• Гідрологія і Гідрометрія
• Господарське право
• Економіка будівництва
• Економіка природокористування
• Економічна теорія
• Земельне право
• Історія України
• Кримінально виконавче право
• Медична радіологія
• Методи аналізу
• Міжнародне приватне право
• Міжнародний маркетинг
• Основи екології
• Предмет Політологія
• Соціальне страхування
• Технічні засоби організації дорожнього руху
• Товарознавство продовольчих товарів

Угоди із зовнішньоторговими посередниками

Види торгово-посередницьких операцій

Торгово-посередницька операція – операція, пов’язана з купівлею-продажем товарів, яка виконується за дорученням виробника-експортера незалежним від нього троговим посередником на основі укладеної між ними угоди доручення.

Види торгово-посередницьких операцій:

1) операція з перепродажу – операції, які здійснюються торговими посередниками від свого імені і за свій рахунок.

2) комісійні операції – передбачає здійснення однією стороною (комісіонер) за доручення іншою стороною (комітентом) угод від свого імені за рахунок комітента. Взаємовідносини між ними регулюються угодою щодо комісії.

3) агентські операції – операції у торгівлі, які складаються з поручення однієї стороні (принципалом) незалежній від неї іншій стороні (агентом) здійснення фактичних і юридичних дій, які пов’язані з продажем, придбанням товару на обумовленій території за рахунок або від імені принципала.

4) брокерські операції – встановлення через брокера контакту між продавцем і покупцем.

Відносини відповідно до угод з посередниками можуть регламентуватися як іноземним, так і національним законодавством. В Україні немає спеціального торгового кодексу, який регулював би зовнішньоекономічні зв'язки. Відносини між підприємствами і комісіонерами, а також підприємствами й агентами визначаються Громадянським кодексом України.

У міжнародній практиці використовуються декілька видів договорів про посередництво, частково:

договір про надання права на продаж;

договір комісії;

договір консигнації;

агентський договір.

Незалежно від виду посередника тексти договорів мають деяку схожість.

Будь-який договір починається з визначення сторін.

Визначається характер взаємовідносин між сторонами:

право власності на товар і право посередника продавати продукцію від свого імені. Визначається також обсяг прав, які надасть посередникам експортер. Ці права можуть бути невинятковими, винятковими, переважаючими.

У всіх договорах про посередництво визначаються номенклатура товарів; територія, на якій працюють посередники; діяльність сторін по рекламуванню товарів; організація технічного обслуговування, особливості і хід збуту товарів, період дії договору та ін.

Разом з тим зміст договору з різними видами посередництва має свою специфіку.

У договорі про надання права на продаж закріплюються правила відносин між постачальником товарів і посередником, який придбав його у свою власність і потім від свого імені реалізує цей товар на ринку. Одночасно у договорі встановлюються права й обов'язки сторін, пов'язані з перепродажем товару посередником своїм клієнтам. Обов'язковою умовою договору являється надання посереднику виняткового права продажу на певний товар на визначеній в договорі території.

Як правило, у договорі міститься умова про «не конкуренцію», яка зобов'язує торгового посередника не купляти в інших експортерів аналогічні товари для продажу. Щоб стимулювати закупки посередником товарів, в договір вноситься обмовка про мінімальний обіг. Посередник бере на себе обов'язки повідомляти контрагенту інформацію про ринковий попит на товари, приймати участь в їх рекламі, надавати покупцю сервісні послуги, здійснювати післяпродажне обслуговування тощо.

За своїм змістом договір про надання права на продаж визначає організаційні й комерційні відносини контрагентів. Для них характерні тривалі періоди дії.

Договір комісії. Сторонами даного договору є комісіонер і комітент. Під договором комісії розуміють договір, згідно якого комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду укласти угоду від свого імені, але за рахунок комітента. При проведенні зовнішньоторгових комісійних операцій відносини між посередником і комітентом України регламентуються Громадянським кодексом України (гл. "Комісія").

У сучасній комерційній практиці договір комісії одержав широке розповсюдження при проведенні угод купівлі-продажу товарів, фрахтуванні суден, страхуванні вантажів і при виконанні, різного роду банківських операцій з цінними паперами. Ця форма договору використовується як у внутрішній, так і в зовнішній торгівлі.

У договорі комісії вказується назва і асортимент товару, територія реалізації, право власності на товари, умови ціни і платежу, порядок виплати винагороди. Низка зобов'язань посередника, обумовлених у контракті, пов'язані зі збереженням товару комітента.

Особливе значення надається вказівкам комітента відносно ціни реалізації товару. У договорі комісії можуть бути передбачені й інші права й обов'язки сторін відносно поставки і реалізації товару. Обов'язковою умовою договору є подання комісіонерам звіту про виконання доручень. Уклавши угоду з третьою особою, посередник має без затримки повідомити про це комітента. Розмір і порядок винагороди визначається у договорі комісії за узгодженням сторін.

Договір консигнації. Даний договір є різновидністю договору комісії. Сторонами договору консигнації є консигнант і консигнатор. За договором консигнації консигнант дає доручення консигнатору на продаж товару зі складу за кордоном на протязі певного періоду (терміну консигнації) за винагороду.

Консигнатор одержує право на продаж товару тільки на обумовленій території. У контракті обумовлюється територія, визначається максимальна кількість товарів, яку консигнатор може тримати у себе на складі. Асортимент товарів строго конкретизований, наприклад, вказані марки і типи виробів. Номенклатура і якість товару вказується або в самому контракті, або в специфікації, приложеній до нього. Терміни консигнації можуть бути різні, але, як правило, вони коливаються між 6 і 24 місяцями, а для машин і обладнання складають 12 місяців. Термін дії договору консигнації зазвичай більше періоду консигнації, в більшості угод він складає від року до п'яти років. Особливе значення у договорі мають вказівки консигнанта по відношенню до цін. У договорі можуть встановлюватися мінімальні продажні ціни, нижче яких консигнатор не може продавати товар без попередньої письмової згоди консигнанта.

У контракті визначається порядок розрахунку за поставлені на консигнацію товари: валюта і строки платежу і т.д.

У договорі визначаються обов'язки сторін в зв'язку з організацією консигнаційного складу.

В обов'язки консигнатора можуть входити:

- підготовка приміщення для консигнаційного складу;

- наймання персоналу;

- забезпечення повного збереження якості товарів в період його знаходження на консигнаційному складі;

- страхування товарів, що знаходяться на консигнаційному складі;

- здійснення реклами, показ товарів в демонстраційних залах;

- післяпродажне технічне обслуговування;

Основний обов'язок консигнанта - поставка товарів на консигнаційний склад до вказаного терміну і в обумовленому асортименті. Обов'язковою умовою контракту є визначення виду, розміру і порядку виплати консигнатору винагороди. Вона може бути у вигляді визначеного відсотку від вартості проданих товарів чи у вигляді різниці між визначеною комітентом ціною і тою, більш вигідною ціною, за якою консигнатор здійснює угоду. Розмір винагороди за договором консигнації визначається угодою сторін.

Агентський договір. Сторонами агентського договору виступають принципал і торговий агент. Під агентським договором розуміють договір про здійснення агентом дій за дорученням за рахунок принципала.

Агентські операції в Україні регламентуються Громадянським кодексом України (гл. "Доручення").

В агентському договорі визначається характер взаємовідносин між принципалом і агентом, договірна територія, на якій агенту надається право вести операції.

Так само, як і в договорі про надання права на продаж, в агентському договорі вказується об'єм прав, які надає агенту принципал. Ці права можуть бути простими, винятковими і винятковими з обмовкою.

При простому праві принципал зберігає за собою право вести переговори з покупцями на території агента без його участі. При винятковому праві (монопольному) в договорі обумовлюється, що товари принципала не будуть поступати на територію агента. При винятковому праві з обмовкою в агентський договір вноситься позатериторіальна обмовка, згідно якої агенту надається право продавати товари принципала поза виділеною для агента територією.

Відносини між сторонами агентського договору складаються таким чином. Агент бере на себе широке коло обов'язків як по відношенню до організації збуту, так і захисту інтересів принципала. Обов'язки визначаються шляхом внесення в агентський договір спеціальних обмовок: про неконкурентність, про мінімальний обіг, делькредере, а також відносно здійснення реклами, післяпродажного обслуговування, про надання інформації і звітності принципалу.

Агент повинен періодично інформувати принципала про свою діяльність, про стан кон’юктури ринку; валютні і митні правила; правила регулювання імпорту в своїй країні, про конкурентів, про ціни тощо. Терміни та періодичність надання інформації і звітності визначаються конкретними умовами договору.

В обов'язки принципала входить надання агенту матеріалів, необхідних для здійснення його діяльності.

В агентському договорі передбачається розмір, термін і спосіб виплати винагороди. Термін виплати винагороди ,як правило, ставиться в залежність від часу платежу третьою особою, з якою агент уклав угоду.

Агент має право на винагороду також від угод, не виконаних через вину принципала. Право на винагороду, як правило: втрачається із закінченням дії агентського договору.

В агентському договорі, як і в будь-якому іншому контракті про посередницьку діяльність, встановлюються терміни його дії і порядок дочасного розторгнення.

Читайте також:

1. В залежності від мети та характеру угоди, які лежать в основі випуску векселів, а також їх забезпечення розрізняють комерційні, фінансові та фіктивні векселя.
2. Визначте своє ставлення до Переяславської угоди 1654 р., укладеної Б.Хмельницьким з Москвою.
3. Довгострокові комплексні угоди про економічне, промислове і науково- технічне співробітництво
4. Довготермінові комплексні угоди про економічне, промислове та науково-технічне співробітництво
5. Експортне фінансування — залучення, забезпечення і використання фінансових засобів з метою здійснення експортної угоди.
6. Елементи ф’ючерсної угоди
7. Етапи оформлення типової зовнішньоекономічної угоди
8. Етапи оформлення типової зовнішньоторгової угоди купівлі - продажу
9. Захист прав інтелектуальної власності в рамках угоди TRIPS
10. Звід основних положень угоди Уругвайського раунду із сільського господарства і статуту СОТ
11. І 3 методи. Методи визначення митної вартості за ціною угоди з ідентичними та подібними товарами.
12. Інші угоди, що становлять систему міжнародної охорони промислової власності

Переглядів: 1167