Характеристики електростатичного поля, а також його просторовий розподіл можна зобразити за допомогою системи векторів напруженості. Але вектор завжди має бути прикладеним до конкретної точки, напруженість в якій ми зображуємо. Тому ми можемо вказати значення у малій кількості точок.
Більш інформативним і зручним способом є зображенням електростатичних полів за допомогою ліній напруженості (раніше говорилось “силові лінії”).
Лінії напруженості проводять у просторі таким чином, щоб дотична до такої лінії у будь-якій точці співпала із напрямком вектора у цій точці (рис. 2). Крізь одну точку простору проходить лише одна лінія напруженості.
Рис. 2. Лінії напруженості поля та дотичні до них.
Ці лінії умовно можуть зобразити і числове значення вектора напруженості, якщо густота ліній буде свідчити про напруженість поля.
Кількість ліній напруженості у межах ділянки 1м2, що розташована перпендикулярно до ліній, дорівнює числовому значенню вектора напруженості у межах цієї ділянки.
Лінії напруженості не перетинаються, не розгалужуються і не зливаються
Початком ліній є , кінець їх на . .
5. Електричне зміщення.
Індукція електричного поля або електричне зміщення— векторна величина, що рівна сумі вектора напруженості електричного поля і вектора поляризації.