Лазерні принтери

Струминні принтери

Матричні принтери

Принтери

Використання принтерів є найпоширенішим способом виводу двовимірної інформації на папір, та й не тільки на неї⁶⁾.

Варто помітити, що багато принтерів самі по собі можуть мати досить складні убудовані Процесори Растрових Зображень (англ. RIP - RasterImageProcessor), службовці для формування растрових зображень. Найчастіше такий процесор може растеризувати зображення, описане програмою мовою PostScript[11] або PCL⁷⁾,які були спеціально створені для цих цілей. Проте останнім часом можливість апаратної растеризації мало використовується, і більшість зображень приходить у принтер у вигляді готових растрів, тому що програмна растеризація - це більше гнучкий підхід⁸⁾.

Самою низькоякісною технологією печатки володіють матричні принтери. Друкуюча головка, що переміщається в одному вимірі по ширині сторінки, складається з декількох голок (звичайно 9 або 24). Фарба нанесена на стрічку, що перебуває між папером і головкою. При ударі голки по папері на ній залишається слід від фарби зі стрічки, у такий спосіб і виходить зображення. Уживали спроби створення кольорових матричних принтерів, але якість була неприйнятним.

Вивід нетекстової інформації прийнятної якості утруднений.

Розв'язна здатність - від 60?72 до 360?360 dpi.

Основне достоїнство - дешевина печатки, основні недоліки - низька якість і високий рівень шуму. Зараз практично витиснуті струминними й лазерними принтерами, за винятком застосування в касових апаратах.

Розташовуються в середньому ціновому діапазоні і є найпоширенішим рішенням для кольорової печатки (тому що кольорові лазерні принтери поки ще досить дороги). Принцип дії наступний:

Друкуюча головка, що переміщається по ширині паперу, складається з безлічі мікрокамер з мікросоплами, при пропущенні електричного імпульсу через мікрокамеру в ній утвориться міхур, що виштовхує із сопла краплю фарби на папір. У кольорових принтерах (а це практично все струминні моделі на даний момент) застосовується колірна модель CMYK (див. розділ 1.2). При цьому кожному із цих базисних квітів відповідає свій резервуар з фарбою. Чорний колір уводиться для економії кольорових фарб. У дорогих моделях застосовується й більша кількість фарб для поліпшення передачі кольору.

Розв'язна здатність - від 600-300 до 5760-1440 dpi.

Основне достоїнство - порівняльна дешевина пристрою, основний недолік - дорожнеча видаткових матеріалів.

Лазерні принтери є найефективнішими з погляду вартості печатки сторінки. У цей час переважають у чорно-білій пресі.

Принцип дії наступний:

Спочатку на всю поверхню барабана з фотопровідним покриттям наноситься позитивний заряд, звичайно за допомогою коронуючогого електрода. Потім деякі ділянки барабана висвітлюються лазерним променем, що приводить до зняття заряду в цих місцях. Потім поверхня барабана проходить через порошкоподібний тонер, позитивно заряджені часточки якого відштовхуються від заряджених ділянок барабана й прилипають до незарядженого. Після цього тонер з барабана переноситься на папір, що для цього попередньо заряджається негативно за допомогою іншого коронуючого електрода. Папір потім піддається нагріванню, при якому часточки тонера міцно приплавляють до неї.

Розв'язна здатність - від 300 до 1200 dpi.

Основні достоїнства - висока чіткість і швидкість печатки, основний недолік - порівняльна дорожнеча самих пристроїв (особливо кольорових).

Комп’ютерний вірус

Комп'ютернийвірус - це невелика програма, що написана програмістомвисокоїкваліфікації, здатна до саморозмноження й виконаннярізнихдеструктивнихдій. На сьогоднішній день відомопонад 50 тис.Комп'ютернихвірусів. Існуєбагаторізнихверсійстосовнодатинародженняпершогокомп'ютерноговірусу. Однакбільшістьфахівцівсходяться на думці, щокомп'ютернівіруси, як такі, впершез'явилися у 1986 році, хочаісторичновиникненнявірусівтіснопов'язане з ідеєюствореннясамовідтворюючихпрограм. Одним із "піонерів" серед комп'ютерних вірусів вважається вірус "Brain", створений пакистанським програмістом на прізвище Алві. Тільки у США цей вірус вразив понад 18 тис. комп'ютерів. На початку епохи комп'ютерних вірусів розробка вірусоподібних програм носила чисто дослідницький характер, поступово перетворюючись на відверто вороже протистояння користувачів та безвідповідальних, і навіть кримінальних "елементів". В рядікраїнкарнезаконодавствопередбачаєвідповідальність закомп'ютернізлочини, в тому числі за створення та розповсюдженнявірусів. Вірусидіютьтількипрограмним шляхом. Вони, як правило, приєднуютьсядофайлу абопроникаютьвсередину файлу. У цьомувипадкукажуть, що файл заражений вірусом. Віруспотрапляє в комп'ютертільки разом іззараженимфайлом. Для активізаціївірусупотрібнозавантажити заражений файл, і тількипісляцьоговіруспочинаєдіятисамостійно. Деякі віруси під час запуску зараженого файлу стають резидентними (постійно знаходяться в оперативній пам'яті комп'ютера) і можуть заражати інші файли та програми, що завантажуються. Інші різновиди вірусів відразу після активізації можуть спричиняти серйозні пошкодження, наприклад, форматувати жорсткий диск. Діявірусівможепроявлятися по різному: відрізнихвізуальнихефектів, щозаважаютьпрацювати, до повноївтратиінформації. Більшістьвірусівзаражуютьвиконавчіпрограми, тобтофайли з розширенням .EXE та .COM,хочаостаннім часом все більшоїпопулярностінабуваютьвіруси, щорозповсюджуються через систему електронноїпошти. Слідзауважити,щокомп'ютернівірусиздатнізаражатилишесамікомп'ютери. Тому абсолютно абсурдними є різнітвердження про впливкомп'ютернихвірусів на користувачівкомп'ютерів. Основнимиджереламивірусів є:

дискета, на якійзнаходятьсязараженівірусомфайли;
комп'ютерна мережа, в тому числі система електронноїпошти
та Internet;
жорсткий диск, на якийпотрапиввірус в результатіроботи з
зараженимипрограмами;
вірус, щозалишився в оперативнійпам'ятіпісляпопереднього
користувача.

Література 1. Артамонов И.Д. Иллюзии зрения. – М., 1964. – 104 с. 2. Глушаков С.В., Кнабе Г.А. Компьютерная графика: 3. Учебный курс / Шеф-ред. С. В. Глушаков; Худож.-оформ. А.С. Юхтман. – Харьков: Фолио; М.: ООО «Издательство АСТ», 2001. – 500с. 3.Горобець С.М. Основикомп’ютерноїграфіки: Навч. пос. для студ. вищихнавч. закл. / За ред. М.В. Левківського. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 232 с. 4.Інженерна та комп’ютернаграфіка: Підручник / В.Є. Михайленко, 5.В.М. Найдиш та ін. За ред. В.Є. Михайленка. – 2 вид., перероб. – К.: Вища школа, 2001. – 350 с. 6.Порев В.Н. Компьютерная графика. – СПб.: БХВ-Петербург, 2002. – 432 с.: ил. 7.Комп’ютерний журнал «Компьютеры+программы» 8.Комп’ютерний журнал «Мой компьютер» 9..Інформатика. Комп’ютернатехніка. Комп’ютернітехнології: Підручник . - К.: Каравела, 2004. – 464с. 10.. Пестриков В.М. Энциклопедия радиолюбителя. Работаем с компьютером / Под.ред. С.М. Янковского – СПб: Наука и техника, 2004. – 272 с.: ил. 11.Пестриков В.М. Радиоэлектроника в конструкциях и увлечениях / 12Под. ред. С.М. Янковского – СПб: Наука и техника, 2004. – 240 с.: ил. 13..Прокудін Г.С., Вольська С.Ю. Інженерна та комп’ютернаграфіка. Методичнівказівки до виконанняпрактичних занять та самостійноїроботи студентів: - К.: Вид-воЄвроп. Ун-ту, 2003. – 54 с. – Бібліогр.: с.53

ПрикарпатськийнаціональнийуніверситетіменіВасиляСтефаника

Інститутмистецтв

Кафедрадекоративно-прикладногомистецтваіетнодизайну

Уляна Линда

Основикомп’ютерноїграфіки

лекції

5 курс

Івано-Франківськ

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Освітлення доріг і дорожніх споруд.	\|

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.037 сек.