Студопедия
Новини освіти і науки:
МАРК РЕГНЕРУС ДОСЛІДЖЕННЯ: Наскільки відрізняються діти, які виросли в одностатевих союзах


РЕЗОЛЮЦІЯ: Громадського обговорення навчальної програми статевого виховання


ЧОМУ ФОНД ОЛЕНИ ПІНЧУК І МОЗ УКРАЇНИ ПРОПАГУЮТЬ "СЕКСУАЛЬНІ УРОКИ"


ЕКЗИСТЕНЦІЙНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ПОРУШЕННЯ СТАТЕВОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ПІДЛІТКІВ


Батьківський, громадянський рух в Україні закликає МОН зупинити тотальну сексуалізацію дітей і підлітків


Відкрите звернення Міністру освіти й науки України - Гриневич Лілії Михайлівні


Представництво українського жіноцтва в ООН: низький рівень культури спілкування в соціальних мережах


Гендерна антидискримінаційна експертиза може зробити нас моральними рабами


ЛІВИЙ МАРКСИЗМ У НОВИХ ПІДРУЧНИКАХ ДЛЯ ШКОЛЯРІВ


ВІДКРИТА ЗАЯВА на підтримку позиції Ганни Турчинової та права кожної людини на свободу думки, світогляду та вираження поглядів



Контакти
 


Тлумачний словник
Авто
Автоматизація
Архітектура
Астрономія
Аудит
Біологія
Будівництво
Бухгалтерія
Винахідництво
Виробництво
Військова справа
Генетика
Географія
Геологія
Господарство
Держава
Дім
Екологія
Економетрика
Економіка
Електроніка
Журналістика та ЗМІ
Зв'язок
Іноземні мови
Інформатика
Історія
Комп'ютери
Креслення
Кулінарія
Культура
Лексикологія
Література
Логіка
Маркетинг
Математика
Машинобудування
Медицина
Менеджмент
Метали і Зварювання
Механіка
Мистецтво
Музика
Населення
Освіта
Охорона безпеки життя
Охорона Праці
Педагогіка
Політика
Право
Програмування
Промисловість
Психологія
Радіо
Регилия
Соціологія
Спорт
Стандартизація
Технології
Торгівля
Туризм
Фізика
Фізіологія
Філософія
Фінанси
Хімія
Юриспунденкция






Звід основних положень угоди Уругвайського раунду із сільського господарства і статуту СОТ

Стратегія Розвинуті країни Країни, що розвиваються  
Доступ на ринок   Заборона обмежень на імпорт, крім тарифів  
Усі тарифи фіксуються    
Спеціальні захисні заходи проти різки чи постійних знижень імпортних цін (обмеження стосуються «тарифікованих» продуктів та не застосовуються до імпорту щодо відповідних товарів, на які поширюються зобов’язання з тарифних квот)    
  Тарифи, що є результатом конверсії нетарифних торговельних обмежень за умовами договору, плюс тарифи на всі сільськогосподарські товари, що існували раніше, повинні бути знижені
Здійснення поточних і мінімальних зобов’язань з допуску на ринок стосовно тарифних товарів
Середнє зниження тарифів на 36 % (мінімум на 15 %) протягом шести років Середнє зниження тарифів на 24 % (мінімум на 10 %) протягом 10 років. Там, де прийняті зобов’язання з установлення верхньої межі тарифів, таке зниження непотрібне, за винятком особливих випадків. Найменш розвинуті країни не приймають зобов’язань зі зниження тарифів
Експортні субсидії Визначення експортних субсидій, які повинні бути знижені. Інші експортні субсидії повинні бути точно класифіковані, включаючи продовольчу допомогу. Заборона використання експортних субсидій на товари, на які не поширюються умови зниження імпортного мита.
Чіткі зобов’язання зі зниження субсидій і за загальними (21 %), і за бюджетними (на 36 %) асигнуваннями протягом шести років, для перероблених харчових продуктів – тільки за бюджетними асигнуваннями (на 36 %) 70 % від вимог до розвинутих країн зі зниження субсидій протягом 10 років. Виняток робиться для деяких субсидій з транспортування та збуту.
Заборони та обмеження експорту Продовольство: вимагається повідомлення та зобов’язання з проведення консультацій щодо запиту і надання інформації про наявність товарів
  Для країн, що розвиваються, це правило стосується лише чистих експортерів продукції
Внутрішня підтримка Політичні заходи поділяються на дві групи: дозволені («зелена скринька») та інші, що є загальними заходами підтримки, витрати на які повинні скорочуватися. Окремі заходи прямих платежів, пов’язані з програмами зі скорочення виробництва, не входять до «зеленої скриньки», але виключаються із загальних заходів
  Дозволяється зберігати в загальних розмірах підтримки менше 5 % вартості валової продукції. У цілому загальні заходи підтримки повинні бути скорочені на 20 % за шість років Дозволяється застосовувати деякі інші заходи, в тому числі субсидії на капіталовкладення та засоби виробництва за визначених умов. У мінімальному розмірі дозволяється збереження підтримки виробництва за системою загальних заходів не менше 10 % від вартості валової продукції. У цілому загальні заходи підтрим- ки повинні бути скорочені на 13,3 % протягом 10 років. Для найменш розвинутих країн може зберігатися рівень загальної підтримки, якщо вони заявлять про це, але це не буде вимогою для них.
Санітарні та фітосанітарні правила Інші аспекти Підтверджується право країн установлювати власні стандарти в галузі охорони здоров’я та безпеки, проте вони повинні бути виправдані й не призводити до несправедливих або непотрібних перепон у торгівлі. Заохочуватиметься застосування міжнародних стандартів.  
Комітет із сільського господарства СОТ спостерігатиме за здійсненням прийнятих зобов’язань. Буде братися до уваги рішення міністрів у Марракеші про можливий негативний ефект від програми реформ у найменш розвинутих державах і країнах - чистих імпортерах  
         

торгівлі для розвинутих країн забере шість, а для країн, що розвиваються, – десять років.

Наведені положення фактично є нормами міжнародного права в галузі сільського господарства. Разом з тим дотримання правил хоча і носить обов’язковий до виконання характер, проте також визначається ступенем впливу окремих держав.

Наслідки від вступу до СОТ для країни визначаються перш за все рівнем її конкурентоспроможності. У 2004 р. Україна за рейтингом конкуренто-спроможності WEF обійшла Румунію, Болгарію і Сербію, хоча перемістилася в рейтингу вниз із 69-го на 71-ше місце (за рахунок розширення списку країн, у яких проводилося дослідження).

Згідно з дослідженнями WЕF в Україні й досі відсутні пер­спективи для зростання рівня конкурентоспроможності. Ця організація розраховує ще один показник-потенціал зростання конкурентоспроможності і публікує рейтинг країн світу відповідно до нього. У 2004 р. Україні в цьому рейтингу належало 86-те місце серед 102 країн, останнє серед країн Європи, хоча експерти WЕF у своєму звіті відзначили певні ознаки макроекономічної стабільності, що вплинуло і на підвищення рейтингу креди­тоспроможності.

22. Порівняльні позиції конкурентоспроможності України згідно з оцінками Світового економічного форуму (серед лідерів, країн з перехідною економікою та аутсайдерів)

Досліджувані країни Рейтинг конкуренто-спроможності (місце) Рейтинг зростання конкурентоспроможності (місце)
Фінляндія
США
Швеція
Данія
Німеччина
Велика Британія
Швейцарія
Естонія
Латвія
Словенія
Чехія
Угорщина
Литва
Словаччина
Китай
Польща
Росія
Україна
Румунія
Болгарія
Грузія - - - - - -
Зімбабве

У 2003 р. Україна посідала у рейтингу зростання конкурентоспроможності 84-те місце. Конкурентоспроможність аграрного сектора України оцінюється як низька: частка збиткових підприємств по роках відповідно становила у 1998 р. – 70 %, у 2000 р. – 35 %, у 2002 р. – 54 %, 2004 р. – 34 %, 2005 р. – 36,4 %.

У зв’язку з викладеним виникає питання про можливість зниження державної підтримки сільськогосподарського виробництва. Зі вступом до СОТ країна має зменшувати частку витрат на підтримку сільськогосподарського виробництва, що належать до «жовтого кошика», частка яких в Україні у 2005 р. становила (згідно із сумами, запланованими бюджетом) 66 % від усієї суми підтримки.

Група заходів так званої «зеленої скриньки» охоплює захо­ди державної підтримки сільського господарства, що не спри­чиняють неефективний розподіл ресурсів у аграрній сфері. Ці заходи не спрямовані на підтримку цін виробників.

Державні витрати в межах «зеленої скриньки» можуть здійснюватися у таких напрямах:

· наукові дослідження, підготовка та підвищення кваліфікації кадрів, інформаційно-консультаційне обслуговування;

· ветеринарні та фітосанітарні заходи, контроль безпеки продуктів харчування;

· сприяння збуту сільгосппродукції, включаючи збиран­ня, обробку і розповсюдження ринкової інформації;

· удосконалення інфраструктури (будівництво шляхів, електромереж, меліоративних споруд) за винятком операційних витрат на її утримання;

· утримання стратегічних продовольчих запасів, внутрішня продовольча допомога;

· забезпечення гарантованого доходу сільгоспвиробни­кам, удосконалення землекористування тощо;

· підтримка доходів виробників, не пов'язана з видом і обсягом виробництва (наприклад, виплати просто на основі статусу землевласника або виробника);

· сприяння структурній перебудові сільськогоспо­дарського виробництва (наприклад, виплати за про­грамами переміщення виробництва з аграрного сектора в неаграрний);

· охорона навколишнього середовища;

· програми регіонального розвитку (наприклад, виплати за програмами регіональної допомоги у депресивних регіонах).

Держава має право фінансувати заходи «зеленої скриньки» у будь-якому необхідному обсязі залежно від можливостей свого бюджету. [31]

До заходів «зеленої скриньки» належать також субсидії, об­сяг яких становить менше ніж 5 % від вартості продукції (незал­ежно від того, чи вони орієнтовані на конкретний продукт, чи на все сільськогосподарське виробництво).

У державному бюджеті 2005 р. витрати, які можна кваліфікувати як витрати на заходи «зеленої скриньки» СОТ, були заплановані на рівні 1 190 696,5 тис. грн (з урахуванням витрат на земельну реформу і на наукові розробки в Українській ака­демії аграрних наук). У бюджеті, що розподіляється через Міністерство аграрної політики, заплановані витрати на заходи «зеленої скриньки» становлять 963 103,5 тис. грн.

Заходи «зеленої скриньки» – це 34 % у структурі дер­жавної підтримки сільського господарства коштами державного бюджету у 2005 р. У процесі набуття членства у СОТ в Україні спостерігається тенденція до зростання заходів «зеленої скринь­ки» у структурі державної підтримки сільського господарства.

Отже, переваги і загрози від вступу України до СОТ можна звести в умовний перелік.

Приєднання до СОТ має такі вигоди для України:

- отримання у відносинах з усіма країнами-членами СОТ режиму найбільшого сприяння, що важливо, перш за все, у випадках утисків прав України;

- вихід у міжнародний правовий простір і отримання захисту вітчизняних виробників на основі застосування норм і правил СОТ;

- доступ до механізму розв’язання торгових суперечок у межах СОТ;

- приведення українського законодавства і практики зовнішньоторговельної діяльності у відповідність з міжнародними методами регулювання торгівлі;

- розширення доступу вітчизняних підприємців до зовнішніх ринків унаслідок створення сприятливіших умов для інвестиційної співпраці;

- безпосередня участь у подальшій розробці норм, що регулюють міжнародну торгівлю.

Негативні наслідки приєднання до СОТ:

- неконтрольоване відкриття українського ринку;

- жорсткий зв’язок національного законодавства з правовими нормами СОТ і «зв’язування» митного тарифу;

- можливе різке скорочення прямого і непрямого субсидування з бюджетів усіх рівнів;

- відсутність гарантій відносно застосування до України обмежувальних антидемпінгових процедур;

- зниження митних бар’єрів і ослаблення стимулів для збільшення потоків іноземних інвестицій (згідно з загальним правилом, підтвердженим світовою практикою, у країни з несприятливим інвестиційним кліматом інвестиції в масовому порядку надходять тільки у разі можливості надходження до неї і товарів);

- падіння конкурентоспроможності українських підприємств на внутрішньому ринку через конкуренцію з іноземцями, а отже, спад власного виробництва і ще більше посилення сировинної спеціалізації вітчизняного виробництва;

- мінімізація масштабів прямого державного регулювання внутрішніх цін на енергоносії і транспортних тарифів, зближення їх зі світовими цінами, що потягне за собою зростання витрат на виробництво, особливо в енергомістких галузях;

- скорочення надходжень до бюджету через зниження митних зборів;

- обмеження свободи держави в галузі застосування тих чи інших заходів регулювання зовнішньоторговельної діяльності [32 – 33].


Читайте також:

  1. Аграрні реформи та розвиток сільського госпо- дарства в 60-х роках XIX ст. — на початку XX ст.
  2. Амортизація основних засобів
  3. Амортизація основних засобів, основні методи амортизації
  4. Амортизація основних засобів.
  5. Амортизація основних фондів
  6. Амортизація основних фондів
  7. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації
  8. Амортизація основних фондів підприємства. Методи нарахування амортизації.
  9. Амортизація основних фондів, методи її нарахування.
  10. Аналіз ефективності використання основних засобів.
  11. Аналіз основних засобів
  12. Аналіз основних систем трудового і професійного навчання: предметної, предметно-операційної, операційної, операційно-предметної, системи ЦІП, операційно-комплексної тощо.




Переглядів: 795

<== попередня сторінка | наступна сторінка ==>
Регулювання світової агропродовольчої торгівлі в рамках СОТ | Основні підходи до оцінювання державної підтримки аграрного сек­тора

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

 

© studopedia.com.ua При використанні або копіюванні матеріалів пряме посилання на сайт обов'язкове.


Генерація сторінки за: 0.006 сек.