• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

ПҐ - набухання бруньок

І. Ріст вегетативних материнських бруньок

Більше років

Діагностика фенологічних фаз у деревних рослин у віці двох і

ПҐ^о - осінньо-зимовий "спокій". Бруньки перебувають у такому стані, коли немає ніяких зовнішніх проявів їх росту.

Ц° - осінньо-зимовий "спокій" генеративних бруньок. Ця фаза відмічається, коли вегетативні і генеративні бруньки відрізняються між собою за морфологічними ознаками. В цей час немає жодних зовнішніх проявів росту генеративних бруньок.

Фаза характеризує початок переходу пагонів від етапу внутрібрунькового формування до позабрунькового, а рослини в цілому від стану "спокою" до вегетації. В цей час спостерігаються такі зміни.

У хвойних з бруньками:

• покритими смолою - руйнування смоляного покриття у верхній частині бруньки, вивільнення брунькових лусок і їх посвітління (сосни - звичайна, гірська, кримська, чорна, Банкса, румелійська, кедрові, корейська і сланка);

• не покритими смолою або слабо і не повністю засмолених - посвітління верхівки бруньки (модрина і псевдотсуга); розходження зовнішніх лусок і поява між ними більш світлих смужок і облямівок (тис, тсуга, ялиця біла, секвоя, сосна веймутова, сосни кедрові сибірська і європейська); розрихлення лусок у верхній частині бруньки і відгин кінців (ялини - європейська, сибірська, Шренка, канадська, колюча, східна);

• голими, без лусок — розходження кінчиків лускоподібних і голчасних листків, що виконують роль покривних лусок (секвойядендрон, туя східна, кипарисовик, туя західна, ялівець).

У листяних деревних рослин з бруньками:

• що мають одну покривну луску (ковпачок) - відділення луски від основи бруньки, зміщення ковпачка, дуже швидке опадання його (види верби, чозенія);

• покритими 2 і більше лусками - поява світлих смужок, куточків, або облямівок між краями зовнішніх лусок, від чого луски стають строкатими;

• голими, покритими не корковіючими густоопушеними лусковидними листками -розходження кінців лусковидних листків, ослаблення щільності волосяного вкриття, просвітлення або слабе позеленіння бруньок (види магнолії, горіхів, лапини, карії, кизильника, свидини, крушини і горобини);

• покритими або зануреними - поява радіальних звивистих тріщин на відкритій поверхні бруньки (садовий жасмин, робінія, птелея); випучування і розтріскування бокової поверхні розрослої листової подушки, що ховає бруньку (актинідії); розтріскування по швах зрослих у виді ковпачка покривних лусок і їх опадання (платан), послаблення щільності волосяного вкриття і слабе позеленіння лускоподібних листків, що ховають верхівку бруньки (бархат).

Починати спостереження необхідно вже при переході середньодобової t° через +5°С, або й раніше (маємо на увазі сибірські види).

ПҐ² розкривання бруньок. Фаза характеризує початок поза брунькового росту листків.

У більшості покритонасінних, а також модрини і кедра, настання цієї фази встановлюють за появою з-під внутрішніх брунькових лусок зеленого конуса, які розводяться або розриваються зачатковим пагоном. Інші ознаки фази:

• у видів ялин, ялиць, тсуги, псевдотсуги - не розрив тонкого лускатого ковпачка, що покриває пучок молодих хвоїнок (потім ці ковпачки опадають);

• у видів ялівцю з голчастою хвоєю (звичайний, сибірський) - розходження старої хвої, що виконує роль лусок і поява з-під них більш світлих лусок;

• у видів клена (явір, клени татарський та прирічковий), черемхи звичайної, фісташки - поява з-під брунькових лусок кінців зелених передлистків - листоподібних утворень, перехідних від лусок до справжніх листків середньої формації;

• у калини-гордовини - початок розгортання листків, що зимують скрученими у виді спіралі.

У багатьох листяних зелений конус утворюють внутрішні незкорковілі лужи або зачаткові предлистки (види липи). Це перехідна фаза від набухання до оозкривання ПҐ^1-2, а справжнє розкривання - тоді коли з'являться кінчики справжніх листків.

У сосни фаза ділиться на дві підфази - спочатку підфаза "Впх" - відособлення пучків хвої, що сидять на вкорочених пагонах під плівчастим ковпачком. Друга, власне фаза ПҐ² - настає в той день, коли розкриваються чохлики і з-під шх з'являється зелена хвоя. Ця фаза у сосни настає в період завершення росту пагона.

У хвойних з лусковидною хвоєю цієї фази немає.

ПҐ³ і ПҐ⁴ - початок і закінчення росту пагонів.

Настання цих фаз встановлюють на спеціально підібраних і пронумеровали модельних пагонах. Можна обмежитися 5 основними пагонами порядку. У молодих деревець ( в культурах) спостереження ведуть і за головним осьовим пагоном. Ще до початку росту кожного модельного пагона біля основи материнської бруньки фарбою наносять мітку. Всі спостереження над модельними пагонами ведуть індивідуально.

Початок росту встановлюють наступним чином: у видів сосни, а також у Гойних з лускоподібною хвоєю ПҐ³ виявляють шляхом систематичних (через 3-5 днів) вимірів лінійкою ростучих бруньок. У сосен початок фази відмічають тоді, коли брунька збільшиться в два рази порівняно з брунькою в стані спокою хвойних з лускоподібною хвоєю початок росту пагона відмічають тоді, коли його довжина збільшиться не менше, ніж на 5 мм.

Закінчення росту пагонів встановлюють шляхом їх вимірювання що 3-5 днів від нульової відмітки. Пагін вважають таким, що закінчив ріст, коли за результатами трьох вимірів довжина його не збільшилась. Точність заміру - 5 мм.

По фазах ПГ³ і ПГ⁴ кількісні показники не визначаються, але для фенологічного звіту підраховують середні фенодати ( як середнє арифметичне із фенодат окремих пагонів).

Читайте також:

1. II. Ріст репродуктивних бруньок

Переглядів: 1357