступінь, вчене звання) (прізвище, ім'я, по батькові) (місце роботи, посада) (науковий ступінь, вчене звання) (прізвище, ім'я, по батькові) (місце роботи, посада) (науковий ступінь, вчене звання) (прізвище, ім'я, по батькові) (місце роботи, посада) (назва, підрозділ, відомство, місто) __200__р. о__годині на засіданні Захист відбудеться "___"__ спеціалізованої вченої ради_________________________ (шифр ради, назва установи, в якій створена рада, адреса) З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці________ (назва установи, адреса) Автореферат розісланий______________________________ (дата) Вчений секретар спеціалізованої вченої ради (підпис) (прізвище, ініціали) Рис. 10.2. Зворотний бік обкладинки автореферату На авторефераті мають бути вказані вихідні дані друкарні або іншої установи, де друкується автореферат, згідно з державним стандартом. Відповідальність за наявність вихідних даних та за обов'язкове розсилання авторефератів несе спеціалізована вчена рада. Перший примірник автореферату повинен мати дві ідентичні обкладинки. Всі примірники автореферату підписуються автором на обкладинці. 10.6. Електронний варіант автореферату дисертації Слід враховувати, що до спецради здобувачем наукового ступеня подається також електронний варіант тексту автореферату дисертації у двох примірниках (на двох гнучких магнітних дисках (ГМД) — дискетах розміром 3,5 дюйма у вигляді файла з ім'ям aref.rtf, структура якого повністю відповідає друкованому варіанту автореферату, включаючи обкладинку. Автореферат подається у вигляді файла формату Word for Windows (версія 6.0 або 7.0). ВАК України розроблене програмне забезпечення для формування банку даних про докторські та кандидатські дисертації. Тому відповідним чином мають бути сформовані електронні варіанти документів атестаційних справ, зокрема і згаданий файл aref.rtf. Його треба готувати так. Шрифт Times New Roman Cyr Розмір шрифту 12 пунктів Відстань між рядками 1,5 інтервала Параметри сторінки формат А4 Розташування книжне Верхнє, нижнє і ліве поле 20 мм Праве поле 10 мм Рисунки і допоміжні зображення в авторефераті можуть бути виготовлені у вищезгаданому форматі. Якщо це неможливо, то їх можна не наводити. Працюючи над авторефератом, слід пам'ятати, що його електронний варіант є складовою електронних варіантів матеріалів документів атестаційних справ, які надсилаються до ВАК України. При підготовці електронного варіанта автореферату слід керуватися "Інструкцією про порядок підготовки та подання електронних варіантів матеріалів атестаційних справ". ПОРЯДОК ЗАХИСТУ ДИСЕРТАЦІЇ Процес підготовки дисертації до захисту включає такі етапи: 1) попередню експертизу дисертації в організації, де вона виконувалась або до якої було прикріплено здобувача (так званий передзахист); 2) написання автореферату дисертації; 3) подання дисертації до спеціалізованої вченої ради; 4) друкування і розсилання автореферату; 5) підготовку здобувача до захисту дисертації; 6) процедуру прилюдного її захисту. Кожний із цих процесів має свою специфіку і визначений відповідними вимогами Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань ВАК України (1997 p.). 11.1. Попередня експертиза дисертації (передзахист) Завершена і відповідним чином оформлена дисертація подається на попередню експертизу в організацію, де вона виконувалась або до якої було прикріплено здобувача. Висновок установи, в якій виконано дисертацію, є першою і дуже важливою її експертизою з точки зору відповідності дисертації вимогам Порядку. Для одержання висновку щодо дисертації здобувач повинен подати відповідну заяву ректору (директору) установи. До заяви додаються три примірники дисертації та три надрукованих примірники автореферату дисертації. Керівник установи визначає порядок розгляду і обговорення дисертаційної роботи на рівні семінару чи розширеного засідання кафедри (відділу), при цьому призначаються рецензенти і встановлюються строки надання висновку. Дисертацію розглядають на засіданні кафедри вищого навчального закладу, відділу, лабораторії науково-дослідної установи та ін. На кафедру подаються: дисертація, основні публікації здобувача з теми дослідження, первинні документи, що відбивають процес експериментальної чи дослідної роботи, акти про впровадження. Керівник семінару або завідувач кафедри (відділу) готує у встановленому порядку розпорядження по установі. У ньому визначається коло наукових працівників, які обов'язково мусять узяти участь в обговоренні роботи, призначається комісія для складання висновку, вчений секретар засідання, вказуються рецензенти роботи, час і місце проведення засідання і т. ін. Для проведення попередньої експертизи поданої дисертації, визначення її наукової і практичної цінності, повноти відображення її результатів у публікаціях здобувача призначаються 3—4 рецензенти з числа докторів і кандидатів наук зі спеціальності, їхні рецензії видаються здобувачеві за 10 днів до обговорення дисертації. Кожна рецензія повинна містити однозначний висновок: рекомендувати дисертацію до захисту або не рекомендувати. Одночасно призначається комісія з підготовки висновку щодо дисертації на основі матеріалів, які є у розпорядженні організації, за місцем її виконання. Такими матеріалами є текст дисертації, основні публікації, довідки про впровадження, висновок щодо дисертації (якщо вона виконана в сторонній установі), відгуки рецензентів та інші необхідні матеріали. До комісії для складання зазначеного висновку обов'язково входять керівник засідання, рецензенти роботи і вчений секретар, а при необхідності ще й інші фахівці. Якщо в установі функціонує спецрада для захисту дисертацій зі спеціальності, за якою підготовлено дисертацію, то необхідно запросити на засідання семінару, спецради або кафедри (відділу) членів цієї ради з метою детального ознайомлення їх з дисертацією. Відповідне розпорядження підписується ректором (директором) установи і доводиться до відома всіх названих у ньому фахівців під розпис на одному з примірників розпорядження. Попередня експертиза поданої дисертації на кафедрі здійснюється в такій послідовності: • здобувач викладає суть та основні положення дисертації (тривалість доповіді для кандидатської дисертації — не більше 20—ЗО хвилин, для докторської — не більше 35— 40 хвилин); • питання до здобувача щодо змісту дисертації, на які йому необхідно відповісти; • виступи рецензентів; • виступи присутніх; • відповіді здобувача на зауваження, пропозиції і побажання рецензентів; • виступи присутніх на засіданні; • підсумки дискусії. Потім затверджується висновок щодо обговорюваної дисертації. Висновок приймається відкритим голосуванням простою більшістю голосів присутніх на засіданні і оформляється у формі витягу з протоколу засідання кафедри (міжкафедрального семінару, лабораторії, відділу) з висвітленням процесу розгляду. У протоколі засідання вказуються: • номер протоколу, дата засідання і назва кафедри (лабораторії, відділу, організації), де обговорювалася дисертація, прізвище, ім'я та по батькові рецензентів із зазначенням наукового ступеня і вченого звання; • ким і коли була затверджена тема дисертації. • процес обговорення дисертації. Висновок є резолютивною частиною витягу з протоколу, в якому вказується прізвище, ім'я та по батькові здобувача, назва дисертації, шифр і назва спеціальності, науковий ступінь, на здобуття якого представлено дисертацію, ким і коли була затверджена тема дисертації. Крім того у висновку подаються: 1. Актуальність теми (проблеми) та Ті зв'язок з планами наукових робіт установи. Тут коротко й аргументовано викладається актуальність завдання чи проблеми, що вирішується, для тієї чи іншої галузі промисловості, соціальної сфери та ін. Наводиться перелік повних назв виконаних науково-дослідних робіт з номерами їх державної реєстрації, на основі яких підготовлено дисертацію. Слід зазначити рівень участі дисертанта у виконаних роботах (виконавець, відповідальний виконавець, керівник і т. ін.). Якщо виконана наукова робота була складовою якоїсь державної або галузевої наукової програми, то треба обов'язково навести шифр і назву програми. 2. Формулювання наукового завдання (проблеми), нове вирішення якого отримано в дисертації. У кандидатській дисертації формулюється наукове завдання, в докторській — наукова проблема. Формулювання наукового завдання викристалізовується із сукупності нових наукових положень, одержаних автором у дисертації і винесених на захист. Треба завжди звертати особливу увагу на те, щоб не підмінювалися отримані в роботі нові наукові положення новими прикладними результатами. Необхідно чітко формулювати, яка наукова проблема (або завдання) вирішена, у чому саме полягає її вирішення і для чого використовується це вирішення в прикладному (практичному) плані. Це й буде тією головною формулою дисертації, за яку присуджується науковий ступінь. 3. Наукові положення, розроблені особисто дисертантом, та їх новизна. Кожне отримане нове наукове положення формулюється конкретно і чітко у вигляді наукового результату, при цьому обов'язково підкреслюється, в чому саме є новизна порівняно з раніше відомими науковими результатами. При формулюванні цього положення найчастіше трапляється така помилка, коли воно лише констатується, а сутність новизни не розкривається. Новим науковим положенням, наприклад, може бути розкрита природа явища, закономірність, встановлена особливість, механізм, аналітична або статистична залежність, розроблена модель і т. ін. Новий науковий результат є базою (основою) визначення того, чому треба вирішувати ті чи інші прикладні питання саме так, а не інакше. 4. Обґрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і рекомендацій, які захищаються. Тут необхідно показати і переконати фахівців у тому, що сформульовані наукові положення, висновки і рекомендації достовірні, що вони відповідають об'єктивній реальності. Тобто, треба довести, що всі отримані результати не помилкові і що дисертант не видає бажане за дійсне. Це означає, наприклад, що треба продемонструвати коректність використання фундаментальних наук у вирішенні прикладних проблем, показати, наскільки правильними та достатніми є дані експериментальних досліджень і т. д. 5. Наукове та практичне значення роботи. Наукове значення роботи викладають так, щоб показати роль одержаних нових наукових положень у розвитку того чи іншого наукового напрямку або проблеми (у якісному та кількісному відношенні, за повнотою та глибиною пізнання явищ, механізмів взаємодії і т. ін.). Практичне значення роботи доводиться чіткими і конкретними (буквально за пунктами) відповідями на питання, що дає виконана робота для практики (нові способи, технології, пристрої, машини і т. ін.). 6. Використання результатів роботи. У висновку наводяться відомості та дані щодо впровадження наукових і прикладних результатів роботи в галузі або в інші види практичної людської діяльності країни. Зазначається, в чому і як виявилося це використання, що, де і коли при цьому отримано в технічному, економічному, соціальному або екологічному плані. Слід зазначити, що на момент захисту дисертації не обов'язково, щоб усі прикладні результати підготовленої дисертації були реалізовані на практиці. Достатність упровадження результатів роботи на момент її захисту визначає спеціалізована вчена рада, котра приймає роботу для попереднього розгляду і вирішує питання щодо можливості її захисту. В окремих випадках спеціалізована вчена рада може прийняти роботу до захисту і без будь-якої апробації її результатів на практиці. Це стосується тих робіт, які відкривають нові перспективні напрями наукового пізнання і являють собою значний теоретичний внесок у їхній розвиток. 7. Повнота викладення матеріалів дисертації в публікаціях та особистий внесок у них автора. Згідно з вимогами ВАК України основні наукові і прикладні результати роботи мають бути опубліковані у фахових наукових виданнях, перелік яких затверджує ВАК. Тому необхідно з урахуванням вимог чинних стандартів навести перелік таких публікацій, вказуючи при цьому всіх співавторів, чітко, коротко і конкретно вказати, що саме в даній роботі належить особисто авторові дисертації, яка захищається. Не можна подавати особистий внесок автора лише вказуючи відсоток тексту, який написано ним особисто. Наприклад, неприпустимо писати: "У цій статті 65 % результатів отримано автором". На завершення переліку праць роблять висновок щодо повноти відображення основних результатів дисертації в публікаціях. Спеціалізовані вчені ради можуть приймати до захисту дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук за наявності не менше 3 публікацій у наукових фахових журналах, а також в інших періодичних наукових фахових виданнях України (їх перелік затверджує ВАК України) та інших країн, причому в галузях природничих і технічних наук за висновком спеціалізованої вченої ради при прийнятті дисертації до захисту до цієї мінімальної кількості замість однієї статті може бути долучене одне авторське свідоцтво на винахід або один патент, які безпосередньо стосуються наукових результатів дисертації. Апробація матеріалів дисертації на наукових конференціях, конгресах, симпозіумах, семінарах, у школах тощо є обов'язковою. Причому необхідно звернути увагу на те, що будь-які друковані матеріали (тези, доповіді тощо) конференцій, конгресів, симпозіумів, семінарів, шкіл тощо є свідченням апробації дисертаційної роботи і належать до опублікова- них праць, які додатково відображають наукові результати дисертації. Обов'язковою вимогою до наукових публікацій здобувачів є наявність в одному випуску (номері) журналу (або іншого друкованого видання) не більше однієї статті здобувача за темою дисертації. 8. Оцінка мови та стилю дисертації. Дисертація та автореферат мають бути написані грамотно, а стиль викладу в них матеріалів досліджень, наукових положень, висновків і рекомендацій — забезпечувати легкість і доступність їх сприйняття. Написані неграмотно, неохайно оформлені дисертації до захисту не приймаються. 9. Відповідність змісту дисертації спеціальності, за якою вона подається до захисту, а також паспорту спецради. ВАК України затвердив паспорти кожної спеціальності, в яких досить чітко і однозначно вказано відповідні напрями досліджень. Неправильне визначення спеціальності, за якою виконано дисертацію, а також паспорта спецради призводить до цілої низки труднощів у процесі її експертизи, починаючи від подання до захисту і закінчуючи розглядом на експертній раді ВАК України. Це може бути причиною відмови у видачі диплома. 10. Рекомендація дисертації до захисту. Тут робиться однозначний висновок у цілому щодо відповідності або невідповідності роботи, що розглядається, вимогам Порядку і дається рекомендація щодо можливості подання її до спеціалізованої вченої ради для попереднього розгляду і захисту. При цьому наводяться результати відкритого голосування учасників семінару чи розширеного засідання кафедри (відділу) із зазначенням кількості осіб, які подали голоси "за" або "проти" такої рекомендації. Необхідно зазначити, що навіть при негативному висновку установи, де виконана робота, дисертант має право подати роботу в установленому порядку до спеціалізованої вченої ради. Якщо у висновку установи, де виконана робота, вказується, що дисертант привласнив і використав чужі матеріали досліджень, тобто виявлено плагіат, то така дисертація спеціалізованою вченою радою не приймається навіть для попереднього розгляду. Висновок установи, в якій виконано дисертацію, є практично єдиним документом, в якому зазначаються такі аспекти, як творчий шлях здобувача в науці, його участь у вирішенні поставлених перед колективом наукових і практичних завдань, особистий внесок до публікацій, виконаних у співавторстві, ступінь його наукової зрілості, результати впровадження наукових досягнень у практику, їхня значущість для народного господарства та ін. Крім того, цей висновок має містити відповідь на ті запитання стосовно дисертації, які поставлені в інших офіційних відгуках на дисертацію. Витяг з протоколу засідання кафедри, що містить висновок, підписується завідувачем кафедри (керівником семінару, лабораторії, відділу), як правило, доктором наук, а також ученим секретарем із зазначенням їх наукових ступенів і вчених звань. Протокол зберігається у звітній документації факультету чи відповідної кафедри (відділу) або у відділі аспірантури. Висновок затверджується керівником установи — ректором (директором) або проректором (заступником директора) з наукової роботи, які несуть персональну відповідальність за якість, об'єктивність і строки підготовки висновку. Висновок (у двох примірниках) засвідчується печаткою. Він видається здобувачеві не пізніше двох місяців від дня подання на попередню експертизу кандидатської дисертації та не пізніше трьох місяців — докторської дисертації. Термін чинності висновку — 1 рік, тому він обов'язково датується. Отримавши рішення кафедри (лабораторії, відділу) про рекомендацію дисертації до захисту, здобувач допрацьовує її згідно з зауваженнями, пропозиціями, побажаннями членів кафедри. Рада приймає дисертацію до попереднього розгляду за наявності документів за таким переліком, встановленим ВАК. 1. Заява здобувача на ім'я голови спеціалізованої вченої ради з проханням прийняти дисертацію до розгляду (1 прим.), в якій необхідно зазначити, чи вперше захищається ця дисертація. 2. Особистий листок з обліку кадрів з відомостями, чинними на час прийняття дисертації до захисту, з фотокарткою, засвідчений відділом кадрів за основним місцем роботи печаткою установи (2 прим.). 3. Засвідчені копії дипломів про вищу освіту та про наукові ступені (вчені звання) (2 прим.). У разі зміни здобувачем прізвища додається нотаріально завірена копія документа про зміну прізвища. 4. Засвідчене підписами і печаткою про складені кандидатські іспити за формою, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999 № 309 "Про затвердження Положення про підготовку науково-педагогічних і наукових кадрів" (для здобувачів наукового ступеня кандидата наук) або засвідчене підписом і печаткою установи посвідчення за формою, яка діяла на час складання кандидатського іспиту. 5. Автореферат захищеної здобувачем дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата наук (для докторських дисертацій). 6. Висновок установи, в якій виконувалася дисертація чи до якої був прикріплений здобувач, із зазначенням, коли і ким була затверджена тема дисертації (2 прим.). 7. Перераховані в авторефераті монографії, брошури, описи авторських свідоцтв (копії), статті (відбитки або копії), тексти депонованих та анотованих у журналах рукописів наукових праць, тези доповідей (копії) (в 1 прим.). Питання щодо необхідної кількості примірників друкованих праць здобувача вирішує спецрада. Члени спецради — фахівці зі спеціальності, за якою подано дисертацію, та офіційні опоненти повинні мати змогу ознайомитися з цими працями. Друковані праці здобувача до ВАК разом із атестацій-ною справою не надсилаються, але зберігаються і подаються до ВАК у разі необхідності. 8. Дисертація, оформлена згідно з вимогами, які викладеш в "Основних вимогах до дисертацій та авторефератів дисертацій", за кількістю примірників, необхідних для передачі на зберігання до Національної бібліотеки України їм. В. Вер-надського, до бібліотеки установи, де створено спеціалізовану вчену раду, для відправлення опонентам та провідній установі (організації). Другий примірник дисертації подається у незброшурова-ному вигляді для передачі до Українського інституту науково-технічної та економічної інформації (УкрІНТЕІ). Всі примірники дисертації мають бути підписані автором на титульному аркуші дисертації. 9. Автореферат дисертації, оформлений згідно з вимогами ВАК, у двох примірниках. Перший примірник автореферату подається в двох ідентичних обкладинках. Всі примірники автореферату підписуються автором на обкладинці. Після рекомендації дисертації до захисту її автореферат на обкла- динці підписується ученим секретарем спеціалізованої вченої ради, а потім здається до друку. 10. Відзив наукового керівника (наукового консультанта), засвідчений печаткою установи, в якій він працює. 11. Файл з текстом автореферату. Ім'я файла aref.rtf. (2 прим, на двох дискетах). 12. Чотири поштові картки з марками і вказаними адресами здобувача (2 картки) та спецради (2 картки). На зворотному боці поштових карток у верхньому куті пишуть прізвище, ім'я, по батькові здобувача, галузь науки та науковий ступінь, на який він претендує. 13. Примірник захищеної кандидатської дисертації (для здобувачів наукового ступеня доктора наук). 14. Згода державного атестаційного органу країни, громадянином якої є здобувач наукового ступеня, на захист його дисертації в Україні (для громадян країн СНД). Позитивне рішення щодо прийому дисертації до захисту приймається за дотримання двох умов: 1) її зміст відповідає спеціальності, за якою спеціалізованій вченій раді дозволяється приймати дисертації до захисту; 2) основні результати дисертаційного дослідження досить повно висвітлено в наукових фахових виданнях. Спеціалізована вчена рада приймає кандидатську дисертацію до захисту не пізніше ніж через два місяці від дня подання здобувачем усіх необхідних документів, і через три місяці — докторську дисертацію. Крім того, спецрада приймає до захисту докторську дисертацію не раніше ніж через два місяці, а кандидатську — не раніше ніж через місяць з дня розсилання виготовлювачами обов'язкових примірників видань, в яких опубліковано праці здобувача, що відображають основні результати дисертації. Рада доручає комісії з числа членів ради (фахівцям за профілем дисертації) подати висновок про науковий рівень дисертації, відповідність її спеціальності та профілю ради, про кількість і обсяг публікацій, повноту викладу основних результатів у друкованих працях та особистий внесок здобувача. Висновок комісії має бути чітким, конкретним і віддзеркалювати такі аспекти роботи в наведеній нижче послідовності. 1. Актуальність роботи (теми). 2. Новизна наукових положень і результатів, отриманих особисто здобувачем і поданих на захист. 3. Обґрунтованість і достовірність результатів, висновків і рекомендацій. 4. Практичні результати роботи, їх рівень і сутність використання (впровадження). 5. Повнота викладення наукових і практичних результатів дисертації в опублікованих роботах; особистий внесок дисертанта в публікаціях; кількість публікацій, їх обсяг і рівень видання. 6. Відповідність дисертації обраній спеціальності та профілю спеціалізованої вченої ради. 7. Відповідність дисертації вимогам п. 12 або п. 13 "Порядку". 8. Рекомендовані офіційні опоненти та провідна установа з дисертації. 9. Перелік адрес для розсилання авторефератів (у частині, визначеній спецрадою). При цьому підкреслюється, що автореферат відповідає змістові дисертації і може в поданому вигляді бути надрукованим. Висновок підписується всіма членами комісії. В разі необхідності комісія може залучати до підготовки проекту висновку фахівців кафедр (лабораторій, відділів) даної організації чи інших наукових установ. Комісія призначає фахові семінари для апробації дисертації. Попередній розгляд кандидатської дисертації у раді не повинен тривати більше двох місяців, а докторської — більше трьох місяців. При розгляді докторської дисертації комісія ради визначає, якою мірою в ній використані матеріали й висновки кандидатської дисертації здобувача. Слід пам'ятати, що матеріали кандидатської дисертації можуть використовуватися лише в оглядовій частині докторської дисертації. Положення та результати, які виносилися здобувачем на захист кандидатської дисертації, не можуть виноситися на захист докторської дисертації. Рада приймає дисертацію до захисту й призначає офіційних опонентів та провідну установу. Спецрада призначає для захисту дисертації офіційних опонентів із числа компетентних учених зі спеціальності, за якою подано дисертацію. Відповідність спеціальності дисертації і спеціальності офіційного опонента визначається шифром і назвою спеціальності, наявністю наукових <ираць (монографій чи статей) опонента за спеціальністю дисертації, надрукованих у фахових виданнях протягом останніх п'яти років. Крім того, слід враховувати, яким чином трансформувалася спеціальність, за якою захищав дисертацію опонент, а також факт присвоєння опонентові вченого звання за спеціальністю поданої до захисту дисертації. Офіційний оппонент повинен глибоко знати проблему, над якою працював дисертант і результат якої йому належить оцінити. Одним з показників цього є посилання здобувача в дисертації та авторефераті на ідеї, положення, публікації опонента. Для розгляду докторської дисертації призначають трьох офіційних опонентів — докторів наук, причому тільки один з них може бути членом спецради, де відбувається захист, або співробітником установи, в якій створено спецраду. Для розгляду кандидатської дисертації призначають двох офіційних опонентів, один з яких повинен бути доктором наук, а другий — доктором або кандидатом наук, причому тільки один з них може бути членом ради, де відбувається захист, або співробітником установи, в якій створено цю спеціалізовану раду. Офіційними опонентами призначаються співробітники різних організацій, компетентні вчені зі спеціальності, за якою подано дисертацію, щоб забезпечити незалежність експертизи. Слід враховувати, що офіційними опонентами не можуть бути члени президії та працівники апарату ВАК, голови, заступники голів, вчені секретарі рад, в яких розглядають дисертацію, наукові керівники, співавтори опублікованих праць здобувача, співробітники провідної установи, ректори і проректори вищих навчальних закладів, керівники організацій та їхні заступники, співробітники тих підрозділів, де виконувалася дисертація, де працює здобувач або де проводились науково-дослідні роботи, замовником яких є здобувач. Офіційний опонент на основі вивчення дисертації та праць, опублікованих за темою дисертації, подає до ради відзив, в якому встановлюються актуальність обраної теми, ступінь обґрунтованості наукових положень, висновків і рекомендацій, сформульованих у дисертації, їх достовірність і новизна, повнота викладу в опублікованих працях, а також відповідність дисертації Порядку присудження наукових ступенів і присвоєння вчених звань. Офіційний опонент відповідає за об'єктивність та якість підготовленого ним відзиву. Крім офіційних опонентів рада визначає провідну установу, що входить до переліку ВАК, відому своїми досягненнями зі спеціальності, за якою подано дисертацію. Провідною не може бути установа, де виконувалася дисертація, працює здобувач, науковий консультант чи науковий керівник. Провідна установа надає відзив про дисертацію на основі її колективного розгляду і обговорення, в якому відображається важливість для науки й народного господарства одержаних автором дисертації результатів, а також висловлюються рекомендації щодо їх використання. Проект відгуку обговорюється на засіданнях учених (науково-технічних) рад провідних установ або на засіданнях наукових підрозділів. Відгук провідної установи підписує доктор наук із відповідної спеціальності — штатний працівник провідної установи, який не повинен бути членом ради, де відбувається захист дисертації, і затверджує керівник провідної установи. Копії письмових відгуків опонентів і провідної установи спецрада видає здобувачеві не пізніше 10 днів до захисту дисертації. Захист дисертації відбувається за наявності позитивних відгуків офіційних опонентів та провідної установи. За бажанням здобувача спецрада може призначити захист дисертації у випадку, якщо надійшло кілька негативних відгуків. Як правило, на цьому засіданні спецради визначається і дата захисту відповідно до існуючої черги та плану роботи ради. Рішення ради про прийняття дисертації до захисту вважається позитивним, якщо за нього в результаті відкритого голосування висловилася проста більшість членів ради, що брали участь у засіданні. Після прийняття дисертації до захисту спецрадою надсилається до ВАК повідомлення про захист дисертації (рис. 11.1). Повідомлення про захист докторських і кандидатських дисертацій публікується відповідно у "Бюлетені Вищої атес-таційної комісії України" і додатку до цього "Бюлетеня" — "Науковий світ". Повідомлення мають бути подані безпосередньо редакції або надіслані рекомендованим листом за формою згідно з нормативними документами ВАК України разом з копією платіжного доручення або квитанцією про поштовий переказ вартості публікації. Банківські реквізити бюлетеня: р/р № 26001200002148 в Київській міській дирекції Укр-соцбанку (01005, м. Київ, вул. Димитрова, 3), МФО 322012, код 24919162. Саме дата подання повідомлення вважається датою прийняття дисертації до захисту. Захист докторської дисертації може відбутися лише через один місяць після опублікування відповідного повідомлення в "Бюлетені Вищої атестаційної комісії України". Захист кандидатської дисертації може проводитися не раніше, ніж через один місяць після опублікування відповідного повідомлення в журналі "Науковий світ". Остаточна дата захисту дисертації призначається спецрадою після публікації повідомлення. Наукового керівника вказують лише здобувачі кандидатського ступеня. Здобувачі докторського ступеня вказують тре- Вищій атестаційній комісії України Читайте також:
|
|||||||||||||||
|