Провідники, діелектрики, напівпровідники

В залежності від величини питомого опору, що чинять речовини постійному струму вони поділяються на:

провідники

напівпровідники

діелектрики

Надзвичайно велика різниця опорів міді і ебоніту!!! Опір кращих ізоляторів перевищує опір кращих провідників тіл, як маса Земної кулі перевищує масу яблука.

Провідниками називають такі речовини, у яких при кімнатній температурі має місце дуже велика концентрація так званих “вільних” електронів. Вони вільні, бо починають рухатись уздовж провідника при як завгодно малому значенні електричного поля у його об’ємі.

Провідники бувають:

І роду – метали, носії заряду – електрон. Проходження струму не змінює стану тіл, природу речовини.

ІІ роду – розчини електролітів, розплави солей. Носії заряду – іони. При проходженні струму виникають хімічні зміни і виділення речовини.

Діелектриками називаються речовини, які містять протони, нейтрони, електрони такі ж, як і в металах. Але тут електрон рухається виключно в межах атому, чи молекули. Електричне поле, нагрівання чи інший вплив не може змінити характер руху. Надзвичайно сильні поля можуть виривати електрони з оболонок, але це приводить до лавинного пробою миттєвого розігріву і руйнування розрушенням речовини.

Напівпровідники – щось середнє між металами та діелектриками. Деякі більш схожі на метал, деякі мають мало власних носіїв заряду, як діелектрик.

Найхарактернішою ознакою напівпровідників виявляється залежність провідності від температури, освітлення, наявності домішок. Якщо при нагріванні речовина збільшує провідність, то це напівпровідник.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
	\|	Провідник в електростатичному полі.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.002 сек.