Інші кошти бюджетних установ

Депозитні кошти

До депозитних сум відносяться кошти, що надійшли в тимчасове розпорядження установи і з настанням відповідних умов підлягають поверненню або перерахуванню за призначенням.

Такі операції найчастіше здійснюються митними службами, органами державної виконавчої влади, закладами охорони здоров’я та іншими. Такими сумами можуть бути:

– суми передоплати за митне оформлення;

– вилучені (конфісковані) в учасників ЗЕД грошові кошти, здані на зберігання до прийняття відповідного рішення щодо їх подальшого призначення органами митниці чи органами державної виконавчої служби;

– грошові кошти хворих, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я і не можуть зберігати їх особисто.

Такі кошти не є власністю установи і не плануються в кошторисах спеціального чи загального фонду.

Для тимчасового зберігання таких коштів установа відкриває в органах Держказначейства чи в установі банку депозитний рахунок.

Депозитні рахунки — це рахунки, які відкриваються в органах Держказначейства та/або в установах банків за коштами, отриманими в тимчасове користування згідно з законодавством (без права користування цими коштами) і з настанням відповідних умов належать поверненню або перерахуванню за призначенням.

При необхідності їх виплати особам чи організаціям, яким вони належать, вони видаються з цих рахунків іменними грошовими чеками або ж перераховуються платіжними дорученнями на ім’я цих осіб чи організацій.

Зберігання коштів на рахунках обмежується терміном депозитного договору (як правило, три роки). Незатребувані депозитні суми на поточному чи реєстраційному рахунку підлягають перерахуванню в доход того бюджету, за рахунок якого утримується установа.

Відповідальність за правильним перерахуванням коштів та видачі депозитних сум їх власника покладається на керівника установи. Термін зберігання та порядок зберігання і використання депозитних сум в іноземній валюті встановлюються відповідним міністерством чи іншим центральним органом виконавчої влади з узгодженням з Міністерством фінансів.

До інших коштів бюджетних установ відносять оборотні активи установи у формі еквівалентів грошових коштів, тобто, коштів, що містяться в акредитивах, у чекових книжках, в оплачених талонах на бензин, харчування, оплачені путівки в санаторії, пансіонати, оплачені проїзні документи, а також кошти в дорозі.

Кошти в дорозі— це кошти, які перераховані в останні дні місяця на реєстраційні, спеціальні реєстраційні, поточні рахунки установи, а також не розподілені на рахунках в органах Державного казначейства України, але будуть зараховані на ці рахунки в наступному місяці.

Грошові документи зберігаються в касі установи у сейфах, металевих шафах, спеціально облаштованих приміщеннях. На керівника установи та матеріально-відповідальних осіб поширюються вимоги щодо зберігання грошових документів так само як і до грошових коштів в касі установи.

До грошових документів відносяться путівки до санаторно-курортних та оздоровчих установ розташованих на території України, що придбаються установами в Фонді соціального страхування.

Рішення про надання путівки працівнику приймає постійно діюча комісія (уповноважена особа) установи із соціального страхування.

Склад такої комісії або відповідальна особа затверджується керівником наказом по установі.

Для отримання такої путівки працівник надає в комісію заяву та медичну довідку за формою № 070–щ «Довідка на отримання путівки».

Путівка може бути частково або повністю оплачена коштами Фонду соціального страхування. Прийняте рішення оформляється протоколом.

Путівка повністю оплачена Фондом, може надаватися один раз протягом 2 років. Путівка, що частково оплачена фондом може надаватись тільки один раз протягом календарного року.

Отримані в Фонді путівки реєструються Книзі обліку путівок ф. № 13-ФСС. Ця книга повинна бути прошнурована, пронумерована та скріплена печаткою, підписана керівником та головним бухгалтером.

На цих путівках зазначається перелік послуг, що входять до їх вартості і ставиться штамп «Сплачено за кошти Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності».

Оплата путівок, що придбані страхувальником або застрахованою особою самостійно, за рахунок коштів Фонду забороняється.

Путівки не оподатковуються податком з доходів фізичних осіб та з них не утримуються внески до Пенсійного фонду.

2.6. Економічний зміст, склад і класифікація необоротних активів.

Для забезпечення діяльності бюджетних установ та високоякісного надання послуг вони повинні бути забезпечені засобами праці — необоротними активами.

В бюджетних установах основні засоби не створюють матеріальні блага, а тому не є засобами виробництва і використовуються як основні засоби невиробничого призначення.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Кошти на рахунках в держказначействі та установах банків	\|	ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВИХ РЕСУРСІВ БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВ

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.003 сек.