МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах
РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ" ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів
Контакти
Тлумачний словник Авто Автоматизація Архітектура Астрономія Аудит Біологія Будівництво Бухгалтерія Винахідництво Виробництво Військова справа Генетика Географія Геологія Господарство Держава Дім Екологія Економетрика Економіка Електроніка Журналістика та ЗМІ Зв'язок Іноземні мови Інформатика Історія Комп'ютери Креслення Кулінарія Культура Лексикологія Література Логіка Маркетинг Математика Машинобудування Медицина Менеджмент Метали і Зварювання Механіка Мистецтво Музика Населення Освіта Охорона безпеки життя Охорона Праці Педагогіка Політика Право Програмування Промисловість Психологія Радіо Регилия Соціологія Спорт Стандартизація Технології Торгівля Туризм Фізика Фізіологія Філософія Фінанси Хімія Юриспунденкция |
|
|||||||
Септичний шок.Септичний(бактеріємічний, токсикоінфекційний) шок— це гіперімунна реакція організму на мікробні антигени (вірусів, рикетсій, бактерій). Він виникає за наявності в організмі вогнища інфекції, яке у поєднанні з особливою імунно-гуморальною реакцією організму призводить до тяжких порушень гемодинаміки. За частотою септичний шок посідає третє місце після травматичного та кардіогенного, а за летальністю — перше. Найчастіше септичний шок виникає внаслідок інфекції сечових і жовчних шляхів, панкреонекрозу, перитоніту. Він може розвиватися під час проведення інтенсивної терапії в дуже ослаблених хворих, особливо тих, які тривалий час перебували на ШВЛ і парентеральному харчуванні. Клінічна картина. Спочатку виникають озноб, різке підвищення температури тіла, тахікардія, зниження АТ. Хворі часто перебувають у стані ейфорії, не завжди адекватно оцінюють свій стан. Надалі порушується свідомість, шкіра стає холодною, блідо-ціанотичною, виникає олігурія, пригнічується дихання. Інтенсивна терапія: 1. Ліквідація вогнищ інфекції. 2. Антибактеріальна терапія з урахуванням виявленої бактеріальної мікрофлори. 3. Корекція ОЦК — введення кристалоїдів та колоїдів. 4. Проведення оксигенотерапії, якщо потрібно, переведення на ШВЛ. 5. У разі вираженої артеріальної гіпотензії — іноді призначення великих доз глюкокортикоїдів. 6. Використання інгібіторів протеолітичних ферментів (контрикал, гордокс). 7. Уживання заходів, спрямованих на профілактику (лікування) дисемінованого внутрішньосудинного зсідання крові (ДВЗ-синдрому) . 8.Опіковий шок.Опіковий шок розвивається, якщо поверхневим опіком ушкоджено 10—20 % площі тіла людини або глибоким опіком — 5—10 % площі тіла. Його можна розглядати як різновид травматичного гіповолемічного шоку. Ступінь тяжкості шоку визначають за допомогою індексу Франка, на підставі глибини та площі ушкодження: 1 % опіку II ступеня тяжкості дорівнює 1 ОД, ІІІ а ступеня — 2 ОД, ІІІ б ступеня — З ОД. Якщо у хворого сума балів (індекс Франка) становить: • від 15 до ЗО ОД — легкий опіковий шок; • від 31 до 60 ОД — опіковий шок середньої тяжкості; • від 61 до 90 ОД — тяжкий опіковий шок; • понад 90 ОД — надзвичайно тяжкий опіковий шок. Шок характеризується втратою великої кількості плазми крові та токсичною дією продуктів розпаду тканин . Клінічна картина. Характерні психомоторні порушення, частий пульс (90—120 за 1 хв), зниження АТ, низька температура тіла, олігурія менше ніж 20 мл/год, потім анурія, задишка, спрага, нудота, блювання. Невідкладна долікарська допомога: • зупиняють процес горіння; • охолоджують опікові поверхні холодною водою, снігом, льодом (усі інгредієнти мають бути у целофанових пакетах); • проводять інгаляцію киснем; • накладають асептичну пов’язку на місця опіків, при обширних опіках — обгортають пацієнта стерильним простирадлом; • за наявності різкого болю — вводять внутрішньовенно морфіну гідрохлорид; • проводять негайну госпіталізацію на ношах до спеціалізованого ВАІТ. Інтенсивна терапія: 1. Купірування больового синдрому та збудження. 2. Ліквідація гіповолемії, відновлення ОЦК, для чого проводять інфузійну терапію, об’єм якої визначається за формулою Паркланда: Об’єм інфузії = 4 мл рідини • масу тіла хворого (кг) • площу опікової поверхні Залежно від площі опіку необхідний об’єм інфузії становить від 3—4 до 10—14 л. Загальний об’єм рідини у дорослих не повинен перевищувати 110—120 мл на 1 кг маси тіла, у дітей допускається до 140 мл/кг. При цьому в перші 8 год потрібно ввести 50 % розрахункового об’єму рідини. Інші 50 % слід рівномірно розподілити на подальші 16 год першої доби.Таким чином, інфузійну терапію проводять цілодобово. Вводять кристалоїди (ізотонічний розчин натрію хлориду, розчин Рінгер-лактату), 5 % і 10 % розчини глюкози, колоїди (рефортан), білкові препарати — плазму, 5 % і 10 % альбумін. 3. Для нормалізації функції нирок після поповнення ОЦК вводять еуфілін, осмодіуретики (манітол). 4. Вводять гепарин для профілактики тромбоутворення. 5. Проводять боротьбу з інфекцією. Критеріями ефективності виведення пацієнта з опікового шоку є підвищення температури тіла, збільшення діурезу, стабільна гемодинаміка . 9.КЛАСИФІКАЦІЯ ПЛАЗМОЗАМІННИКІВ ЗА ФУНКЦІОНАЛЬНИМИ ГРУПАМИ
|
||||||||
|