Струминний принтер

Принцип роботи струминних принтерів нагадує голчасті принтери. Замість голок тут застосовуються тонкі сопла, які перебувають у голівці принтера. У цій голівці встановлений резервуар з рідким чорнилом, які через сопла як мікрочастинки переносяться на матеріал носія. Число сопел перебуває в діапазоні від 16 до 64, а іноді і до декількох сотень. Чорнило подаються до сопел за рахунок капілярних властивостей і втримуються від витікання за рахунок сил поверхневого натягу рідини. У голівку вбудований спеціальний механізм, що дозволяє викидати із сопла мікроскопічну крапельку чорнила. Залежно від пристрою цього механізму розрізняють приналежність принтера до того або іншого класу.

У струминних принтерах використовується один із двох методів викидання чорнильних крапель:

1) п'єзоелектричний (Epson);

2) метод газових пухирців (Canon, НР).

В основі п'єзоелектричної технології лежить здатність п'єзоелемента деформуватися під впливом електричного поля. Для реалізації п'єзоелектричного методу в кожному соплі встановлено плаский п’єзокристал, пов'язаний з діафрагмою. Під впливом електричного струму відбувається деформація п’єзоелемента. При друці п’єзоелемент, що перебуває в трубці, стискаючи і розтискаючи трубку, наповнює капілярну систему чорнилом. Чорнила, які віджимаються назад, перетікають назад у резервуар, а чорнила, які видавилися назовні, утворять на папері крапки. Струминні принтери з використанням даної технології випускають фірми Epson, Brother і ін.

В основі методу газових пухирців лежить швидке нагрівання невеликого обсягу до температури кипіння. Кожне сопло обладнане нагрівальним елементом що, за кілька мікросекунд нагрівається до температури близько 500 градусів, при пропущенні через нього струму. Виникаючі при різкому нагріванні газові міхури намагаються виштовхнути через вихідний отвір сопла порцію (краплю) рідких чорнил, які переносяться на папір. При відключенні струму нагрівальний елемент остигає, паровий міхур зменшується, і через вхідний отвір надходить нова порція чорнил. Дана технологія використовується у виробах фірм Hewlett-Pаckard і Canon.

Кожний із цих двох способів по-своєму привабливий, однак кожний з них не вільний і від недоліків. П'єзоелектрична технологія найбільш дешева, відрізняється більше високою надійністю (тому що не використовується висока температура). Цей спосіб управління менш інерційний, чим нагрівання, що дозволяє підвищити швидкість друку. Технологія пухирців зв'язана з високою температурою. При високій температурі нагрівач згодом покривається шаром нагару, тому в принтерах, що використовують цю технологію, друкуюча голівка, досить часто виходить із ладу. У таких випадках вона разом з резервуаром для чорнил утворить конструктивний єдиний вузол. Друкуючі голівки можуть конструктивно поєднуватися із чорнильним картриджем і замінятися одночасно з ним, а можуть бути встановлені в принтері постійно - при цьому заміняється тільки картридж. Кожний із цих варіантів має свої достоїнства і недоліки. Здавалося б, що чорнильна ємність без друкуючої голівки повинна коштувати набагато дешевше, ніж у комбінації із друкуючою голівкою. На ділі це не відбувається і помітного здешевлення експлуатації при постійно встановленій у принтері друкуючої головки не спостерігається. У той же час, легкозмінна друкуюча голівка дозволяє легко вийти з ускладнень, пов'язаних із засиханням чорнил в її каналах. Варто пам'ятати, що якщо чорнила засохнуть у голівці, те її, як правило, варто міняти, якщо вчасно не будуть вжиті відповідні заходи. Для того щоб зменшити ризик засихання чорнил в каналах голівки, передбачається спеціальне положення паркування. У більшості принтерів передбачена функція очищення сопла. Проте, все це не дає повної впевненості, що при експлуатації друкуючу голівку не прийдеться міняти.

Голівка разом з ємностями для чорнил закріплюється на каретці, що по спеціальній направляючій робить зворотно-поступальний рух поперек аркуша паперу. Хоча спосіб об'єднання друкуючої голівки і ємності для чорнил конструктивно найбільш простий і в силу цього одержав саме широке поширення, він не є оптимальним. Справа в тому, що каретка повинна досить швидко рухатися, а також досить швидко змінювати напрямок руху, тому що швидкістю її руху визначається швидкість друку. Для цього рухлива каретка повинна бути мало інерційною, тобто мати можливо меншу масу. Із цією метою зменшують обсяг ємності для чорнил. Тому, переважніше виявляється розміщення ємності для чорнил на нерухливій частині принтера, а подачу чорнил до друкуючих голівок здійснювати за допомогою спеціальних трубопроводів. Така система дозволяє підвищити швидкість друку і одночасно збільшити ємності для чорнил, однак система трубопроводів конструктивно настільки складна, що така конструкція використовується дуже рідко.

У процесі друку аркуш паперу переміщається уздовж тракту друку за допомогою спеціального механізму. Його основу становить валик, що приводиться в обертання кроковим двигуном. До валика папір притискається допоміжними роликами. Протягування відбувається за рахунок сил тертя при повороті валика. У сучасних принтерах процес подачі паперу автоматизований. У прийомний лоток принтера можна закласти перед початком печатки стопку паперу, черговий аркуш із якої в міру необхідності автоматично буде захоплюватися, і подаватися в тракт друку. Кількість аркушів паперу, що може бути закладена в прийомний лоток у різних моделях принтерів відрізняється, але звичайно вона становить 50-100 аркушів. Драйвери, що керують процесом друку, дозволяють установлювати необхідну кількість копій і вказувати сторінки або частини сторінок, які повинні бути роздруковані. Автоматизація процесу подачі паперу зробила експлуатацію принтера винятково комфортною. Ці зручності особливо відчутні при великих обсягах друку: досить закласти в прийомний лоток папір, указати параметри друку і запустити виконання програми друку. Все інше принтер зробить автоматично.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Основні характеристики сканерів	\|	Лазерний принтер

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.017 сек.