Тема 12: Розміщення капіталу в банківських установах.

1.Сутність та принципи функціонування банківської системи України.

2. Огляд депозитних корпорацій України

3.Безстрокові і термінові вклади (депозити).

4. Характеристика основних тенденцій розвитку банківської системи України.

1. Сутність та принципи функціонування банківської системи України.

Сьогодні банківська система України – це один із найрозвинутіших елементів господарського механізму, оскільки її реформування було розпочате раніше за інші сектори економіки, що визначалося ключовою роллю банків при вирішенні завдань переходу до ринку. Саме банки відіграють основну роль в утворенні оптимального середовища для мобілізації й вільного переливу капіталів, нагромадженні коштів для структурної перебудови економіки, приватизації й розвитку підприємництва.

Банківська система бере участь у виконанні основних функцій фінансової системи,зокрема, шляхом:

· забезпечення способів переміщення фінансових ресурсів у часі, через кордони держав та між окремими галузями тощо;

· розробки та забезпечення способів управління ризиками;

· забезпечення механізму об’єднання фінансових ресурсів та їх розподілу між окремими суб’єктами господарювання;

· забезпечення безперебійного функціонування платіжних систем, зокрема, шляхом удосконалення способів клірингу та здійснення розрахунків, що сприяють торгівлі;

· забезпечення насичення ринку ціновою інформацією, що дозволяє координувати децентралізований процес прийняття рішень в окремих галузях економіки.

Банківська система є складовою кредитної системи держави.

Аналізуючи організацію банківських систем західних держав в умовах розвиненої економіки, фахівці дійшли висновку щодо трьох основних напрямів розвитку таких систем та їх складових:

1. банківські системи з великою кількістю банків з небагатьма відділеннями;

2. банківські системи з невеликою кількістю банків із багатьма відділеннями;

3. банківські системи з багатьма банками, пов’язаними участю.

Поняття банківської системи в науці фінансового права не дістало однозначного визначення.

Відповідно до навчального посібника „Банківське право України” за загальною редакцією А. Селіванова „банківську систему в Україні наука визначає як внутрішньо організовану, взаємопов’язану, об’єднану загальною метою сукупність банківських та фінансово-кредитних установ, що утворені і діють на основі Конституції та законів України”.

О. Музика розуміє під банківською системою сукупність банків різних видів і банківських інститутів, за допомогою яких відбувається акумулювання коштів та надання клієнтам різноманітних послуг із приймання вкладів та надання кредитів.

О. Костюченко розуміє під банківською системою розгалужену сукупність банків, банківських інститутів, фінансово-кредитних установ, що діють у межах єдиного фінансово-кредитного механізму на чолі з центральним банком і йому підпорядковуються.

Вчений відносить до банківської системи і фінансово-кредитні установи, що не мають статусу банку. Відповідно до Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” фінансова установа – це юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи кілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру в порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Кредитна установа - фінансова установа, яка відповідно до закону має право за рахунок залучених коштів надавати фінансові кредити на власний ризик.

Таким чином, вчений відносить до банківської системи практично весь фінансовий ринок держави. Зазначену позицію підтримують і автори підручника „Банківське право російської Федерації”. З таким твердженням не погоджується О. Орлюк, який вважає, що за таких підстав ототожнюються банківська система і кредитна система держави, що є неприпустимим, оскільки перша є частиною другої.

В Україні існує також легальне визначення банківської системи, яке чомусь мало помічається науковцями. Так, згідно з Господарським кодексом України банківська система України складається з Національного банку України та інших банків (державних і недержавних), що створені і діють на території України відповідно до закону.

«Основна ознака системи – її цілісність»

Однак, для того щоб визначитись зі складовими банківської системи, передусім, необхідно дослідити таке поняття, як система взагалі. Зокрема, В. Афанасьєв писав, що під системою розуміється сукупність компонентів, взаємодія яких породжує нові (інтегративні, системні) якості, не притаманні її складовим. Найважливішою особливістю системи є наявність у ній інтегративних, системних якостей, що зводяться до суми ознак компонентів, які її утворюють. Саме в цьому реалізується основна ознака системи – її цілісність.

Ознаками системи є також її структурність (можливість опису системи через визначення її структури, тобто зв’язків всередині системи), взаємозв’язок системи та зовнішнього середовища (система формує та проявляє властивості у взаємодії із зовнішнім середовищем), ієрархічність (кожний із компонентів системи може розглядатися як система, а система, що розглядається, є компонентом більш широкої системи), множинність опису системи (складність системи потребує її опису з різних сторін для розуміння її сутності).

Таким чином, у будь-якому випадку віднесення до системи простої сукупності установ, що здійснюють діяльність на ринку банківських послуг (Національний банк та інші банки), є щонайменше хибним.

Безперечно, правильним є твердження д.ю.н. О. Орлюк про те, що до банківської системи не включається інші фінансово-кредитні установи, що за своїм статусом не є банками. Посилання в цьому контексті на те, що ці установи фактично частково здійснюють банківську діяльність не може бути сприйняте як аргумент щодо включення їх до банківської системи України, зважаючи на те що в тій чи іншій мірі практично всі установи, що входять до кредитної системи, здійснюють фінансову діяльність, передбачену ст. 47 Закону України „Про банки і банківську діяльність як банківські операції”.

Складова кредитної системи

Банківські спілки та асоціації не мають права займатися банківською чи підприємницькою діяльністю і не можуть бути створені з метою отримання прибутку. Асоціація (спілка) банків є договірним об'єднанням банків і не має права втручатися у діяльність банків - членів асоціації (спілки).

На нашу думку, не є достатньо обґрунтованим включення до складу банківської системи банківського ринку. Адже відсутність легального визначення цього поняття породжує доволі різні наукові підходи до визначення його змісту. Навіть на рівні законодавства ринок як такий визначається як багатофункціональна система, система відносин. Тому більш коректним буде включення до банківської системи такого обов’язкового елементу, як зв’язки та взаємини між іншими елементами банківської системи. Зазначені зв’язки існують у двох площинах – вертикальній – зв’язки між Національним банком та іншими суб’єктами банківських відносин, та горизонтальні – зв’язки між банками, а також між банками та Національним банком у відносинах, в яких останній виступає як суб’єкт господарювання.

Безперечним елементом банківської системи є Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, який є державною спеціалізованою установою, що виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Основу банківської системи становлять банки України та іноземні банки, що здійснюють діяльність на території України через належним чином зареєстровані представництва. Закон „Про банки і банківську діяльність” відносить до складу банківської системи саме філії (представництва) банків – нерезидентів, що, на нашу думку, є принципово неправильним, ураховуючи, передусім, ту обставину, що, попри окрему реєстрацію Національним банком України, представництва банків - нерезидентів не здійснюють діяльність від власного імені.

До банківської системи включається також так звана банківська інфраструктура, тобто сукупність організацій та установ, що безпосередньо забезпечують функціонування банківської системи.

З огляду на викладене можна дійти висновку, що банківська система України – це складова кредитної системи держави, що включає в себе Національний банк України, інші банки (резиденти та нерезиденти, зареєстровані у встановленому законодавством порядку на території України) та небанківські фінансові установи, виключною діяльністю яких є прийняття вкладів, розміщення кредитів або ведення рахунків клієнтів, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, банківську інфраструктуру, а також зв’язки та взаємини між ними.

Читайте також:

<== попередня сторінка	\|	наступна сторінка ==>
Загальна характеристика центральних банків їх функції	\|	Огляд депозитних корпорацій України

Не знайшли потрібну інформацію? Скористайтесь пошуком google:

Генерація сторінки за: 0.005 сек.