• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Реалізація державної політики у сфері страхування

Формування, подальший розвиток і вдосконалення державної політики в галузі страхування здійснюється відповідно до сучасних потреб, з урахуванням наявних економічних можливостей і згідно з вимогами міжнародних угод та міжнародних організацій, до яких приєдналася й Україна. Держава сприяє цивілізованим методам інтеграції страхового бізнесу у глобальний ринок страхових послуг. З метою реалізації державної політики у сфері страхування через упровадження в Україні перевірених світовою практикою форм, видів страхування та здійснення відповідних заходів, в Україні було прийнято Програму розвитку страхового ринку України на 2001-2004 роки, затверджену постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2001р. №98. У Програмі враховано законодавче розмежування сфер діяльності страхування й загальнообов'язкового державного соціального страху­вання, передбачено шляхи реформування ринку страхування, визначено можливі напрями взаємодії та участі страховиків у обслуговуванні загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Метою реалізації Програми є:

· створення привабливого й доступного для страхувальників ринку страхових послуг, перетворення страхування в ефективну складову частину соціального захисту населення;

· усунення адміністративних бар'єрів для здійснення окремих видів страхування та створення однакових умов для всіх страховиків;

· забезпечення через страхування реальної компенсації збитків, завданих стихійним лихом, катастрофами та аваріями природного й техногенного характеру, що дасть змогу зменшити навантаження на державний та місцеві бюджети;

· збільшення інвестиційних можливостей страховиків, упровадження системи мотивацій їх інвестиційної діяльності, перетворення накопичувальних страхових резервів у надійне джерело інвестування національної економіки;

· досягнення високої конкурентоспроможності українських страховиків, приведення вітчизняного страхового ринку у відповідність із світовими стандартами.

Визначальними чинниками реформування страхового ринку України є:

· законодавчі засади, що регламентують функціонування фінансового та

· страхового ринків України;

· економічна програма, проголошена в Посланні Президента України до Верховної Ради України «Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічного і соціального розвитку на 2000 - 2004 роки»;

· стратегія інтеграції України до Європейського Союзу та Світової організації торгівлі, прийняті Україною міжнародні зобов'язання, що визначають напрями та умови гармонізованого розвитку фінансового ринку

· в Україні;

· прийнятні для України світові аналоги розвитку страхової справи, що сприяють позитивному розв'язанню проблем у цій сфері;

· власний досвід розвитку й функціонування страхового ринку.

Відповідно до Програми в основу розвитку страхового ринку України покладаються такі принципи:

· верховенство права - правове регулювання страхової діяльності;

· системність ~ узгодження заходів щодо реформування страхового ринку із заходами та планами інших галузей економіки, обґрунтування можливості запровадження обов'язкових видів страхування;

· конкурентність - держава гарантує всім страхувальникам і страховикам вільний вибір видів страхування та однакові можливості у проведенні

· діяльності;

· стабільність забезпечення сталого, надійного та привабливого ринку страхових послуг через створення державою зрозумілих та ефективних механізмів і правил його функціонування;

· обмеження присутності держави на страховому ринку - держава не втручається в діяльність страховиків, крім питань оподаткування, формування статутних капіталів, установлення правил формування, розміщення та обліку страхових резервів, контролю за платоспроможністю

· страховиків:

· мотивація діяльності страховиків і страхувальників - держава створює умови, за яких фізичні та юридичні особи зацікавленні у страхових послугах, а страхові компанії - у наданні цих послуг;

· довіра - заснована на моральній та матеріальній відповідальності страховика перед страхувальником, на надійному правовому захисті

· страхувальника.

Законодавче забезпечення страхової діяльності визначає правила й механізми функціонування та розвитку страхового ринку в Україні та потребує істотного вдосконалення щодо:

· приведення Закону України «Про страхування» у відповідність із законодавством Європейського Союзу й національними стандартами бухгалтерського обліку та фінансової звітності, забезпечення максимального захисту страхових резервів через упровадження спеціальних державних інвестиційних програм;

· розроблення проекту Закону України «Про договір страхування» з метою уніфікації форм страхових договорів;

· передбачення участі страховиків, які отримали ліцензію на здійснення страхування життя, у системі недержавного пенсійного забезпечення;

· розроблення та впровадження спеціалізованих програм страхування майнових та фінансових ризиків, відповідальності суб'єктів малого підприємництва та суб'єктів господарювання, які здійснюють експортно-імпортні операції.

У Програмі передбачені напрями удосконалення системи державного регулювання страхової діяльності.

Державний нагляд за страховою діяльністю має бути спрямовано на посилення якості виконання функцій щодо запобігання банкрутству страховиків, порушенню ними зобов'язань перед страхувальниками, здійсненню псевдострахування з метою відмивання коштів, виплати керівникам та іншим відповідальним особам підприємств, установ та організацій, особливо державного сектору, незаконних комісійних винагород. Способами досягнення цього є:

· запровадження поточного нагляду за фінансовим станом страховиків та страхових брокерів через здійснення контролю за фінансовою звітністю;

· удосконалення технології ліцензування страховиків, у тому числі за рахунок уведення більшої кількості уніфікованих вимог до правил страхування;

· опрацювання економічно обґрунтованих нормативів діяльності страховиків та страхових посередників, дотримання яких мінімізує ризик дестабілізації їх роботи;

· розширення прав та підвищення оперативності спеціально Уповно­важеного органу у справах державного нагляду за страховою діяльністю яким сьогодні є Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг в Україні.

Реформування системи соціального страхування державою передбачається поряд з удосконаленням системи соціальних виплат здійснювати через розвиток добровільного страхування, що дасть змогу

мобілізувати грошові заощадження громадян, використати їх у національній економіці та забезпечити належний рівень соціального захисту населення України.

Зважаючи на соціальну важливість розвитку довгострокових (накопичувальних) видів страхування до моменту зниження рівня інфляції (менш як 10 відсотків), державою запропоновано розглянути питання використання вільно конвертованої валюти під час здійснення довгострокових (накопичувальних) видів страхування.

Ураховуючи недостатню капіталізацію страховиків, їхні низькі можливості для відшкодування за значними ризиками та зважаючи на тенденції світового ринку страхування до концентрації, державою було передбачено підвищувати фінансову стійкість і стабільність страховиків України через:

· підвищення мінімального розміру статутного капіталу з 1 червня 2001 р. - до 500 тис. євро. із 1 січня 2003р. - до 1 млн євро. Для страховиків, які здійснюють страхування життя, з 1 січня 2002 р. - до 750 тис. євро та з 1 січня 2003 р. - до 1,5 млн. євро;

· сплату внесків до статутного капіталу страховика виключно грошима, у тому числі в іноземній валюті;

· удосконалення механізму формування страхових резервів, системи розміщення страхових резервів;

· розширення ринку перестраховування, активізації роботи з нере­зидентами щодо взаємного перестраховування;

· законодавче врегулювання питань захисту заощаджень громадян за довгостроковим страхуванням життя, здоров 'я та пенсійним страхуванням. Із метою відновлення довіри до страхової галузі державна політика передбачає:

· упровадити нові ефективні та привабливі для населення форми фінансових послуг, зокрема, таких як надання кредитів під заставу страхових полісів тощо;

· інформувати населення через засоби масової інформації про стан страхового ринку й рівень державного контролю за його діяльністю;

· проводити роз'яснювальну роботу про необхідність і економічну доцільність страхування.

У перспективі розвиток страхової галузі має забезпечити збільшення обсягу страхових платежів до 3,5 - 4 відсотків валового внутрішнього продукту в 2005 році, що вимагатиме додаткового збільшення чисельності працівників на ринку страхування до 50 тис. спеціалістів, залучення до роботи висококваліфікованих менеджерів, актуаріїв, брокерів, страхових експертів, фінансових аналітиків, бухгалтерів, юристів

та інших спеціалістів, добре обізнаних із теорією та передовою технологією страхування. У зв'язку з цим державна політика спрямована на вирішення таких проблем:

· визначення кваліфікаційних вимог до працівників страховиків та страхових посередників;

· включення до Державного класифікатора професій України спе­ціальності «Страхування»;

· проведення науково-дослідної роботи з підвищення кваліфікації персоналу страховиків і страхових посередників.

За умови виконання Програми у разі позитивної тенденції розвитку економіки обсяги надходження страхових платежів (премій) збіль­шуватимуться протягом 2001 2005 років на 70-80 відсотків щороку. Найбільш швидкі темпи прогнозуються для розвитку майнового страхування та страхування відповідальності.

Зростання попиту на страхові послуги, активна державна підтримка страхування, розвиток інфраструктури ринку страхування сприятимуть підвищенню інвестиційного потенціалу страхового ринку за рахунок збільшення розміру страхових резервів в 2005 році -до 3 - 5 млрд. гривень.

Координація й контроль за виконанням заходів, передбачених цією Програмою, покладається на Міністерство фінансів України, яке раз на півроку аналізує хід виконання Програми та інформує про результати Кабінет Міністрів України. Міністерство фінансів України готує для Кабінету Міністрів України докладний щорічний звіт про виконання Програми разом із пропозиціями щодо внесення в разі потреби змін до неї.

Читайте також:

1. Автономна Республіка Крим, регіональні та місцеві органи державної влади.
2. Аграрна політика як складова економічної політики держави. Сут­ність і принципи аграрної політики
3. Адміністративно-правове регулювання державної реєстрації актів цивільного стану, державної виконавчої служби, нотаріату та адвокатури.
4. Адміністративно-правове регулювання проходження державної служби
5. Активний характер соціальної політики.
6. Альтернативна реалізація із вільним вихідним кодом – сервер SAMBA
7. Аналіз економічноїї політики за допомогою моделі Мандела-Флемінга. Випадки вільного та фіксованого валютного курсів.
8. Аналіз посередників в системі розподільчої політики
9. Аналіз, звітність і аудит у сфері праці
10. Антиінфляційної політики
11. Аншлюс Австрії. Мюнхенська конференція та її наслідки. Крах політики західних держав щодо умиротворення агресора
12. Арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду, шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Переглядів: 870