• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Після м’язової роботи

Послідовність відновлення енергетичних запасів

Загальні закономірності динаміки біохімічних процесів в період відновлення після м’язової роботи найбільш повно виявляють свою дію в ході відновлення затрачених при роботі енергетичних субстратів, зокрема при відновленні внутрішньом’язових запасів фосфогенів (АТФ + КрФ) і глікогену.

Між інтенсивністю вправи, що виконується і швидкістю вичерпання внутрішньом’язових запасів фосфогенів існує лінійна залежність. Така ж залежність пов’язує показники інтенсивності вправи, що виконується з швидкістю відновлення запасів фосфогенів після роботи. Максимальні значення швидкості відновлення внутрішньом’язових запасів фосфогенів зафіксовані відразу після закінчення вправи і складають порядку 20-25 мМоль • л^-1 • хв^-1. В момент закінчення роботи запаси КрФ в м’язах можуть бути знижені на 70-90 % від початкового рівня. Темпи їх відновлення до вихідного рівня залежать від швидкості аеробного ресинтезу АТФ, і цей процес розділяється на дві фази. Перша, що швидко протікає, фаза з константою “половинного часу” розповсюджується на перші 3-4 хв відновлення і в ній ресинтезуєтся приблизно 60 % використаного за час роботи КрФ (“половинний час” - цей час, за який запаси КрФ в працюючих м’язах збільшуються на 50 % їх початкового рівня). Друга повільно протікаюча фаза відновлення внутрішньом’язових запасів КрФ має константу половинного часу більше за 3 хв. У звичайних умовах при таких кінетичних характеристиках повне відновлення запасів КрФ досягається на 5-8-й хвилинах з моменту закінчення вправи. Потрібно зазначити, що швидкість заповнення запасів фосфогенів в м’язах багато в чому залежить від умов протікання процесу відновлення. Так, наприклад, при припиненні кровопостачання при накладенні джгута), коли швидкість аеробного ресинтезу АТФ сильно знижена, рівень фосфогенів в працюючих м’язах протягом всього періоду оклюзії залишається на низькому рівні, при цьому не спостерігається вираженої фази суперкомпенсації.

Швидкість відновлення запасів фосфогенів в м’язах виявляє тісний зв’язок зі швидкістю відновлення швидкої фракції кисневого боргу. Це означає, що чим більша кількість запасів, що є КрФ буде використана при роботі, тим більше кисню необхідно доставити в працюючі м’язи в період відпочинку після роботи, щоб забезпечити відновлення запасів креатинфосфату. Велика частина АТФ, необхідної для забезпечення процесу відновлення запасів КрФ в працюючих м’язах, утвориться за рахунок аеробного окислювального розпаду вуглеводів і жирів в циклі Кребса і в дихальному ланцюгу мітохондрій. Деяка її кількість може бути отримана від анаеробного гліколізу, що ще протікає паралельно з окислювальними перетвореннями в працюючих м’язах в перші хвилини відновлення.

На відміну від процесу заповнення запасів фосфогенів в період відпочинку після роботи, відновлення внутрішньом’язових резервів глікогену, використаних під час вправи, відбувається протягом багатьох годин і навіть днів. На процеси відновлення внутрішньом’язових запасів вуглеводів помітний вплив має тип вправи, що виконується, його інтенсивність і тривалість, а також характер і об’єм вуглеводного харчування в період відпочинку після роботи. Відновлення внутрішньом’язових вуглеводних ресурсів після виконання протягом 20 хв виснажливої роботи відбувається таким чином - у фазі термінового відновлення (протягом першої години відпочинку після закінчення вправи) ступінь відновлення внутрішньом’язових вуглеводних ресурсів навіть в умовах дієти з високим змістом вуглеводів відносно невелика. Досягнення вираженої суперкомпенсації за вмістом глікогену в м’язах вимагає не менш 2-3 діб. Обмеження у вживанні вуглеводів у період відпочинку після роботи або введення режиму повного голодування в цей період негативно позначаються на темпах і абсолютних розмірах заповнення вуглеводних ресурсів. Для ресинтезу глікогену в м’язах після роботи можуть використовуватися як внутрішні субстрати, зокрема молочна кислота і глюкоза, що утворилася з речовин невуглеводної природи, так і додаткові кількості вуглеводів, які вводяться з їжею.

Виходячи з того факту, що між розмірами внутрішньом’язових резервів глікогену і часом роботи до появи перших ознак втоми існує лінійна залежність, розроблені і широко використовуються в спортивній практиці спеціальні заходи для підвищення вуглеводних резервів організму.

Читайте також:

1. II. Вимоги безпеки перед початком роботи
2. II. Вимоги безпеки праці перед початком роботи
3. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
4. III. Вимоги безпеки під час виконання роботи
5. Internet. - це мережа з комутацією пакетів, і її можна порівняти з організацією роботи звичайної пошти.
6. IV. Вимоги безпеки під час роботи на навчально-дослідній ділянці
7. VII. Прибирання робочих місць учнями (по завершенню роботи) і приміщення майстерні черговими.
8. А – до відновлення, б – після відновлення.
9. Аконність залишення засуджених у слідчому ізоляторі для роботи з господарського обслуговування.
10. Актуальність проблеми професійної етики соціальної роботи
11. Акціонерні товариства випускають облігації на суму не більше 25 % від розміру статутного капіталу і лише після повної оплати всіх випущених акцій.
12. Алгоритм роботи прозорого моста

Переглядів: 1462