Відшкодування шкоди, завданої незаконними діями органу дізнання, попереднього слідства, прокуратури або суду

Відповідальність за шкоду, завдану органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування

Шкода, що відшкодовується фізичній особі, яка потерпіла від злочину, якщо заподіювач шкоди не встановлений або отри мати належне з нього неможливо

12) створення загрози життю, здоров'ю чи майну особи;

13) інші спеціальні випадки відшкодування шкоди

Особливість цього делікту полягає в суб'єктному складі: заподіювачами шкоди виступають органи державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування.

Незаконними можуть бути дії як колегіальних органів, так і конкретних посадових осіб, які зумовили настання шкоди наприклад, безпідставна відмова у реєстрації юридичної особи, незаконна заборона підприємницької діяльності, незаконне стягнення штрафу, незаконне видання акта, що порушує права громадян тощо).

У разі завдання шкоди будь-яким із цих органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим чи органів місцевого самоврядування (дія посадової (службової) особи при виконанні нею службових обов'язків вважається дією самого органу) громадянинові або юридичній особі, вона відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим, органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Законодавець встановлює особливі правила відповідальності за шкоду, заподіяну фізичній особі актами влади у сфері специфічної діяльності органів дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду.

У ст. 1176 ЦК встановлені особливі умови відповідальності за шкоду, яка заподіяна фізичній особі незаконними діями правоохоронних органів. Ця шкода відшкодовується державою в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб цих правоохоронних органів.

До цих незаконних дій законодавець відносить наступні:

· незаконне засудження;

· незаконне притягнення до кримінальної відповідальності;

· незаконне застосування як запобіжного заходу тримання
під вартою або підписки про невиїзд;

· незаконне затримання;

· незаконне накладання адміністративного стягнення у ви
гляді арешту чи виправних робіт.

Заподіяна фізичній особі цими незаконними діями шкода відшкодовується державою незалежно від вини правоохоронних органів.

Винятком є положення, зазначене у ч. 5 ст. 1176 ЦК, згідно з яким шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок постановления судом незаконного рішення в цивільній справі, відшкодовується державою в повному обсязі в разі встановлення в діях судді (суддів), які вплинули на винесення незаконного рішення, складу злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили.

Водночас, на відміну положень Закону "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду", шкода, завдана такими діями правоохоронних органів, як незаконне проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, відсторонення від роботи (посади), незаконне проведення оперативно-розшукових дій та інших дій, підлягає відшкодуванню на загальних підставах (статті 1166, 1172 ЦК).

Право на відшкодування шкоди виникає у громадянина у випадках:

· постановления судом виправдувального вироку;

· скасування судом незаконного вироку суду;

· закриття кримінальної справи за відсутністю події злочину,
за відсутністю у діяннях складу злочину або недоведеності участі
обвинуваченого у вчиненні злочину;

· закриття провадження у справі про адміністративне пра
вопорушення.

Закриття кримінальної справи на підставі нереабілітуючих обставин (амністія чи помилування, закінчення строку давності притягнення до кримінальної відповідальності, примирення з потерпілим, перекваліфікація злочину на менш тяжкий), зменшення покарання не дає права на відшкодування шкоди.

Не має права на відшкодування шкоди особа, яка шляхом самообману перешкоджала з'ясуванню істини і цим сприяла проведенню стосовно неї незаконних дій, зазначених у ст. 1172 ЦК. Не може вважатися самообмовою відмова від дачі показань. Якщо вироком суду засвідчено, що самообмова мала місце внаслідок застосовування до особи незаконних методів проведення слідства (фізичного чи психічного насильства), то заподіяна такій особі шкода підлягає відшкодуванню.

Відповідно до ст. З Закону "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду" громадянину відшкодовуються:

· заробіток та інші доходи, які він втратив внаслідок неза
конних дій;

· майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки за
ними, цінні папери та відсотки за ними, частка у статутному
фонді господарського товариства, учасником якого був грома
дянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї
частки, інші цінності), конфісковане або звернене в дохід
держави судом, вилучене органами дізнання чи досудового слід
ства, органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяль
ність, а також майно, на яке накладено арешт;

· штрафи, стягнуті на виконання рішення суду, судові
витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

· суми, сплачені громадянином у зв'язку з наданням йому
юридичної допомоги;

· моральна шкода.

Відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії правоохоронних органів завдали моральних втрат громадянину, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відшкодування шкоди проводиться за рахунок коштів державного бюджету.

Якщо громадянин був позбавлений військових, наукових або інших звань, а також державних нагород, йому поновлюються звання і повертаються нагороди.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Рятування здоров'я та життя фізичної особи, майна фізичної або юридичної особи (Ст. 1161-1162 ЦК).	\|	Відповідальність за шкоду, завдану особами з пороками волі

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.