Заключення

Таким чином,Шизофренія — найпоширеніше психічне захворювання. Сама назва характеризує його основний синдром — розщеплення психіки (слово «шизофренія» походить від двох грецьких слів: «схизо» — розсікаю, розділяю; «френум» — серце, душа, розум).

Симптоматика цього захворювання надзвичайно різноманітна.

У хворих порушується цілісність, координація вищої нервової діяльності, що дезорганізується. У ряді випадків вони розуміють, що відбувається з ними, але вважають, що на них впливає сила ззовні. Порушень пам'яті у хворих на шизофренію не спостерігається. Вони занурені в себе і у світ своїх переживань, не цікавляться навколишнім. Вони замкнуті, відсторонені від реальності, часто не відповідають на запитання (мутизм).

У хворих на шизофренію спостерігаються галюцинації та псев-догалюцинації імперативного характеру, марення, переслідування, впливу, ставлення.

Щодо мислення відбуваються такі зміни: розщеплення мислення, при якому страждає логіка, хоча граматичні фрази можуть бути побудовані правильно; паралогічне мислення — коли висновки не відповідають судженню; резонерство — пусті мудрування. Частим видом порушень є своєрідне порушення мислення, наприклад, виникає зупинка думок.

Судово-психіатрична оцінка епілепсії складна, вимагає серйозного вивчення кожного конкретного випадку.

Наявність епілепсії не позбавляє хворого осудності. Тільки за наявності психічної деградації особи, епілептичного слабоумства, при психічних еквівалентах, коли хворий не здатний усвідомлю-мати свої дії і керувати своїми вчинками може йти мова про неосудність.

Поширеність епілепсії серед населення становить 0,3-0,5%. Вона являє собою захворювання з неясною причиною, велике значення в її походженні мають спадкоємних факторів і поразки скроневих областей мозку (скронева епілепсія).

Пароксизмальні стани при епілепсії проявляються у вигляді припадків: а) більших, б) малих і в) психомоторних.

При судово-психіатричній експертизі свідків і потерпілих для визначення можливості правильно сприймати обставини справи і надавати про них вірні свідчення, остаточне рішення залежить від перебігу хвороби та виразності і глибини психічних порушень. Особи з явно вираженим слабоумством свідками бути не можуть.

У цивільному процесі при вирішенні питання дієздатності хворих на епілепсію судово-психіатрична оцінка дається з урахуванням ступеня і виразності слабоумства. Цивільно-правові акти не укладаються і не визнаються дійсними під час пароксизмальних станів та еквівалентів.

Питання для самоконтролю

1. Шизофренічні розлади (шизофренія).

2. Епілептичні розлади (епілепсія).

3. Психічні розлади при маніакально-депресивному психозі.

Питання для самостійного опрацювання:

1. Прогнозування шизофренії.

2. Судово – психіатричне значення епілепсії.

3. Щодо Положення про кваліфікаційні класи судових експертів. Наказ Міністерства юстиції України від 30 листопада 1995 р. №360/6

Теми реферативних повідомлень:

1. Класифікація судових експертиз.

2. Методи судової експертизи.

3. Проявлення маніакальної фази МДП.

4. Судово – психіатричне значення шизофренії.

5. Судово – психіатричне значення МДП.

6. Клінічне проявлення епілепсії.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Судово-психіатрична оцінка епілепсії	\|	ПСИХІЧНІ РОЗЛАДИ ОРГАНІЧНОГО ПОХОДЖЕННЯ, СИМПТОМАТИЧНІ ВКЛЮЧНО (F-00–F-09). СУДИННІ ЗАХВОРЮВАННЯ ГОЛОВНОГО МОЗКУ.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.014 сек.