Процесор

Основні вузли ПК.

Структура персонального комп’ютера (ПК).

Класифікація за сумісністю

Існує безліч видів і типів комп’ютерів, що збираються з деталей, які виготовлені різними виробниками. Важливим є сумісність забезпечення комп’ютера:

· апаратна сумісність (платформа IBM PC та Apple Macintosh)

· сумісність на рівні операційної системи;

· програмна сумісність;

· сумісність на рівні даних.

Персональні комп’ютери, робота яких ґрунтується на принципі програмного управління, мають схожу структуру, спрощений вигляд якої показано на рис. 2. Вони включають такі апаратні засоби: центральний мікропроцесор, внутрішню і зовнішню пам’ять, системну шину, пристрої введення-виведення інформації.

Далі розглядатимемо апаратне забезпечення комп’ютерів архітектури IBM PC.

Рис. 2. Структура персонального комп’ютера

Центральний мікропроцесор, внутрішня пам’ять і системна шина даних конструктивно розташовані в окремому блоці, який називають системним. Пристрої зовнішньої пам’яті звичайно також розміщують у системному блоці, хоч інколи розміщують в окремих блоках. Усі пристрої введення-виведення, а також пристрої внутрішньої пам’яті вмикають до системної шини через відповідні спеціальні плати, які називають адаптерами та контролерами. Центральний мікропроцесор, внутрішню пам’ять, системну шину, адаптери та контролери розміщують на одній платі, яку називають материнською.

На рис. 3. зображено зовнішній вигляд персонального комп’ютера.

Рис. 3. Зовнішній вигляд персонального комп’ютера

Умовно в персональному комп’ютері можна виділити чотири основні підсистеми: процесор; материнська плата; оперативна пам’ять; жорсткий диск.

У кожному комп’ютері існує центральний процесор (або процесори), що координує роботу інших частин системи й здійснюючий обробку даних. Центральний процесор являє собою арифметико-логічний пристрій, пристрій керування й набір регістрів. Він забезпечує виконання обчислювальних дій. Пристрій керування забезпечує порядок виконання операцій і переривання. Регістри відіграють роль пам’яті.

У цей час прийнято вважати, що мікропроцесор і процесор означають те саме, функції в них однакові.

Сучасні вимоги до швидкості обробки даних змушують процесори бути мініатюрними, тому що доводиться враховувати відстані між елементами.

Найпоширеніші центральні процесори фірми Intel ставляться до класу процесорів зі складним набором команд (Complex Instruction-set Computing — CISC). У цей час усе більше поширення здобувають процесори класу RISC (Reduced Instruction-set Computing) — процесори зі скороченим набором команд. Rlsc-пpoцесор має не більше 128 команд. Скорочена кількість команд дозволяє збільшити швидкість обробки даних.

Крім центрального процесора, у комп’ютері можуть бути й інші процесори, що забезпечують уведення/вивід, а також співпроцесори й т.п.

Останнім часом з’явилися процесори, установлювані вже на працюючі комп’ютери додатково до існуючих. Їх називають Overdrive (додатковий). Вони дозволяють підвищити вихідні параметри існуючого процесора. Наприклад, фірма Intel випустила процесор Pentium Overdrive, що збільшує обчислювальні можливості систем на базі процесора i486, доводячи їх до рівня Pentium.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Персональні комп’ютери	\|	Генератор

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.004 сек.