Аудит фінансово-господарської діяльності бюджетних установ включає три етапи.

На першому етапі (термін проведення: лютий-квітень поточного бюджетного року) здійснюється підготовка до проведення фінансово-господарського аудиту, у ході якого оцінюються можливі ризики, тобто слабкі місця в управлінні фінансами, визначаються контрольні процедури, які будуть застосовані протягом року, розробляється програма проведення фінансово-господарського аудиту.

На другому етапі аудиту, проводяться поточні аудиторські процедури. Протягом квітня-грудня поточного бюджетного року державні аудитори шляхом здійснення камеральних перевірок, застосування спостережень контролюють господарські та фінансові операції, які відзначено ризиковими і які необхідно спостерігати. У випадку виявлення фактів відхилень при проведенні операцій із коштами чи майном від норм законодавства встановлюються причини та готуються рекомендації щодо усунення порушень.

Дослідження річної фінансової звітності здійснюється в ході проведення третього етапу аудиту фінансово-господарської діяльності бюджетної установи в період із січня по березень року, наступного за звітним. Основним завданням цього етапу є підготовка висновку щодо достовірності річної фінансової звітності.

Результати здійснення аудиту відображаються в аудиторському звіті, який крім інших частин містить аудиторський висновок та рекомендації. В аудиторському висновку, який є основним розділом аудиторського звіту, надається оцінка достовірності фінансової звітності бюджетної установи.

Фінансова звітність формується наростаючим підсумком, і тому при постійному спостереженні державним аудитором фінансово-господарської діяльності бюджетної установи протягом року та виконанні пропозицій державного аудитора бюджетною установою можна не чекати чогось несподіваного після закінчення бюджетного року.

Фінансово-господарський аудит дає змогу робити висновки щодо ефективності рішень, прийнятих керівниками бюджетних установ під час виконання покладених на них завдань та функцій, які спрямовані перш за все не тільки на раціональне та цілеспрямоване використання бюджетних коштів, але й на ефективність їх витрачання.

За результатами поточних аудиторських процедур не застосовуються фінансові санкції, не складаються протоколи про адміністративні правопорушення, не ініціюється подання цивільних позовів до винних осіб і не висуваються обов’язкові до виконання вимоги бюджетним установам. Але якщо бюджетною установою на час складання річної фінансової звітності не усунуто порушень, які відзначені у розділі «висновки» аудиторського звіту, державний аудитор ініціює притягнення винних осіб до дисциплінарної, матеріальної та/або кримінальної відповідальності.

Наступний, або заключний, контроль діяльності бюджетних установ проводиться шляхом інспектування, яке здійснюється у вигляді планових та позапланових виїздних ревізій органами державної контрольно-ревізійної служби.

Відповідно до Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» інспектування здійснюється у формі ревізії та полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності підконтрольної установи, яка повинна забезпечувати виявлення наявних фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Основні методи контролю: Ревізії.

Відображення результатів: Акт ревізії. Установлення вимог.

Законодавчо встановлені максимальні строки для проведення планової ревізії – 30 робочих днів, позапланової – 15 робочих днів. Тривалість ревізії за рішенням суду може бути подовжена на 15 днів – для планової ревізії та 5 робочих днів для позапланової ревізії.

Основне завдання інспектування – виявлення фактів порушень законодавства, установлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

За результатами ревізії органи контрольно-ревізійної служби мають право на притягнення винних у порушенні до адміністративної, дисциплінарної та матеріальної відповідальності.

Перевірка державних закупівель - створення конкурентного середовища у сфері державних закупівель, а також запобігання проявам корупції у цій сфері. Забезпечення прозорості процедур закупівель товарів, робіт і послуг за державні кошти та досягнення оптимального і раціонального їх використання.

Основні методи контролю - Нагляд. Контроль.

Відображення результатів - Акт перевірки. Акт перевірки з окремих питань.

Переваги аудиту фінансово-господарської діяльності бюджетних установ та інспектування очевидні, але для подальшого зниження рівня правопорушень у бюджетній сфері й ощадливого управління бюджетними коштами необхідно:

Ø здійснювати поступовий перехід від ревізій фінансово-господарської діяльності до аудиту ефективності діяльності бюджетних установ;

Ø підвищити рівень обґрунтованості складання програм аудиту;

Ø активізувати діяльність щодо формування дієвої системи державного внутрішнього контролю, яка б сприяла вирішенню проблем ефективного управління та використання обмежених фінансових ресурсів;

Ø розробити рекомендації щодо пріоритетності використання методів контролю при здійсненні аудиту й інспектування фінансово-господарської діяльності бюджетних установ;

Ø розробити методику визначення та обґрунтування можливого рівня ризиків при здійсненні аудиту фінансово-господарських операцій;

Ø розробити та запровадити механізм управління ризиками фінансово-господарських операцій;

Ø на законодавчому рівні прийняти рекомендації та вимоги до здійснення внутрішньогосподарського контролю з боку керівників бюджетних установ;

На сьогоднішній день в Україні використовуються такі види державного фінансового контролю бюджетних установ, як фінансово-господарський аудит, перевірка державних закупівель та інспектування.

Уведення цих видів фінансового контролю з урахуванням Стандартів з аудиту державних фінансів сприяло підвищенню ефективності використання бюджетних коштів. Однак проведений аналіз дозволив виявити основні проблеми у сфері державного фінансового контролю бюджетних установ, які є причиною достатньо високого рівня порушень законодавства. Для підвищення дієвості державного фінансового контролю бюджетних установ необхідно в першу чергу на законодавчому рівні:

Ø об’єднати у єдину систему фінансовий аудит, перевірку державних закупівель та інспектування бюджетних установ;

Ø розробити методику щодо порядку здійснення вищевказаних контрольних заходів;

Ø розробити й упровадити методику визначення й оцінки ризиків фінансово-господарської діяльності бюджетних установ відповідно до сфер діяльності.

Вирішення цих питань дозволить зменшити порушення у фінансово-бюджетній сфері, поліпшити управління фінансовими, матеріальними та трудовими ресурсами бюджетних установ, а також виконання ними своїх функцій і завдань для досягнення соціально значущих для суспільства цілей.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Як суб’єкти господарювання бюджетні установи підлягають таким видам контролю: державному, муніципальному, господарському і громадському.	\|	Організація внутрішнього контролю в бюджетних організаціях.

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.072 сек.