Сукупність методів, прийомів і засобів діяльності соціального працівника в конкретній ситуації становлять технологію вирішення проблеми.
Загальнонаукове значення технології полягає в тому, що вона розкриває найраціональніші шляхи побудови, організації виробничого процесу, дає відповідні рекомендації, Загальний зміст "технології" розкривається як вчення про майстерність, вміння щось робити.
Технологія включає в себе декілька процедур:
1) визначення мети, реалізованої внаслідок застосування даної технології;
2) побудова системи критеріїв для вибору можливих варіантів;
3) позначення кола можливих варіантів;
4) вибір оптимального варіанта;
5) впровадження обраного варіанта.
Можна констатувати, що соціальна технологія – це:
· своєрідний механізм сполучення знань з умовами їх реалізації. Саме через технологізацію знань соціально виявляється ставлення людей до організації їхньої діяльності, спрямованої на реалізацію поставлених завдань і цілей;
· сукупність способів, методів, засобів розв'язання сутнісної суперечності між взаємо- і самореалізацією людей у процесі соціальної діяльності;
· сутність обраного способу, що полягає в послідовно операційному здійсненні соціальної діяльності;
· операції, що розробляються заздалегідь, свідомо й планомірно і проводиться на основі використання наукових знань з врахуванням специфіки галузі, в якій здійснюється діяльність;
· це алгоритм діяльності, в результаті якої досягається визначена соціальна ціль.
Виділяють такі основні етапи технологічного процесу:
— формулювання мети впливу;
— вибір способів впливу;
— організація дії впливу;
— оцінка і аналіз результатів впливу.
Будь-яку технологію у соціальній роботі можна подати у вигляді схеми.