МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Розрізняють дифракцію Френеля в розбіжних променях і дифракцію Фраунгофера в паралельних променях.
Щоб визначити освітленість у будь-якій точці О, потрібно обчислити результат інтерференції елементарних хвиль, що посилаються в цю точку вторинними джерелами. Пошук цього результату, а також пояснення прямолінійного поширення світла простіші і наочніші, якщо користуватися методом зон Френеля.
Рис. 8. Розбивка фронту хвилі на зони Френеля
Розглянемо поширення світла в однорідному середовищі від точкового джерела S (рис. 8) до спостерігача, розміщеного в точці О. Нехай у деякий момент часу t фронт світлової хвилі займає положення АВ. Всі точки цієї поверхні як допоміжні джерела світла посилатимуть елементарні хвилі в точку О. Щоб знайти результат інтерференції в точці О, розіб'ємо поверхню АВ на зони , Обчислюючи площі зон , знайдемо, що кожна з них визначається виразом: (1) де а = SC, b = CO.
Рис. 9. Зони Френеля на фронті світлової хвилі від точкового джерела Таким чином сферична поверхня АВ розбивається на сукупність рівновеликих зон. Але дія кожної зони на точку О буде тим меншою, чим більший кут φ між нормаллю до поверхні зони і напрямом на О. Якщо позначити s0, s1, s2 і т. д. значення відповідних амплітуд коливань у точці О, що їх збуджує кожна наступна зона, буде зменшуватись: (sn = 0 при). Оскільки точки двох сусідніх зон різняться за відстанями до точки О на, то хвилі від них прийдуть у точку О у протилежних фазах; тому амплітуда результуючого коливання дорівнюватиме такій алгебраїчній сумі: (2) Рівність (2) можна звести до такого вигляду: де різниці в дужках дуже малі і до того ж їх беруть по черзі з різними знаками. Тому всі значення в дужках дорівнюватимуть 0 (3) З виразу (3) випливає, що дія фронту світлової хвилі АВ в точці О зводиться до дії дуже малої її дільниці, частини центральної зони С, площа якої навіть на відстані кількох метрів дорівнює близько 1 мм2.
Отже, світло від S до О поширюється так, ніби існує світловий потік тільки в дуже вузькому каналі вздовж прямої SO. Спостерігач у точці О бачить замість фронту хвилі АВ тільки вузенький пучок світла в напрямі від джерела S. Так пояснюється прямолінійність поширення світла до спостерігача.
Метод зон Френеля можна проілюструвати на досліді. Під час досліду виходимо з таких міркувань. З рівності (2) видно, що світлові хвилі приходять у точку О від зон першої, третьої і т. д. в одній фазі, а від зон другої, четвертої і т. д. в протилежній фазі. Коли б усунути світло, що йде, наприклад, від непарних зон, то залишилися б зони, хвилі від яких підсилювали б одна одну в точці О. Для цього побудуємо зонну пластинку. З виразу площі зони (1) знаходимо, що радіус k-ї зони Френеля Отже, щоб побудувати зонну пластинку, треба накреслити на папері ряд концентричних кіл, радіуси яких були б пропорційні кореню квадратному з відповідного числа натурального ряду, покрити тушшю кільця через одне (рис. 9) і сфотографувати рисунок.
Якщо направити на таку пластинку світло від точкового джерела, то в певній точці за нею освітленість буде значно більшою, ніж без пластинки.
Читайте також:
|
||||||||
|