• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Способи та засоби захисту у НС

Література

Дезактивація. Дегазація. Дезінфекція

Здійснення карантинних та інших санітарно-епідемічних заходів

Заходи життєзабезпечення населення під час НС

Рятувальні та невідкладні роботи

Способи та засоби захисту у НС

План

Управління засобами та заходами ОГ під час НС

Питання для самоперевірки

1. Назвіть принципи забезпечення державної політики.

2. Хто здійснює державне управління БДЖ?

3. Які органи здійснюють державний нагляд за додержанням законодавства з питань БЖД?

4. У чому полягають функції та права представників державних органів нагляду?

5. Перелічить завдання СУ БЖД.

6. У чому полягає суть кожного завдання?

7. Перелічить основні законодавчі акти, що регулюють питання БЖД людини в усіх сферах її життя.

1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник - К.: Каравела, 2002. -327с.

2. Джигирей В.С., Жидецький В.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. - Львів:Афіша, 2000. -255с.

3. Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник – К.: Т-во «Знання», КОО, 2000. – 186 с.

4. Яким Р.С. Безпека життєдіяльності людини: Навч. посібник. – Львів: Видавництво «Бескид Біт», 2005 – 304с.

Щорічно в різних країнах світу, у різних галузях трапляються мільйони нещасних випадків, сотні тисяч з яких закінчуються трагічно. Страждають люди всіх професій на виробництві, в побуті, в армії, на транспорті. Країни зазнають великих збитків від аварії, катастроф, стихійних лих, пожеж, які призводять до загибелі людей. В Україні найважливіші функції БЖД людини затверджено Указом Президента України від 28 жовтня 1996 року, передано в компетенцію Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків чорнобильської катастрофи. Ці функції спрямовані на захист населення від наслідків стихійних лих, аварій та катастроф, а також від можливого застосування ворогом сучасних засобів ураження.

Захист населення – це комплекс заходів, спрямованих на попередження негативного впливу наслідків НС чи максимального послаблення ступеня їх негативного впливу.

Основні заходи щодо забезпечення захисту населення в надзвичайних ситуаціях:

- повідомлення населення про загрозу і виникнення надзвичайних ситуацій та постійне його інформування про наявні обставини;

- навчання населення застосуванню засобів індивідуального захисту і діям у надзвичайних ситуаціях;

- укриття людей у сховищах, медичний, радіаційний та хімічний захист, евакуація з небезпечних районів;

- спостереження та контроль за ураженістю навколишнього середовища, продуктів харчування та води радіоактивними, отруйними, сильнодіючими отруйними речовинами та біологічними препаратами;

- організація і проведення рятувальних та інших робіт у районах лиха й осередках ураження.

Для зменшення негативних наслідків аварії на підприємстві важливим є порядок оповіщення. При аварії, масштаби якої не виходять за межі санітарно-захисної зони (СЗЗ) об'єкту сповіщаються чергові зміни аварійних служб, невоєнізована охорона, які потрапляють в зону ураження, керівний склад та штаб ЦЗ об'єкту, керівництво підприємства, установи, організації, в тому числі тих, які розташовані поблизу СЗЗ.

Якщо масштаби аварії виходять за межі СЗЗ об'єкту черговий диспетчер в першу чергу сповіщає чергову зміну аварійно-технічних служб, керівництво цехів, які потрапляють в зону хімічного, біологічного, радіаційного зараження. Необхідно сповістити керівний склад та штаб ЦЗ об'єкту, органи державної адміністрації, чергових по відділу з НС міста (області) та по відділу внутрішніх справ. Це необхідно для швидкого оповіщення підприємств, установ, організацій (в першу чергу дитячі заклади і школи) та населення. Текст звернення до працівників і службовців та населення повинен бути розроблений завчасно і затверджений начальником цивільної оборони міста (району, області). У тексті повідомляється, що трапилося та обов’язково дії населення, які необхідно виконати для забезпечення безпеки.

Своєчасне попередження населення про виникнення надзвичайних ситуацій здійснюється за допомогою сирен, гудків промислових підприємств, що означає: "Увага всім!". За цим сигналом всі повинні включити радіотрансляційні точки, радіо-, телеприймачі і прослухати повідомлення. Щоб орієнтуватися у власних діях, необхідно знати зміст сигналів, характерних для НС на кожному небезпечному об'єкті і виконувати суворо визначені дії. Всі повідомлення штабу ЦО повторюють на протязі 5 хвилин.

2. Рятувальні та невідкладні роботи (РіНР)

Рятувальні та інші невідкладні роботи (РіНР) проводяться з метою порятунку людей та надання допомоги ураженим, локалізації аварій та усунення пошкоджень, створення умов для наступного проведення відновлювальних робіт. При проведенні РіНР велике значення має до­тримання таких умов, як своєчасне створення угруповань, сил, що залу­чаються для проведення РіНР; своєчасне ведення розвідки; швидкий рух і введення сил в осередок ураження; безперервне проведення РіНР до їх повного завершення; тверде й оперативне управління силами, що залучаються до проведення РіНР; всебічне забезпечення їх діяльності. Для проведення РіНР залучають невоєнізовані формування ЦО,військові частини і підрозділи, медичні організації тощо.

Рятувальні роботи включають:

- розвідку маршрутів висування формувань і об'єктів робіт;

- локалізацію і гасіння пожеж;

- пошук уражених і витягування їх з пошкоджених та палаючих будинків, загазованих, затоплених, задимлених приміщень, із завалів;

- розкриття зруйнованих, пошкоджених, завалених споруд та рятування людей, які там знаходяться;

- подання повітря в завалені захисні споруди;

- надання першої долікарської допомоги ураженим та евакуація;

- виведення (вивезення) населення з небезпечних зон;

- санітарну обробку людей, ветеринарну обробку сільськогосподарських тварин, дезактивацію та дегазацію техніки, засобів захисту, одягу, продовольства, води, фуражу.

Інші невідкладні роботи включають:

- прокладання колонних шляхів та влаштування проїздів (проходів) у завалах та в зонах ураження;

- локалізацію аварій на газових, електричних мережах з метою забезпечення умов для проведення рятувальних робіт;

- укріплення чи руйнування конструкцій будинків та споруд, які загрожують обвалом та перешкоджають безпечному руху і проведенню рятувальних робіт;

- ремонт та відновлення пошкоджених і зруйнованих ліній зв'язку та кому­нально-енергетичних мереж з метою забезпечення рятувальних та інших невідкладних робіт, а також захисних споруд для укриття людей у випадку повторних НС;

- пошук, знешкодження та знищення боєприпасів, що не розірвалися, та інших вибухонебезпечних предметів.

РіНР проводяться безпосередньо в осередках ураження за будь-якої погоди до повного їх завершення.

Читайте також:

1. L2.T4/1.1. Засоби періодичного транспортування штучних матеріалів.
2. L2.T4/1.2. Засоби безперервного транспортування матеріалів. Транспортери.
3. L2.T4/1.3. Засоби дозування сипучих матеріалів.
4. L3.T4/2. Засоби переміщення рідин.
5. V Засоби навчання
6. Аварійно-рятувальні підрозділи Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту, їх призначення і склад.
7. Авілум – “син чоловіка” – повноправна людина, охороні його життя, здоров’я, захисту його майнових інтересів присвячена значна частина законника.
8. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
9. Адміністративно-правовий спосіб захисту прав
10. Адреноблокуючі засоби.
11. Акустичний контроль приміщень через засоби телефонного зв'язку
12. Акустичні засоби|кошти| захисту

Переглядів: 1539