Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Заключення

Отже, вироблення умовних рефлексів у людини і тварин системою безпосередніх конкретних умовних подразників, що викликають на себе реакцію, І. П. Павлов назвав першою сигнальною системою.

Мова людини, умовні рефлекси становлять другу сигнальну систему. Нею володіє тільки людина. Дана система пов'язана з мовленням і понятійним мисленням. Уся складна система людських дій регулюється другою сигнальною системою, що виявляється у здатності обмежувати, гальмувати свої потреби, бажання, потяги, емоційні реакції, зокрема, шляхом вироблення умовного гальмування. Такий характер вищої нервової діяльності людини дає їй, на думку І. П. Павлова, можливість, а отже, й обов'язок знати себе і, користуючись цим знанням, тримати на висоті своїх здібностей. Психічна діяльність людини полягає у відображенні і описі подій, що відбуваються в навколишнім середовищі і його внутрішньому світові. Першим етапом цієї діяльності є почуттєве пізнання у формі відчуттів і сприйняттів, здійснюване за допомогою органів почуттів (аналізаторів).

Формування образа сприйняття суб'єктивно переживається як його винесення в поза з утворенням певної фігури (будь-якої модальності), що виступає із фона. У кожному з видів сприйняття представляється складеним з фігур, що перебувають на деякому фоні. Виділення відповідних фігур структурується ієрархією актуальних потреб людини в цей момент часу. Сприйняття також має властивість константності, що дозволяє пізнавати й ототожнювати предмети, забезпечуючи сталість характеристик видимий світ. Далі, людина в стані будувати суб'єктивні шкали, що оцінюють сприйняття, наприклад його інтенсивність. Крім того, сприйняття має властивість предметності: на підставі попереднього досвіду воно самоорганізується таким чином, що сприймане здобуває значення.

Мислення - це узагальнене і опосередковане відбиття подій навколишньої дійсності та внутрішнього миру людини. Воно тісно пов'язане з почуттєвим пізнанням миру і практичною діяльністю. Мислення є вищою функцією пізнання та складається з ряду послідовних операцій: аналізу, синтезу, порівняння, абстрагування, узагальнення, класифікації і д. На підставі виникаючих асоціацій між окремими поданнями та поняттями створюються нові судження і умовиводи. Мислення відображає не тільки предмети, явища і зв'язки між ними, але й на підставі аналізу цих зв'язків і зіставлення з минулим досвідом воно надає можливість опосередкованого пізнання шляхом суджень і умовиводів. Мислення формується та формулюється в мові людини. До його видів ставляться: наочно-діюче, конкретно-образне і абстрактно-логічне. Останній, найбільш сучасний, вид мислення з'являється лише при відповідному рівні розвитку мови завдяки здатності до утворення складних понять і узагальнень. При психічних захворюваннях мислення порушується: а) по темпі, б)за структурою, в) у вигляді появи патологічної продукції.

Для розпізнавання розладів мислення необхідно дати можливість хворому вільно говорити про свої хворобливі переживання, не обмежуючи його без потреби рамками поставлених питань. Вибір цілеспрямованих питань провадиться з урахуванням індивідуальних особливостей хворого, залежить від його стану, утворення, інтелектуального рівня і т.д. Для виявлення маревних переживань доцільно використовувати листи, малюнки, показання хворих, у яких можуть відображатися деталізація, символіка, побоювання або маревні тенденції.

Питання для самоконтролю:

1.Розлади мислення.

2. Амнестичний Корсаковський синдром.

3. Невротичні синдроми. Істеричний припадок (напад).

4. Епілептичні розлади.

5. Симптоми виключення свідомості.

6. Симптоми потьмарення свідомості.

7. Синдром слабоумства.

8. Психоорганічний синдром.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Поняття психічних розладів.

2. Класифікація психічних розладів.

Теми реферативних повідомлень:

1. Структурно-складні синдроми.

2. Емоційні (афективні) розлади.

3. Розлади потягів.

4. Розлади сприйняття (чуттєвого пізнання).

5. Настирливі стани.

6. Розлади пам’яті.

7. Етіологія і патогенез психічних захворювань.


Читайте також:

  1. Заключення
  2. ЗАКЛЮЧЕННЯ
  3. Заключення
  4. Заключення
  5. Заключення




Переглядів: 580

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Невротичні синдроми | ШИЗОФРЕНІЧНІ РОЗЛАДИ ТА ЇХ CУДОВО-ПСИХІАТРИЧНА ОЦІНКА.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.