• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция

Тема 9. ОБЛІК ДОХОДІВ, ВИТРАТ І ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ

9.1 Облік доходів згідно МСБО 18 “Доходи”

У “Концептуальній основі складання та подання фінансових звітів” дохід розглядається як збільшенні економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді надходження збільшення активів чи зменшення зобов'язань, які приводять до збільшення власного капіталу окрім випадків, пов'язаних із внесками учасників капіталу. Визначення доходу включає дохід від основної та дохід від інших операцій.

Дохід від реалізації товарів (продукції) повинен визнаватися у разі задоволення усіх умов, які наведені нижче:

– підприємство передало покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на товар;

– підприємство більше не бере участі в управлінні у тому ступені, який, як правило пов'язаний з правом власності, і не контролює продані товари;

– сума доходу може бути достовірно виміряна;

– існує ймовірність надходження економічних вигод, пов'язаних з операцією, на підприємство;

– витрати, які були або будуть понесені у зв'язку з операцією, можуть бути достовірно виміряні.

Головним питанням в обліку доходу є визначення моменту визнання доходу. З цього приводу МСБО 18 акцентує увагу на таких аспектах:

– вимірювання доходу;

– визначення критеріїв визнання доходу;

– умови задоволення цих критеріїв.

За МСБО 18 "Дохід", дохід повинен включати тільки валові економічні вигоди, які отримані та підлягають отриманню підприємством. Валове надходження має місце тоді, коли капітал зростає за рахунок отриманого прибутку, а не за рахунок внесків учасників. З суми доходу виключають: суми податків, що утримуються за дорученням держави; суми, отримані на користь інших третіх осіб.

Сума доходу обліковується за ринковою вартістю товару, тобто з врахуванням наданих покупцю знижок. Визнання доходу продавцем супроводжується проводкою:

Дт рах. “Рахунки до отримання”

Кт рах. “Дохід від продажу”

Необхідно зазначити, що торговельні знижки і знижки з обсягу:

– не відображаються на рахунках обліку;

– ніколи не показуються у звітності.

Якщо підприємство застосовує метод ціни “брутто” в обліку знижок за дострокову оплату (знижка за дострокову оплату визнається на рахунках, коли платіж отримано в межах переводу дії знижки), сума знижки не вираховується безпосередньо з доходу від продажу, а відображається на окремому контрарному рахунку до рахунку “Дохід від продажу” і у Звіті про прибутки і збитки вираховується із валових продаж для розрахунку “нетто” доходу від продажу. Надалі, при використанні покупцем тільки частини знижки, різниця обліковується на рахунку “Втрачена знижка за дострокову оплату”, і розглядається як стаття інших доходів.

Приклад. Продавець здійснив продаж товару на суму $20000 на умовах надання знижки за дострокову оплату (2% від суми продажу за умови оплати протягом 10 днів від дати виставлення рахунку). Покупець здійснив оплату товару так: $8000 сплатив у період дії знижки; $12000 після завершення періоду дії знижки.

А) Метод ціни “брутто”

1. Продаж $20000

Дт рах. “Рахунки до отримання” 20000

Кт рах. “Дохід від продажу” 20000

2. Платіж $8000, отриманий в період дії знижки

Дт рах. “Каса” 7840

Дт рах. “Знижка за дострокову оплату” 160

Кт рах. “Рахунки до отримання” 8000

3. Платіж $12000, отриманий після періоду дії знижки

Дт рах. “Каса” 12000

Кт рах. “Рахунки до отримання” 12000

Б) Метод ціни “нетто”

1. Продаж $20000

Дт рах. “Рахунки до отримання” 19600

Кт рах. “Дохід від продажу” 19600

2. Платіж $8000, отриманий в період дії знижки

Дт рах. “Каса” 7840

Кт рах. “Рахунки до отримання” 7840

3. Платіж $12000, отриманий після періоду дії знижки

Дт рах. “Рахунки до отримання” 240

Кт рах. “Втрачена знижка

за дострокову оплату” 240

Дт рах. “Каса” 12000

Кт рах. “Рахунки до отримання” 12000

Дохід від продажу зменшується також на суми повернених товарів від покупців. Повернення і оцінка товарів відображається в обліку так:

Дт рах. “Повернення та оцінка реалізованих товарів”

Кт рах. “Каса (Рахунки до отримання)”

Податки, які утримуються під час продажу, відображаються на рахунках бухгалтерського обліку за одним із двох варіантів (табл. 9.1.)

Таблиця 9.1.

Бухгалтерські проводки

Порядок визнання доходу та витрат у фінансовій звітності подано у таблиці 9.2.

Таблиця 9.2.

Порядок визнання доходу та витрат у фінансовій звітності

Примітка: у таблиці подано найтиповіші приклади кореспонденції рахунків.

9.2. Міжнародна практика обліку виробничих витрат за методом “витрати-випуск”

Згідно з нормами Міжнародного комітету з бухгалтерських стандартів, Міжнародної спілки бухгалтерів та Четвертої Директиви Європейського Економічного співтовариства за кордоном широко застосовується практика визначення фінансових результатів підприємств, фермерських господарств, підприємців, що здійснюють індивідуальну трудову діяльність та інших за методом “витрати-випуск”. Цей метод є одним з основних положень, характерних для Міжнародної системи обліку. Його суть полягає у порівнянні випуску продукції відповідної господарської одиниці з її витратами на постачання, виробництво та реалізацію. Автор цього методу є В. Леонт’єв, який у 1973 році одержав за його реалізацію Нобелівську премію.

Розглянемо основні принципи вказаного методу та особливості обліку виробничих витрат.

Моментом реалізації є передача власності на продукцію незалежно від оплати. Для визначення випуску продукції (Q_в.п.) до обсягу реалізації (Q_р.) додають залишки незавершеного виробництва (З_н.в.) і готової продукції на кінець звітного періоду (ГП_к.п.), а також обсяг виробництва для власних потреб (Q_вл.п.):

Q_в.п. = Q_р. + З_н.в. + ГП_к.п. + Q_вл.п. (9.1.)

Собівартість проданої продукції розраховується як сума закупівель, витрат з виробництва власних і зі сторони, а також початкових залишків сировини та матеріалів з врахуванням кінцевих залишків сировини та матеріалів.

У собівартість закупівель входять витрати на придбання зі сторони сировини, матеріалів, напівфабрикатів, палива, енергії тощо.

Важливою особливістю обліку виробничих витрат є їх відображення як у фінансовій так й у виробничій бухгалтерії. У фінансовій бухгалтерії облік ведеться тільки за економічними елементами з поділом витрат на виробниче споживання та знову створену вартість, тобто ведеться кошторисна бухгалтерія.

До складу витрат на виробниче споживання входять вартість витрачених сировини та матеріалів, а також витрати зі сторони.

Елементами знову створеної вартості відповідно до рекомендацій ООН є:

– заробітна плата з відрахуванням на соціальний захист;

– податки і такси, включені у витрати підприємства згідно з чинним законодавством;

– амортизаційні відрахування;

– відрахування на створення резервів забезпечення оборотних коштів, ризиків та витрат;

– інші експлуатаційні витрати (види діяльності, які визначено статутом підприємства: виробнича, торговельна, будівельна тощо).

В управлінській (виробничій) бухгалтерії витрати обліковують за статтями витрат, виробами, новими технологіями, зонами реалізації та іншими позиціями, за якими приймаються управлінські рішення. Під час обчислення собівартості експлуатаційні витрати коригують на зміни залишків незавершеного виробництва.

Показники собівартості та експлуатаційних фінансових результатів, сформовані у фінансовій та управлінській бухгалтеріях, мають бути ідентичними.

9.3. Відображення витрат, доходів і фінансових результатів у системі рахунків Англосаксонської та Європейської системи обліку

Більшість промислових підприємств країн Англосаксонської групи використовують інтегровану систему обліку, яка передбачає отримання інформації для зовнішніх і внутрішніх користувачів в межах однієї системи рахунків. Це досягається через вмонтування рахунків виробничого обліку в загальну систему рахунків, в результаті чого вони кореспондують з рахунками фінансового обліку. Інтегрована система обліку базується на безперервному обліку запасів. В основу виділення рахунків для обліку витрат підприємства в Англосаксонській системі обліку покладено функціональну ознаку. Для цього використовуються рахунки “Виробництво”, “Виробничі накладні витрати”, “Витрати на збут” і “Загальні адміністративні витрати”. На перших двох рахунках відображаються витрати, пов'язані з виробництвом. Прямі виробничі витрати відображаються безпосередньо на рахунку “Виробництво”, а непрямі накопичуються на рахунку “Виробничі накладні витрати”, а наприкінці звітного періоду списуються на рахунок “Виробництво” і розподіляються поміж об'єктами калькулювання.

Витрати підрозділів, які здійснюють невиробничі функції, не включаються у виробничу собівартість продукції. Ці витрати списуються на рахунок фінансових результатів у тому звітному періоді, в якому вони здійснені.

Для Континентальної (Європейської) моделі обліку характерним є виділення двох автономних систем рахунків відповідно для цілей фінансового та управлінського обліків.

У системі рахунків фінансового обліку здійснюється періодичний облік запасів, витрати групуються за елементами (матеріали, зарплата, амортизація тощо), а доходи – за видами діяльності (основна, фінансова, надзвичайна), відображаються розрахунки з дебіторами та кредиторами, визначається загальний фінансовий результат.

У системі рахунків управлінського обліку ведеться постійний облік запасів, здійснюється калькулювання собівартості продукції та облік за центрами відповідальності, визначається фінансовий результат основної діяльності підприємства.

Рахунки управлінського та фінансового обліку не кореспондують між собою. Взаємозв'язок між ними досягається за допомогою спеціальних (які відображають) рахунків (“Відображені запаси”, “Відображені витрати” тощо).

На ці рахунки несистемно (без бухгалтерських записів) переносяться дані фінансового обліку про елементи витрат і запаси, які потім перегруповуються для цілей управлінського обліку.

Протягом звітного періоду усі витрати відображаються на рахунках за елементами, а у кінці періоду списуються в дебет рахунку “Фінансові результати”. Крім того, в дебет рахунку “Фінансові результати” списуються залишки запасів на початок періоду, а з кредиту цього рахунку в дебет відповідних рахунків списуються залишки запасів на кінець періоду.

Після цього сальдо рахунку "Фінансові результати" показує чисті прибутки, а дані цього рахунку забезпечують складання “Звіту про прибутки та збитки”.

Читайте також:

1. IX. Відомості про військовий облік
2. IX. Відомості про військовий облік
3. Абсолютні та відності показники результатів діяльності підприємства.
4. Автоматизація водорозподілу на відкритих зрошувальних системах. Методи керування водорозподілом. Вимірювання рівня води. Вимірювання витрати.
5. Автоматизовані форми та системи обліку.
6. Автоматичне регулювання витрати помпових станцій
7. Акції та їх облік
8. Акції та їх облік
9. Алгоритм із застосуванням річної облікової ставки d.
10. Альтернативна вартість і незворотні витрати
11. Амортизація як джерело фінансових ресурсів підприємств
12. Аналіз витрат за центрами відповідальності.

Переглядів: 1141