Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Маркетингова стратегія

Види функціональних стратегій та основні елементи організації їх розробки

Елементи функціональної стратегії

Загальні чинники

Специфічні чинники

Кожна функціональна служба (функція управління) має свої специфічні і найбільш загальні характеристики по яких їх розрізняють:

а) мета;

б) інформаційна база;

в) методи прийняття, оформлення і доведення рішень;

г) кадри певної кваліфікації;

д) спеціальна технічна база і обладнання;

е) специфіка планування;

є) організація діяльності і управління;

ж) мотивація діяльності і контроль.

Ці характеристики безумовно є одночасно специфічними чинниками, що впливають на розробку тієї чи іншої функціональної стратегії.

Крім того, функціональні стратегії розробляються з урахуванням наступних загальних чинників:

– змісту діяльності підприємства;

– взаємозв’язку змісту та напрямку впливу конкретної служби на досягнення місії та конкретних цілей підприємства в цілому;

– характеру впливу виконання робіт кожною службою на розвиток чи занепад підприємства в цілому;

– меж функціональних служб та сфер інтересів, що перехрещуються;

– сильних і слабких сторін в діяльності окремих функціональних служб, у їх взаємодії;

– наявності вузько специфічних інтересів і підходів та конфлікту інтересів у розв’язанні загальних проблем підприємства;

– збалансованості інтересів підприємства і функціональних служб, між напрямками розвитку фірми в цілому і компетенцією фахівців, які є виконавцями окремих функцій, їх професіоналізмом, етичними нормами, підприємницьким духом тощо.

Функціональні стратегії інколи називають субстратегіями.

До структури функціональної стратегії входять наступні елементи:

а) цілі даної функціональної служби узгоджені по вертикалі і горизонталі, тобто з цілями підприємства та інших функціональних підрозділів;

б) характеристика існуючих і потенційних умов середовища діяльності служби;

в) параметри корпоративної і конкурентних стратегій, які має забезпечувати служба;

г) основні напрямки їх розв’язання, тобто, напрямки діяльності служби за різних сценаріїв розвитку подій;

д) послідовність і взаємоузгодженість розв’язання завдань;

е) перелік основних заходів по забезпеченню цілей і завдань.

Маркетингова стратегія є визначальною серед інших функціональних стратегій.

Маркетингова стратегія визначає найефективніші маркетингові заходи, які забезпечують реалізацію корпоративної, конкурентних і функціональних стратегій підприємства. Йдеться про способи просування товару на відповідні ринки, товарну і цінову політику, канали розподілу товару, форми стимулювання збуту, організацію рекламних кампаній тощо.

 

Маркетингова діяльність підприємства в цілому є предметом вивчення цілої однойменної дисципліни.

Для розробки повноцінної маркетингової стратегії використовують методи одно продуктового і портфельного аналізу, в тому числі матричні: криву досвіду, ЖЦТ і ринку, "продукт-ринок", БКГ, Мак-Кінсі, АДЛ і т.д.

Специфічні завдання маркетингової стратегії: формування цільових ринків, вибір номенклатури та асортименту продукції, ведення цінової політики, організація системи збуту, форм продаж, реклами тощо.

Маркетингова стратегія набирає форми маркетингового плану (програми), що є базовим документом, який регулює і координує діяльність всіх підрозділів і функціональних служб підприємства з метою їх ефективної діяльності на ринку в руслі корпоративної і конкурентних стратегій підприємства. Такий план умовно можна розділити на три розділи: цілі та завдання маркетингу, стратегія маркетингу (загальна і за конкретними ринками) і бюджет маркетингу.

Примірні характеристики компонентів стратегії маркетингу та вибір стратегії маркетингу можна показати наступним чином (табл. 9.1 і рис. 9.2).


Таблиця 9.1.

Примірна матриця стратегій маркетингу

Компоненти стратегії маркетингу Різновиди характеристик компонентів
1. Обсяг ринку (Е) (Р11) невеликий (Е↓) (Р12) великий (Е↑)  
2. Конкуренція (К) (Р21) відсутня (К↓) (Р22) незначна (К) (Р23) висока (К↑)
3. Обізнаність споживачів (Ос) (Р31) відсутня (Ос↓) (Р32) наявна у меншості (Ос) (Р33) наявна у більшості (Ос↑)
4. Ставлення споживачів до ціни (Сц) (Р41) висока неприй - нятна ціна (Сц↓) (Р42) згода сплачувати помірно (Сц) (Р43) згода сплачувати високу ціну (Сц↑)
5. Ціна (Ц) (Р51) низька (Ц↓) (Р52) середня (Ц) (Р53) висока (Ц↑)
6. Витрати на маркетинг (В) (Р61) низькі (В↓) (Р62) середні (В) (Р63) високі (В↑)

 

Стр.вибіркового проникнення ґ \ Стр. активного маркетингу ґ N Стр. пасивного маркетингу Стр. широкого проникнення

Рис. 9.2. примірний вибір стратегії маркетингу

 

 
 

 

 


13.2.2. Виробнича (операційна) стратегія

 

Виробнича стратегія - це така функціональна стратегія, яка забезпечує досягнення певних рівнів розвитку виробництва (по обсягах, номенклатурі, якості, ефективності, технології) відповідно до вимог корпоративної, конкурентних і функціональних стратегій, особливо маркетингової.

 

Основні завдання виробничої стратегії можна звести до наступних:

– планування виробництва відповідно до корпоративної, конкурентних і функціональних стратегій підприємства;

– створення системи контролю за реалізацією виробничих планів і завдань по стратегічних строках;

– раціональне використання виробничих фондів, зростання фондовіддачі;

– раціональне використання особистого фактору виробництва і зростання продуктивності праці;

– систематичне оновлення техніки і обладнання;

– оновлення технологій, постійне освоєння ресурсозберігаючих технологій;

– вдосконалення організації виробництва;

– вдосконалення організації праці її і її оплати;

– покращення умов праці;

– економія ресурсів, зниження собівартості продукції;

– інтенсифікація виробництва;

– розвиток мотиваційних механізмів і інші завдання.

Фактори, що впливають на формування виробничої стратегії:

– вимоги корпоративної, бізнесової і функціональних стратегій, в першу чергу маркетингової;

– наявні ресурси, їх якість і джерела їх поповнення в перспективі;

– угоди, замовлення на продукцію;

– технологічний рівень і можливості модернізації;

– рівень персоналу управління і трудових ресурсів та можливості його підвищення;

– гнучкість виробництва, швидкість переобладнання на випуск нової продукції різної кількості і якості;

– організаційна структура управління та культура;

– природно - географічні умови та інші фактори.

**

Залежно від стану середовища, конкурентної і маркетингової стратегій, можливі наступні альтернативні виробничі стратегії:

1. Повне задоволення попиту - стратегія, що передбачає виробляти стільки, скільки потребує ринок. А оскільки ринок коливається, то і виробництво при такій стратегії піддається суттєвому коливанню, що тягне за собою відомі труднощі: затрати високі, значні запаси готової продукції на складах т.д

2. Орієнтація на середній попит. При такій стратегії в періоди скорочення попиту запаси на складах суттєво зростають, зате в періоди зростання попиту він відразу задовольняється за рахунок цих запасів.

3. Орієнтація на мінімальний попит - запаси нереалізованої продукції відсутні, зате можливе недовантаження потужностей, коливання виробництва і таке інше.

4. Орієнтація на повне використання виробничого потенціалу з врахуванням його постійного вдосконалення (модернізації, технічного переоснащення, реконструкції, т.д.). Поряд з високою віддачею ресурсів, можливі значні запаси на складах в періоди спаду попиту.

5. Створення нового або частково нового виробництва – на вимогу корпоративної чи конкурентної стратегії.

6. Орієнтація на суттєві зміни технології – якщо існуюча явно застаріла, а конкурентні стратегії вимагають її оновлення.

7. Суттєві зміни в організації виробництва – знову ж таки на вимогу корпоративної чи конкурентних стратегій (зміна спеціалізації, конверсія, диверсифікація, оптимізація розміщення виробництва по підрозділах і в географічному плані тощо), що тягнуть за собою радикальні зміни в номенклатурі, обсягах виробництва і т.д.

**

Приклади

Для прикладу, розробляючи виробничу стратегію м'ясокомбінату варто сконцентруватися на наступних проблемах.

– Прогнозування розвитку сировинної зони відповідно до потреб ринку і вибраної альтернативної виробничої стратегії. Йдеться про збереження існуючої зони і її розширення за рахунок створення додаткової мережі заготівельних баз з врахуванням ефективності перевезень. Розрахунок потенціальних можливостей виробників сировини, форм заготівель і способів взаємовідносин т.д.

– Вибір і характеристика процесу виробництва, зокрема, вибір ступеня механізації і автоматизації на окремих ділянках технологічного процесу, методи і технології переробки, ступінь спеціалізації праці робітників на окремих етапах, розміщення старих і нових потужностей, ступінь залучення обслуговуючих виробництв зі сторони тощо.

– Розташування виробничих підрозділів і допоміжних служб. Можливо є сенс наблизити забій худоби і первинну переробку туш до місць масових заготівель у віддалених районах і таке інше.

– Вибір принципів проектування робіт. Оскільки технологічний процес вимагає і творчої, і фізичної праці, слід враховувати як принципи економічної ефективності так і поведінкові, соціальні принципи. Ці два аспекти не повинні суперечити один одному. Йдеться, отже, про соціально-технічний підхід, який передбачає роботу з певною напругою, але з елементами різноманітності, а для спеціалістів – і творчості; роботу що містить певну залежність між результатами та вкладом і соціальною активністю особистості тощо.

– Нормування виробництва і праці. Дуже важливо користуватися не лише типовими нормативами, а, виходячи з конкретних умов виробництва, виробляти власні норми витрат ресурсів і норми праці (крім законодавчо визначених, зрозуміло).

– Календарно-оперативне планування – особливо важливе. Підходів тут може бути безліч. Але при цьому слід пам’ятати про два головних завдання: а) забезпечити своєчасне отоварення замовлень згідно угод і б) забезпечення рівномірного та максимального завантаження усіх ланок виробництва за найкоротших виробничих циклів. Окремо тут слід зупинитися на проблемах детального планування обсягів виробництва, на управлінні запасами, на управлінні проектами тощо. Наприклад, враховуючи постійну зміну попиту на м’ясопродукти залежно від сезону та передсвяткових днів можна прийняти стратегію "змінні обсяги випуску за незмінної чисельності персоналу". В такому разі в період спаду попиту планують компенсацію простою частини робітників, або переключення їх на інші роботи, а в період підвищеного попиту – понаднормову роботу. Зрозуміло, така стратегія потребує певних затрат, але компенсується збереженням кваліфікованого трудового потенціалу, який забезпечує високу продуктивність праці.

– Продумуються проекти по зростанню якості продукції, система контролю за реалізацією виробничої стратегії в цілому і ін.

 


Читайте також:

  1. Визначення поняття «стратегія», що відображають ускладнюючий характер розвитку теорії стратегічного управління
  2. Виробнича стратегія
  3. Виробнича стратегія
  4. Вплив світової кризи на Україну та антикризова стратегія її соціально-економічного розвитку
  5. Вторинна маркетингова інформація – це інформація, зібрана й оброблена раніше самою фірмою чи іншими організаціями для цілей відмінних від мети досліджень.
  6. Глобальна стратегія
  7. Горизонтальна маркетингова система.
  8. Диверсифікація як стратегія різних рівнів планування
  9. Економічна стратегія конкурентної фірми в довгостроковому періоді
  10. З яких етапів складається стратегія?
  11. Завдання та стратегія організації
  12. Загальна фінансова стратегія.




Переглядів: 1652

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Сутність та призначення функціональних стратегій | Практичні завдання формування стратегії персоналу

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

  

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.021 сек.